- •1. Предмет психології вищої школи, її завдання та основні категорії.
- •2. Криза сучасної освіти та основні напрямки реформування вищої освіти і науки в ххі столітті.
- •3. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •5. Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студентства.
- •7. Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •8. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.
- •9. Динаміка розвитку студента протягом навчання його у внз (проблеми і завдання).
- •10. Новоутворення студентськго віку як передумова успішного розвязання професійних завадань молодим фахівцем.
- •11. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •12. Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента
- •13. Мотивація професійного вибору та здобуття молоддю вищої освіти
- •14. Типологія студентів
- •15. Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи
- •16. Психологічні типи викладачів оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •17. Механізм та джерела соціалізації особистості студента у вищій школі.
- •18.Формування «я – концепції» студента, як показник його особистісного зростання протягом навчання у внз.
- •19. Формування професійної спрямованості особистостї студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •20. Мета і зміст виховання студентської молоді.
- •21. Психологічні принципи і методи виховання студентів у процесі навчання
- •22. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців з вищою освітою
- •23. Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •24. Основні напрями реалізації виховних ф-й у вш
- •25. Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення внз
- •26. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі
- •27. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління
- •28. Навч-проф діяльність
- •29. Мотивація учіння студентів
- •30.Активізація пізнав діяльності
- •31. Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •32. Психологічні особливості засвоєння знань студентами
- •33. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної навчальної діяльності студентів.
- •34. Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •35. Академічна успішність студентів, її критерії та умови ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •36. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •37. Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура
- •38. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •39. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •40. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •41.Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу
- •42.Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їхньої ефективності
- •43.Психологічні умови організації та ефективності професійного діалогу.
- •44.Протиріччя та бар,єри проф.-пед.Спілкування,їхні причини та шляхи подолання
- •45.Взаємини «викладач-студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.Роль авторитету викладача.
- •46. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами
- •47. Педогогічний конфлікт у взаєминах «студент-викладач», його особливості.
- •48. Особливості змісту і структури науко-педагогічної діяльності викладача та психологічні передумови її ефективності. Роль настанов і особливостей «я-концепція» викладача.
- •49. Шляхи формування педагогічної майстерності і підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •50. Болонський процес і психологічні проблеми реформування вищої освіти в Україні.
43.Психологічні умови організації та ефективності професійного діалогу.
Діалог-це форма продуктивного,безконфліктного,конструктивного спілкування.Діалог базується на довірі та повазі один до одного.Потрібно виявляти впевненість у вирішенні проблеми.Завжди можна виявити декілька способів її вирішення,тому важливо спрямовувати увагу на спільну мету,на бажання знайти згоду в її досягненні.Велику допомогу в цьому надає підхід до питань,за допомогою яких можна викликати людину на відвертість.Питання спрямовують хід міркувань.Антична риторика знала 7 питань,здатних упорядкувати факти:що?хто?де?коли?яким чином?навіщо?чому?У діалозі треба використовувати питання,а не ствердження:перші викликають відповідь,а другі-опір.Після запитання треба зробити паузу .Якщо пропозиція опонента незрозуміла,треба мовчати.Мовчання створює необхідність висунути нову пропозицію.Є правило:потрібно бути впевненим у собі та зберігати спокій навіть у стресових ситуаціях.Не з вертайтеся одразу з проханням прийняти або відхилити вашу нову ідею.Краще спитати,що опонент вбачає помилковим у ній.Намагайтесь спрямовувати критику в конструктивне русло,звертайтеся за порадою до опонента,що б він запропонував зробити на вашому місці.Тактика діалогу:-говорити потрібно про проблему(вчинок,факт спостереження),а не про особистість;-не узагальнювати окремі минулі факти,а говорити про те,що відб. Зараз;-не поспішати з оцінкою,а намагатися зрозуміти проблему,її причини,шляхи її вирішення;-брати до уваги як словесні,так і несловесні повідомлення(поза,дихання,погляд,рухи голови і рук,швидкість мовлення).Необхідна також психологічна проникливість.Слова-це символи ідей,смислів,тому й треба зрозуміти ставлення студента до проблеми і його переживання.Саме тут потрібна емпатія викладача щодо студента,безумовне прийняття його особистості.Заважає діалогу авторитарність викладача,його зверхнє ставлення до студентів,байдужість до їх проблем.
44.Протиріччя та бар,єри проф.-пед.Спілкування,їхні причини та шляхи подолання
Основні труднощі,які трапляються у викладачів-початківців у проф.-пед. спілкуванні зі студентами такі:1)невміння налагодити контакт з аудиторією;2)нерозуміння внутрішньої психологічної позиції студента;3)складнощі керування спілкуванням під час лекційних,семінарських та інших занять;4)невміння перебудовувати стосунки зі студентами відповідно до пед.завдань,які змінюються;5)труднощі мовного спілкування і передача власного емоційного ставлення до навчального матеріалу.Для забезпечення повноцінної діалогічної взаємодії між суб,єктами пед.процесу важливо долати бар,єри проф.-пед.спілк.Найб.типові бар,єри,які трапляються переважно у викладача-початківця:1)бар,єр невідповідності настанов і мотивів:викладач приходить із творчими задумоми цікавого заняття,захоплений ним,а група байдужа,студенти неуважні,що дратує,нервує викладача;2)бар,єр побоювання групи:викладач-початківець непогано володіє матеріалом,добре підготувався до заняття,однак сама думка про безпосередній контакт зі студентами «відлякує» його,пригнічує творчу ініціативу;3)бар,єр відсутності контакту:викладач заходить до аудиторії і замість того,щоб швидко і оперативно організувати взаємодію зі студентами,починає діяти автономно;4)бар,єр звуження функцій спілкування:педагог враховує лише інфо.функції спілкування нехтуючи соц.-перцептивними,організаційними;5)бар,єр негативної настанови на академічну групу,яка інколи може формуватися апріорно на основі думки інших викладачів,що працюють із цими студентами;6)бар,єр наслідування:молодий педагог намагається наслідувати манери спілкування,стиль д-сті авторитетного педагога,не враховуючи свої індивід.особливості.Також можуть виникати бар,єри спілкування,які притаманні будь-якій комунікативній взаємодії.Найбільш типовими серед них є такі:1)Смисловий бар,єр-одне й те саме явище(слово,фраза)мають різний смисл для різних людей;2)моральний бар,єр-відмінності між людьми в засвоєних ними соц.норм і обмежень;3)інтелектуальний бар,єр-відмінності в рівні інтелекту,глибині передбачення і розуміння ситуації і проблем;4)ригідний бар,єр-відсутність гнучкості міжособистісних настанов,утруднення перебудови сприйняття,системи мотивів,емоц.відгуків у ситуації,що змінюється;5)емоційний бар,єр-відмінності в емоційних станах викладачів і студентів,особливо під час заліків і екзаменів;6)естетичний бар,єр,який пов,язаний з дотриманням вимог до форми,а також до пед.такту і етикету взаємин.Психологічні бар.єри спілкування виникають непомітно і спочатку можуть не усвідомлювати викладачем,проте студенти сприймають їх одразу.
