
- •Агальна класифікація соціологічних досліджень
- •Тема II
- •1.Формулювання теми дослідження
- •2. Вихідні уявлення про тему дослідження
- •3. Мета дослідження
- •4. Завдання дослідження
- •5. Об’єкт дослідження
- •6. Предмет дослідження
- •7. Вихідні теоретичні поняття
- •8. Операціоналізація понять
- •9. Гіпотези дослідження
- •1.Стратегічний план
- •2.Обґрунтування вибірки і її репрезентативність
- •3.Позначення методів збору інформації
- •4. Інструментарій одержання інформації
- •5. Указівка на методи обробки й аналізу отриманої інформації
- •6. Робочий план дослідження
- •Стратегія індукції
- •Концептуалізація та операціоналізація понять.
- •Вибірковий метод та способи формування вибірки.
- •VI. Метод фокус-групи.
- •Фокус-група: особливості та основні процедури.
- •Модератор фокус-групи.
- •Групова динаміка під час фокус-групи.
- •VII. Аналіз результатів соціологічного дослідження.
- •Основні методи статистичного аналізу у соціології.
- •Основні методи якісного аналізу в соціології.
- •Основні вимоги до оформлення звіту та представлення соціологічних даних.
- •2. Гайд глибинного інтерв’ю
- •3. Техніка проведення глибинного інерв’ю
3. Мета дослідження
Мета – кінцевий результат, якого соціолог хоче досягти в дослідженні.
В емпіричних соціологічних проектах, реалізованих колективами дослідників,
можуть ставитися і зважуватися кілька завдань одночасно. Буває і так, що по ходу дослідження приходиться змінювати його мету (і) у силу якісної зміни соціальної ситуації. У такому випадку зміна цільової настанови узгоджується з замовником і відбивається в дослідницькій програмі.
Мета - це очікуваний остаточний результат дослідження, який визначає його загальну спрямованість. Вона визначає орієнтацію, від якої залежить уся логіка здійснення і реалізації соціологічного дослідження. Як правило, емпіричне соціологічне дослідження орієнтоване насамперед на досягнення практичної мети, пошук алгоритмів вирішення певних соціальних проблем. Хоча основною метою може бути звичайний збір інформації, в умовах її недостатності, або ж дослідження з метою формування, перевірки нових теоретичних положень, тощо. Для чіткішого з'ясування мети дослідження в програмі на її основі розробляється система основних завдань дослідження.
4. Завдання дослідження
Завдання дослідження – система досліджуваних питань, відповідь на які забезпечує досягнення мети дослідження. Вони розділяються на основні (орієнтовані на виявлення сутності проблеми) і додаткові, що стосуються окремих аспектів проблеми. Завдання дослідження формулюються в системному вигляді за правилами логіки, при цьому додаткові завдання виступають у ролі конкретизацій і деталізацій основних. Кількість завдань залежить від проблеми, ступеня її вивченості, мети дослідження, інтересів замовника, а також потенцій дослідників, їх можливостей проникнути всередину проблеми.
Формулювання завдань – відповідальна процедура, тому що та чи інша їх постановка зобов’яже до відповідного цим постановкам конструювання всіх наступних компонентів дослідницької програми.
5. Об’єкт дослідження
Об'єкт у соціологічних дослідженнях - це певна сфера соціальної дійсності (соціальні інституції, групи, спільноти, процеси, відносини), на які спрямоване наукове пізнання. В широкому значенні об'єктом соціологічного дослідження є люди, об'єднані в різноманітні спільноти, групи, організації або залучені до різноманітних соціальних процесів, які і є носіями певної соціальної інформації, проблеми яку нам потрібно дослідити.
Визначення об'єкта дослідження передбачає отримання просторово-часових та якісно-кількісних його характеристик. Тому в програмі слід зафіксувати такі ознаки об'єкта:
просторові (місто, регіон, країна);
часові (період, який охоплюється дослідженням);
галузеві (вид досліджуваної діяльності - промисловість, бізнес, освіта, культура тощо);
4) соціально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан) та інші, які можуть зацікавити дослідника.
6. Предмет дослідження
Предмет дослідження – найбільш істотні властивості досліджуваного об’єкта,
аналіз яких особливо значущий для вирішення завдань дослідження.
На визначення предмета впливають: а) реальні властивості об’єкта, б) знання дослідника про ці властивості, в) цільова настанова, г) завдання дослідження. Для вирішення різних завдань той самий об’єкт може розглядатися через призму різних предметів.
Будь-яке переформулювання об’єкта, мети і завдань дослідження призводить
до видозміни його предмета, тобто тієї головної призми, через яку дослідник буде розглядати (аналізувати) проблему. Але в будь-якому випадку визначення предмета аналізу не можна зводити до одного-двох формулювань.
Предмет дослідження завжди має системно-структурний характер, припускає різноаспектний аналіз істотних властивостей об’єкта. Тому його опис повинен мати системно-структурну форму. Тільки при цій умові може бути забезпечений: а) належний вибір понять дослідження, б) їх бажана операціоналізація, в) висування адекватних дослідницьких гіпотез.