Б) Полонізми

Лексичні запозичення з польської мови належать до найдавніших, до чого спричинилися тривалі контакти між двома мовами і народами за різних історичних обставин. Крім того, польська мова стала посередником для входження до українського лексичного фонду слів німецького і латинського походження. До лексичних полонізмів належать: хлопець, зичити, квапитися, сподіватися, оминути, мешкати, міщанин, посполитий, достаток, в”язень, застава, поєдинок, пильнувати, бавитися, блазень, блюзнір, блюзнірство, вирок, возний, досконалий, необачність, обіцяти, помста, прикрий, розмаїтий, шаленство, брунатний, дідизна, ліжко, урядник, материзна, кепський, кпини, збруя, підлога, хвороба.

Через польську мову засвоювались і чеські лексичні запозичення: брама, вагатися, влада, власний, ганити, ганьба, гасло, замок, наглий, постать, праця, рихлий, смутний, табір, чекати, огида, огидний, смуток, смутний.

В) Російські запозичення

До найпізніших слов”янських належать запозичення з російської мови. Взаємодія двох мов, у якій переважали російські впливи протягом тривалого безправного існування української мови, почалася з другої половини ХУІІ ст. Українська мова запозичила через російське посередництво значку кількість іншомовної термінологічної лексики, слова на позначення реалій та осіб (арсенал, бомба, генералітет, капітан, пістолет, бот, гавань, арія, аналіз, синтез, метод, критика, патент, артіль, шахта, авіація, мотор, трамвай, конгрес, диктатура, пролетаріат). До власне русизмів належать такі слова: завод, рудник, паровоз, указ, законопроект, різночинець, декабрист, нігіліст, народоволець, есдек, есер, кадет. Значну кількість становлять лексеми, засвоєні українською мовою шляхом калькування, тобто точного перекладу складових елементів слова:багатоверстатник, вантажообіг, виробничник, відмінник, вогнегасник, гучномовець, держплан, колгосп, місяцехід, напівпроводник, радіомовлення, співробітник і т.ін.

Запозичення з неслов'янських мов

а) слова старогрецького походження

Запозичення з грецької мови стосуються різних часів. Перші стосуються ще дохристиянського часу і пов'язані з культурними та економічними взаєминами з Візантією. Це слова, більшість з яких уже не сприймається як запозичення (корабель, парус, лиман, вапно, миска, м'ята, вишня, буйвол). Засвоєння грецизмів новішого походження пов'язане із введенням у програми навчальних закладів грецької мови (ХУІ – ХУІІІ ст.).

Тематичні групи грецизмів:

1. Поняття церковно-релігійного вжитку: (ангел – посланець, акафіст – несідальний спів; апостол – посланець; Біблія – книга, ідол – подоба, образ; ікона – зображення, образ; Євангеліє – винагорода з радісну звістку; монах – самотній, одинокий; монастир – келія самітника), ієрей, ладан, вівтар, амвон, демон, схима, літургія, келар, канон.

2.Власні імена (антропоніми): Анатолій – схід сонця, Андрій – мужній, сміливий; Архип – старший конюх; Панас (Афанасій) – безсмертний, Василь – царський; Євген – благородний; Дмитро – присв. прикм. від імені богині землеробства і родючості Деметри; Зоя – життя; Галина – спокій, ясність, штиль; Лідія – народжена в Лідії; Микола – переможець народів; Олександр – захисник чоловіків; Пелагія (Палажка) – морська; Параскева (Параска) – п”ятниця, підготовка до свята; Петро – камінь, скеля; Тарас – неспокійний, бунтівний.

3.Назви рослин, тварин: кедр, мигдаль, мак, кит, крокодил.

4. Терміни науки, культури, мистецтва, назви речовин, матеріалів: альфа, анапест, Арктика, архаїзм, архів, артрит, артроз, автогенез, автономія, автобіографія, бактерія, берилій, біологія, біоценоз, хлор, монохроматичний, дактиль, діадема, дельта, диск, демократія, демагог, діагональ, дракон, динаміка, електрон, електрод, ембріон, гангрена, гімназія, геній, гармонія, ідіома, каліграфія, кратер, лабіринт, цикл, магма, макрокосмос, мавзолей, метафізика, метр, монографія, міф, нектар, неологізм, організм, філантропія, фармакологія, фотосинтез, пластика, політика, сатира, скандал, скелет, стадіон, теократія, теологія, топографія, трахея, зона і т.д.

Слова грецького походження можна пізнати за формальними показниками:

1. Префіксами а-, ан-, ана-, анти-, ев-, ди-, ді-, дис-, пери-, син- (синтез, метафора, апатія, евфонія).

2. Суфіксами – ад, -ада, -ид, -ида, -ід, -іск (олімпіада, піраміда, обеліск, панахида).

3. Грецькими коренями: авто, агро, ізо, філ, фоб, демо, які в українській мові вживаються як префікси (префіксоїди) – автомобіль, демократія, фобія.

4. Ф на початку слів – феномен, фізика.

5. Буквосполучення КС, ПС МВ, МЛ, СК – лексика, псевдонім, психологія, лампада.

6. А, Е на початку слів – алфавіт, епіграф, ера.

Саме грецька лексика дала найбільше інтернаціоналізмів – слів, що вживаються у багатьох неспоріднених мовах і зберігають близькість або спільність семантики та фонетико-морфологічної будови (телефон, ансамбль, ін”єкція, лірика, асфальт, бібліотека, інститут, математика, дисципліна, документ, армія).