Оценка глобализации

Як достоїнства глобалізації слід виокремити такі:

1. Ріст кількості та якості споживацької продукції на світовому ринку.

2. Бурхливий технологічний прогрес, унаслідок якого зменшується собівартість продукції, що випускається, і знижуються ціни на значну частину товарів масового попиту.

3. Виникнення нових робочих місць, переважно в невиробничій сфері, внаслідок розвитку інформаційних технологій.

4. Значно ширший та вільніший, ніж ще 10-15 років тому, доступ до інформації і відповідне поширення можливостей та способів комунікації у світовому масштабі.

5. Підвищення життєвого рівня, відносне покращення основних соціальних показників у більшості регіонів світу.

6. Покращення взаєморозуміння між різними культурами та цивілізаціями внаслідок, з одного боку, інтенсифікації глобального інформаційного обміну, а з іншого – нівелювання відмінностей завдяки розповсюдженню по всій планеті продуктів маскультури.

Щодо недоліків глобалізації, то до них можна віднести такі моменти:

1. Світова економіка стає більш нестабільною й уразливою. Негативні тенденції в тій чи іншій країні або регіоні миттєво позначаються на економічному здоров’ї інших.

2. Розрив в економічному та соціальному розвитку між багатою Північчю і бідним Півднем досягнув небачених розмірів і продовжує збільшуватися.

3. Значно зростають масштаби міграції населення, у першу чергу, з бідних у розвинені країни.

4. Навіть у найблагополучніших країнах збільшується різниця між рівнем життя та добробутом багатих і бідних прошарків населення.

5. Зростає вплив транснаціональних корпорацій, у тому числі політичний.

6. Погіршується стан довкілля, яке приноситься в жертву інтересам бізнесу.

7. Зростає одурманюючий вплив маскультури, що загрожує культурному різноманіттю.

Антиглобали́зм — политическое движение, направленное против определённых аспектов процесса глобализации в её современной форме, в частности против доминирования глобальных транснациональных корпораций и торгово-правительственных организаций, таких как Всемирная торговая организация (ВТО). Антиглобалистов принято разделять на два лагеря – умеренных и радикалов. Умеренные представлены, прежде всего, так называемым Социальным Форумом Генуи, который включает в себя около 800 групп, выступающим за списание долгов со стран «Третьего мира», за безъядерный мир, за экологические программы и т.д. Они отвергают насильственные действия и выражают свой протест посредством мирных демонстраций, пикетов, концертов. Представители СФГ идут на контакт с представителями властей, к примеру, ведут с ними переговоры, когда этого требует ситуация. Показательно при этом, что именно на штаб-квартиру СФГ был совершен ночной налет полицейских в последний день генуэзского саммита.

Отличия эволюционного и революционного развития общества

Эволюционное развитие (эволюционное в развитии) в широком смысле и есть само развитие, как процесс изменения, протекающий в неживой и живой природе, а также в социальных системах. Эволюционное в узком понимании представляет собой постепенные, преимущественно количественные изменения, «плавное накопление изменений», изменения при существовании данного качества природных и социальных явлений. При этом эволюция может носить как прогрессивную, так и регрессивную направленность.

В отличие от эволюции понятие революции характеризует, напротив, процесс скачкообразных, преимущественно качественных, коренных изменений в предметах и явлениях. Следует различать философское понимание революции как момента и процесса скачкообразного появления нового качества в социальных системах от политологического понимания революции как перехода власти в руки более прогрессивных сил. Политическая революция соотносится с контрреволюцией – переходом власти в руки реакционных сил.

Важно также видеть различия в использовании категории «революция» при обозначении качественных изменений в природе и обществе. И сегодня существует понимание, что скачкообразные, мощные геологические, астрономические, биологические и иные качественные изменения в неживой и живой природе являются революцией. В этом смысле говорят о геологической, биологической и иных революциях. Но наиболее широко понятие «революция» используется для характеристики качественных изменений в обществе: социальная революция, революция в образовании, культурная революция, научно-техническая революция, революция в военном деле.

В широком понимании любые глобальные изменения в развитии народа, общества или государства обозначаются как социальная революция. По своему историческому значения социальные революции являются рубежами и «ступеньками» исторического процесса. Они, с одной стороны, означают новый шаг, а с другой – выражают преемственность человеческой истории, ускоряют ее течение.