
- •Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних хвороб
- •2. Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології
- •Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять, імунна толерантність.
- •Відкриття Пастера та їх роль в розвитку медичної науки
- •Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарськостійких форм бактерій.
- •Клітинний та тканинний механізм захисту.
- •Роботи Коха та їх вплив на прогрес мікробіології
- •3.Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах
- •Мечніков і його внесок у вчення про несприятливість до інфекційних хвороб
- •2. Асептика. Антисептика. Антисептичні засоби і матеріали.
- •3. Інтерферони, основні власт, м-м утвор, індукція інтерферону. Використання препаратів інтерферону у мед. Практ.
- •Ерліх, Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •1. Українська мікробіологічна школа. Праці Заболотного, Дяченко, Пяткіна
- •2. Антибіотики, їх класиф. Одиниці виміру антимікробно активності
- •3. Антигени як індуктори імунної відповіді. Структура антигенів. Повноцінні та неповноцінні аг.
- •Основні відмінності Прокаріотів і еукаріотів
- •Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •3. Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.
- •Морфологія та будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Методи їх виявлення
- •Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс.
- •Специфічність антигенів, їх різновидності (мікробні, гістосумісності, груп крові, ембріоспецифічні, пухлинні, аутоантигени). Практичне використання.
- •Морфологія і класифікація найпростіших, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •Інфекція та інфекційний процес. Фактори,які обумовлюють виникнення інфекційної хвороби. Поняття патогенезу інфекційної хвороби.
- •Морфологія і класифікація мікроскопічних грибів, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •Патогенність та вірулентність мікробів,кількісне визначення вірулентності:ld50,dlm.
- •Місце утворення та динаміка продукції антитіл. Клонально-селекційна та імуногенетична теорії імуногенезу.
- •Типи і механізми живлення бактерій. Поживні середовища, які використовують в мікробіології, вимоги до них, класифікація.
- •Фактори патогенності мікробів та їх виявлення.
- •3. Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять,ім.. Толерантність
- •Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •3.Види імунітету і форми його прояву
- •Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •Роль макроорганізму, зовнішнього середовища та соціальних умов у розвитку інфекційних захворювань.
- •3. Специф та неспециф імунітет.
- •Первинна локалізація збудника, її практичне значення в лабораторній діагностиці.
- •3. Імунна система, оргни. Імунокомпетентні клітини.
- •Шляхи розповсюдження мікробів і токсинів у організмі(бактеріємія, септицемія, токсинемія,вірусемія)
- •Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації. Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •2. Первинна локалізація збудника, її практичне значення в лабораторній діагностиці.
- •3. Клітинний та тканинний механізм захисту.
- •Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість
- •Форми прояву інфекцій
- •3. Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах
- •Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні
- •2. Види імунітету і форми його прояву
- •Гуморальні фактори неспецифічного захисту
- •1. Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Плазміди (f,Col,Ent)
- •2. Специф та неспециф імунітет.
- •3. Інтерферони,основні власт м-м утвор, індуктори, використання
- •1. Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •2. Імунна система, оргни. Імунокомпетентні клітини.
- •Intermedius (“середній”) – перехідна форма)
- •Синьогнійна паличка
- •Умовно-патогенні ентеробактерії- Клебсієли.
Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
Антибіотики - це речовини мікробного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинтетичні та синтетичні аналоги і похідні, що вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин.
Бактерицидна дія - це концентрації, які викликають інактивацію мікроорганізмів.
Бактеріостатична дія – це концентрації, які гальмують розмноження мікроорганізмів.
Найрозповсюдженішими методами визначення антибіотико чутливості мікроорганізмів є:
1. диско-дифузійний метод - найпростіший якісний метод, який широко використовується для епідеміологічного контролю резистентності. Чутливість мікроорганізмів до антибіотиків слід визначати тільки у чистій культурі. Чашки висушують при кімнатній Т 20-30 хв , а потім на них на однаковій відстані кладуть диски з антибіотиками. Оцінку результатів проводять за таблицею, яка містить граничні значення діаметрів зон затримки росту для резистентних, помірно резистентних та чутливих штамів, а також значення мінімальної пригнічуючої концентрації антибіотиків для стійких і чутливих штамів. За ступенем чутливості до антибіотиків мікроорганізми поділяють на 3 групи: - чутливі до антибіотиків ( збудники знищуються в організмі при використанні звичайних терапевтичних доз препаратів); - помірно-резистентні ( для них лікувальний ефект може бути досягнутий при використанні максимальних терапевтичних доз препаратів); - резистентні ( бактерицидних концентрацій препаратів в організмі створити неможливо.
2. метод серійних розведень – його використовують при необхідності одержання кількісних даних для проведення регульованої антибіотико терапії, переважно при тяжкому перебігу інфекційних процесів. Принцип методу полягає у попередньому приготуванні різних концентрацій протимікробного препарату у поживному середовищі, в які надалі вносять стандартну кількість завису мікроорганізмів. Метою дослідження є визначення мінімальних бактерицидних і бактеріостатичних концентрацій протимікробного препарату для конкретного штаму мікроорганізмів, по яким судять про чутливість даного мікроорганізму до даного антимікробного препарату. Отримання результату можливе через 24 -48 год.
3. Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.
Бактерії-складний комплекс антигенів, до якого входять високомолекулярні сполуки білкової природи,біол. активні специфічні полісахариди та ін. хім. сполуки. До складу спец бакт полісахаридів входять амінопохідні цукри,залишки моносахаридів,спиртів.
Антигенна будова мікроорганізмів:
• O-Ag (соматичні) – ліпополі-(оліго)сахаридні комплекси Грам(-) бактерій, термостійкі,витримують нагрівання до 80-100С.
• H-Ag (джгутикові) – білки, термолабільні,руйнуються при t 56-80С.
• K-Ag (капсульні) – полісахариди, поліпептиди; термостабільні або термолабільні.
• Vi-Ag (поверхневі соматичні) – полімер N-ацетилгалактоз-аміноуронової кислоти
• Протективні Ag – поверхневі білки, які синтезуються тільки в організмі хазяїна
• Екзоферменти – білки
• Екзотоксини – білки.
Антигенна структура бактерій визначається за допомогою серологічних реакцій:
Корпускулярні антигени (О-Аг, К-Аг, Н-Аг) виявляються за допомогою реакції аглютинації
К-Аг також можна визначити за реакцією набухання капсули (свелінг-реакція)
Розчинні антигени визначають за допомогою реакції преципітації або реакції нейтралізації in vivo.
Протективні антигени спричиняють вироблення специфічних антитіл,що знешкоджують одну з патогенних ф-ій збудника. Їх виявлено в ексудаті карбункула при сибірці.Протективні антигени належать до атоксичних термолабільних протеїнів,вони мають виражені захисні властивості і можуть бути викор для імунізації проти деяких інф захов,зокрема сибірки і чуми.
Варіант 8