2. Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.

Антибіотики - це речовини мікробного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинтетичні та синтетичні аналоги і похідні, що вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин.

Бактерицидна дія - це концентрації, які викликають інактивацію мікроорганізмів.

Бактеріостатична дія – це концентрації, які гальмують розмноження мікроорганізмів.

Найрозповсюдженішими методами визначення антибіотико чутливості мікроорганізмів є:

1. диско-дифузійний метод - найпростіший якісний метод, який широко використовується для епідеміологічного контролю резистентності. Чутливість мікроорганізмів до антибіотиків слід визначати тільки у чистій культурі. Чашки висушують при кімнатній Т 20-30 хв , а потім на них на однаковій відстані кладуть диски з антибіотиками. Оцінку результатів проводять за таблицею, яка містить граничні значення діаметрів зон затримки росту для резистентних, помірно резистентних та чутливих штамів, а також значення мінімальної пригнічуючої концентрації антибіотиків для стійких і чутливих штамів. За ступенем чутливості до антибіотиків мікроорганізми поділяють на 3 групи: - чутливі до антибіотиків ( збудники знищуються в організмі при використанні звичайних терапевтичних доз препаратів); - помірно-резистентні ( для них лікувальний ефект може бути досягнутий при використанні максимальних терапевтичних доз препаратів); - резистентні ( бактерицидних концентрацій препаратів в організмі створити неможливо.

2. метод серійних розведень – його використовують при необхідності одержання кількісних даних для проведення регульованої антибіотико терапії, переважно при тяжкому перебігу інфекційних процесів. Принцип методу полягає у попередньому приготуванні різних концентрацій протимікробного препарату у поживному середовищі, в які надалі вносять стандартну кількість завису мікроорганізмів. Метою дослідження є визначення мінімальних бактерицидних і бактеріостатичних концентрацій протимікробного препарату для конкретного штаму мікроорганізмів, по яким судять про чутливість даного мікроорганізму до даного антимікробного препарату. Отримання результату можливе через 24 -48 год.

3. Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.

Бактерії-складний комплекс антигенів, до якого входять високомолекулярні сполуки білкової природи,біол. активні специфічні полісахариди та ін. хім. сполуки. До складу спец бакт полісахаридів входять амінопохідні цукри,залишки моносахаридів,спиртів.

Антигенна будова мікроорганізмів:

• O-Ag (соматичні) – ліпополі-(оліго)сахаридні комплекси Грам(-) бактерій, термостійкі,витримують нагрівання до 80-100С.

• H-Ag (джгутикові) – білки, термолабільні,руйнуються при t 56-80С.

• K-Ag (капсульні) – полісахариди, поліпептиди; термостабільні або термолабільні.

• Vi-Ag (поверхневі соматичні) – полімер N-ацетилгалактоз-аміноуронової кислоти

• Протективні Ag – поверхневі білки, які синтезуються тільки в організмі хазяїна

• Екзоферменти – білки

• Екзотоксини – білки.

Антигенна структура бактерій визначається за допомогою серологічних реакцій:

Корпускулярні антигени (О-Аг, К-Аг, Н-Аг) виявляються за допомогою реакції аглютинації

К-Аг також можна визначити за реакцією набухання капсули (свелінг-реакція)

Розчинні антигени визначають за допомогою реакції преципітації або реакції нейтралізації in vivo.

Протективні антигени спричиняють вироблення специфічних антитіл,що знешкоджують одну з патогенних ф-ій збудника. Їх виявлено в ексудаті карбункула при сибірці.Протективні антигени належать до атоксичних термолабільних протеїнів,вони мають виражені захисні властивості і можуть бути викор для імунізації проти деяких інф захов,зокрема сибірки і чуми.

Варіант 8