1. Українська мікробіологічна школа. Праці Заболотного, Дяченко, Пяткіна

2. Антибіотики, їх класиф. Одиниці виміру антимікробно активності

Антибіотики – це хіміотерапевтичні препарати, мікробного, напівсинтетичного або синтетичного походження, які в малих концентраціях зумовлюють гальмування розмноження або загибель чутливих до них мікроорганізмів та пухлинних клітин у внутрішньому середовищі організму

Класифікація антибіотиків

- за хімічною структурою:

• біосинтетичні (природні)

• напівсинтетичні

• cинтетичні

- за походженням

• синтезовані бактеріями

• синтезовані актиноміцетами

• синтезовані грибами

• рослинні (фітонциди)

• тваринні (лізоцим, інтерферон)

Активність антибіотиків виражається в міжнародних одиницях (ОД); 1 ОД — це активність 1 мкг чистого препарату антибіотиків. Наприклад, за 1 ОД пеніциліну вважають найменшу кількість препарату, що пригнічує ріст еталонного штаму стафілокока в 50 мл живильного середовища. Одиниця дії (ОД) відповідає активності ; 0,6 мкг хімічно чистої кристалічної натрієвої солі бензилпеніциліну.

3. Антигени як індуктори імунної відповіді. Структура антигенів. Повноцінні та неповноцінні аг.

Антигени – це хімічні речовини, розчинні або у складі клітин, що мають ознаки генетичної чужерідності, здатні викликати імунну відповідь і призводити до зміни імунної реактивності макроорганізму.

Основні властивості антигену – здатність зумовлювати імунну відповідь та взаємодіяти з продуктами імунної відповіді (з антитілами або рецепторами лімфоцитів)

Види антигенів

Повноцінні антигени – здатні індукувати імунну відповідь і взаємодіяти з її продуктами (складні білки,високомолекулярні полісахариди,глікопротеіди,ліпопротеіди,ліпополісахариди,нуклеопротеїди)

Структура повноцінного антигену: гаптен + шлеппер

Гаптен (детермінанта антигену, епітоп) – це невелика ділянка молекули антигену, яка має сталу стереохімічну структуру, зумовлює специфічність імунної відповіді і специфічну взаємодію антигену з продуктами імунної відповіді

Шлеппер (провідник) – це велика ділянка молекули, яка є носієм епітопу антигену

Неповноцінні антигени – не здатні самостійно індукувати імунну відповідь, але зберігають можливість реагувати з її продуктами

Структура неповноцінного антигену:

• гаптен (олігопептиди,полісахариди,нуклеїнові кислоти,ліпіди,стероїди,лікарські засоби)

• напівгаптен (нітрогрупи,Іони галогенів (йод, хлор, бром),Іони важких металів, амінокислоти)

Напівгаптени – це прості неорганічні речовини, здатні взаємодіяти з білками організму

Гаптени і напівгаптени здатні викликати імунну відповідь тільки після кон’югації з високомолекулярними білками

Варіант 7

1. Основні відмінності Прокаріотів і еукаріотів

Прокаріоти: Діаметр у середньому складає 0,5-5 мкм. Одноклітинні. Генетичний матеріал – Кільцева ДНК знаходиться в цитоплазмі і нічим не захищена. Ядра немає, хромосом і ядерця також. Синтез білка – в 70S-рибосомах. . (Синтез білка характеризується чутливістю до антибіотиків; наприклад, розвиток прокаріот гальмується стрептоміцином.) Клітинні стінки - жорсткі (містять полісахариди і амінокислоти). Основний компонент - муреїн. Деякі над клітинною стінкою мають слизову капсулу. Джгутики - прості (мікротрубочки відсутні). Діаметр ≈ 20 нм. Органели - мало. Жодна з них не має оболонки (подвійної мембрани). Внутрішні мембрани зустрічаються рідко, але якщо вони є, то на них проходять процеси дихання і фотосинтезу. Поділ клітин Амітоз (прямий поділ). Дихання Якщо є аеробне дихання, то цей процес відбувається в дихальних (цитоплазматичних) мембранах. Деякі прокаріоти здатні до фіксації азоту

Еукаріоти рослини і тварини. Діаметр зазвичай складає до 40 мкм; об'єм клітини у 1000-10.000 більше, ніж у прокаріот. Одноклітинні і багатоклітинні. Є оформлене ядро, в якому лінійні молекули ДНК зв'язані з білками і РНК і утворюють хромосоми. Всередині ядра знаходиться ядерце. Синтез білка – у 80S-рибосомах. Рибосоми можуть бути прикріплені до ендоплазматичної сітки. Клітинна стінка - основний структурний полісахарид – целюлоза. Як такої клітинної стінки немає, але є поверхневий шар над плазматичною мембраною—глікокалікс. Джгутики - Складні з розташуванням мікротрубочок. Органел багато. Деякі оточені подвійною мембраною. Мітоз (непрямий) Аеробне дихання відбувається в мітохондріях Процес фотосинтезу відбувається в хлоропластах. Не здатні до фіксації азоту.