
- •Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних хвороб
- •2. Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології
- •Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять, імунна толерантність.
- •Відкриття Пастера та їх роль в розвитку медичної науки
- •Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарськостійких форм бактерій.
- •Клітинний та тканинний механізм захисту.
- •Роботи Коха та їх вплив на прогрес мікробіології
- •3.Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах
- •Мечніков і його внесок у вчення про несприятливість до інфекційних хвороб
- •2. Асептика. Антисептика. Антисептичні засоби і матеріали.
- •3. Інтерферони, основні власт, м-м утвор, індукція інтерферону. Використання препаратів інтерферону у мед. Практ.
- •Ерліх, Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •1. Українська мікробіологічна школа. Праці Заболотного, Дяченко, Пяткіна
- •2. Антибіотики, їх класиф. Одиниці виміру антимікробно активності
- •3. Антигени як індуктори імунної відповіді. Структура антигенів. Повноцінні та неповноцінні аг.
- •Основні відмінності Прокаріотів і еукаріотів
- •Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •3. Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.
- •Морфологія та будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Методи їх виявлення
- •Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс.
- •Специфічність антигенів, їх різновидності (мікробні, гістосумісності, груп крові, ембріоспецифічні, пухлинні, аутоантигени). Практичне використання.
- •Морфологія і класифікація найпростіших, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •Інфекція та інфекційний процес. Фактори,які обумовлюють виникнення інфекційної хвороби. Поняття патогенезу інфекційної хвороби.
- •Морфологія і класифікація мікроскопічних грибів, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •Патогенність та вірулентність мікробів,кількісне визначення вірулентності:ld50,dlm.
- •Місце утворення та динаміка продукції антитіл. Клонально-селекційна та імуногенетична теорії імуногенезу.
- •Типи і механізми живлення бактерій. Поживні середовища, які використовують в мікробіології, вимоги до них, класифікація.
- •Фактори патогенності мікробів та їх виявлення.
- •3. Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять,ім.. Толерантність
- •Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •3.Види імунітету і форми його прояву
- •Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •Роль макроорганізму, зовнішнього середовища та соціальних умов у розвитку інфекційних захворювань.
- •3. Специф та неспециф імунітет.
- •Первинна локалізація збудника, її практичне значення в лабораторній діагностиці.
- •3. Імунна система, оргни. Імунокомпетентні клітини.
- •Шляхи розповсюдження мікробів і токсинів у організмі(бактеріємія, септицемія, токсинемія,вірусемія)
- •Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації. Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •2. Первинна локалізація збудника, її практичне значення в лабораторній діагностиці.
- •3. Клітинний та тканинний механізм захисту.
- •Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість
- •Форми прояву інфекцій
- •3. Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах
- •Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні
- •2. Види імунітету і форми його прояву
- •Гуморальні фактори неспецифічного захисту
- •1. Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Плазміди (f,Col,Ent)
- •2. Специф та неспециф імунітет.
- •3. Інтерферони,основні власт м-м утвор, індуктори, використання
- •1. Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •2. Імунна система, оргни. Імунокомпетентні клітини.
- •Intermedius (“середній”) – перехідна форма)
- •Синьогнійна паличка
- •Умовно-патогенні ентеробактерії- Клебсієли.
1. Українська мікробіологічна школа. Праці Заболотного, Дяченко, Пяткіна
2. Антибіотики, їх класиф. Одиниці виміру антимікробно активності
Антибіотики – це хіміотерапевтичні препарати, мікробного, напівсинтетичного або синтетичного походження, які в малих концентраціях зумовлюють гальмування розмноження або загибель чутливих до них мікроорганізмів та пухлинних клітин у внутрішньому середовищі організму
Класифікація антибіотиків
- за хімічною структурою:
• біосинтетичні (природні)
• напівсинтетичні
• cинтетичні
- за походженням
• синтезовані бактеріями
• синтезовані актиноміцетами
• синтезовані грибами
• рослинні (фітонциди)
• тваринні (лізоцим, інтерферон)
Активність антибіотиків виражається в міжнародних одиницях (ОД); 1 ОД — це активність 1 мкг чистого препарату антибіотиків. Наприклад, за 1 ОД пеніциліну вважають найменшу кількість препарату, що пригнічує ріст еталонного штаму стафілокока в 50 мл живильного середовища. Одиниця дії (ОД) відповідає активності ; 0,6 мкг хімічно чистої кристалічної натрієвої солі бензилпеніциліну.
3. Антигени як індуктори імунної відповіді. Структура антигенів. Повноцінні та неповноцінні аг.
Антигени – це хімічні речовини, розчинні або у складі клітин, що мають ознаки генетичної чужерідності, здатні викликати імунну відповідь і призводити до зміни імунної реактивності макроорганізму.
Основні властивості антигену – здатність зумовлювати імунну відповідь та взаємодіяти з продуктами імунної відповіді (з антитілами або рецепторами лімфоцитів)
Види антигенів
Повноцінні антигени – здатні індукувати імунну відповідь і взаємодіяти з її продуктами (складні білки,високомолекулярні полісахариди,глікопротеіди,ліпопротеіди,ліпополісахариди,нуклеопротеїди)
Структура повноцінного антигену: гаптен + шлеппер
Гаптен (детермінанта антигену, епітоп) – це невелика ділянка молекули антигену, яка має сталу стереохімічну структуру, зумовлює специфічність імунної відповіді і специфічну взаємодію антигену з продуктами імунної відповіді
Шлеппер (провідник) – це велика ділянка молекули, яка є носієм епітопу антигену
Неповноцінні антигени – не здатні самостійно індукувати імунну відповідь, але зберігають можливість реагувати з її продуктами
Структура неповноцінного антигену:
гаптен (олігопептиди,полісахариди,нуклеїнові кислоти,ліпіди,стероїди,лікарські засоби)
напівгаптен (нітрогрупи,Іони галогенів (йод, хлор, бром),Іони важких металів, амінокислоти)
Напівгаптени – це прості неорганічні речовини, здатні взаємодіяти з білками організму
Гаптени і напівгаптени здатні викликати імунну відповідь тільки після кон’югації з високомолекулярними білками
Варіант 7
Основні відмінності Прокаріотів і еукаріотів
Прокаріоти: Діаметр у середньому складає 0,5-5 мкм. Одноклітинні. Генетичний матеріал – Кільцева ДНК знаходиться в цитоплазмі і нічим не захищена. Ядра немає, хромосом і ядерця також. Синтез білка – в 70S-рибосомах. . (Синтез білка характеризується чутливістю до антибіотиків; наприклад, розвиток прокаріот гальмується стрептоміцином.) Клітинні стінки - жорсткі (містять полісахариди і амінокислоти). Основний компонент - муреїн. Деякі над клітинною стінкою мають слизову капсулу. Джгутики - прості (мікротрубочки відсутні). Діаметр ≈ 20 нм. Органели - мало. Жодна з них не має оболонки (подвійної мембрани). Внутрішні мембрани зустрічаються рідко, але якщо вони є, то на них проходять процеси дихання і фотосинтезу. Поділ клітин Амітоз (прямий поділ). Дихання Якщо є аеробне дихання, то цей процес відбувається в дихальних (цитоплазматичних) мембранах. Деякі прокаріоти здатні до фіксації азоту
Еукаріоти рослини і тварини. Діаметр зазвичай складає до 40 мкм; об'єм клітини у 1000-10.000 більше, ніж у прокаріот. Одноклітинні і багатоклітинні. Є оформлене ядро, в якому лінійні молекули ДНК зв'язані з білками і РНК і утворюють хромосоми. Всередині ядра знаходиться ядерце. Синтез білка – у 80S-рибосомах. Рибосоми можуть бути прикріплені до ендоплазматичної сітки. Клітинна стінка - основний структурний полісахарид – целюлоза. Як такої клітинної стінки немає, але є поверхневий шар над плазматичною мембраною—глікокалікс. Джгутики - Складні з розташуванням мікротрубочок. Органел багато. Деякі оточені подвійною мембраною. Мітоз (непрямий) Аеробне дихання відбувається в мітохондріях Процес фотосинтезу відбувається в хлоропластах. Не здатні до фіксації азоту.