3.Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах

Фагоцитоз - одна з форм захисту організму яка характеризується активним поглинанням й перетравлення клітинами живих або вбитих мікроорганізмів чи інших сторонніх частинок, що потрапили донього. Це виконують мікро- та макрофаги.

Стадії фагоцитозу

1.Хемотаксис - цілеспрямоване пересування фагоцитів за градієнтом концентрації активуючих стимулів

2.Адгезія – прикріплення до поверхні мікроорганізму, опосередкована рецепторами

3.Поглинання (ендоцитоз). Утворюється фагосома з об'єктом, до якої приєднується лізосома

4.Внутрішньоклітинне перетравлення

кисеньзалежне (супероксид-аніон, перекис водню, радикал гідроксилу)- мікробні клітини руйнуються, після чого знешкоджуються лізосомальними ферментами

кисеньнезалежне (лактоферин, катіонні білки, катапсин G). Вони порушують структуру клітинної стінки бактерій та їх метаболізм, після чого руйнуються лізосомальними ферментами

5. Екзоцитоз

Завершений фагоцитоз - при якому відбуваються різні зміни мікроорганізму (розбухання паличок черевного тифу, роз’їдання бацил сибірки), після чого відбувається повна руйнація фагоцитарних мікроорганізмів, це відбувається завдяки фагоцитам, які містять понад 80 ферментів.

Незавершений – при якому мікроорганізми не перетравлюються і не гинуть, а іноді і розмножуються.

В організмі є речовини — обсанини, що підвищують фагоцитоз. Це нормальні антитіла, що «обволікають» антигени і сприяють їхньої фіксації на фагоциті.

Варіант 4

1. Мечніков і його внесок у вчення про несприятливість до інфекційних хвороб

Мечніков разом з Гамалією заснував в Одесі першу в Росії бактеріологічну.

Мечніков створив першу російську школу мікробіологів, імунологів, патологів.

На запрошення Пастера Мечніков переїхав до Парижа, де організував лабораторію при Пастерівському університеті. Мечніков установив спільні закономірності в розвитку хребетних та безхребетних тварин, запропонував теорію багатоклітинних організмів.

Лейкоцити не тільки розносяться з током крові, а можуть самостійно пересуватися за допомогою псевдоніжок. Проходячи крізь стінки капілярів лейкоцити рухаються до скупчення хвороботворних мікробів і за допомогою псевдоніжок захоплюють та перетравлюють їх. Це явище було відкрито Мечніковим у 1908 р і названо фагоцитозом (Нобелівська премія). В певних випадках (при пересадці органів) фагоцитарна властивість лейкоцитів може бути шкідлива. Лейкоцити реагують на пересаджені органи так, як на хвороботворні організми, фагоцитують їх, руйнують. Мечніков також є творцем клітинного імунітету. Його роботи дали дуже великий внесок у вчення про несприятливість до інфекційних хвороб.

2. Асептика. Антисептика. Антисептичні засоби і матеріали.

Асептика – це комплекс запобіжних заходів у клінічній, мікробіологічній та виробничій роботі, спрямованих на попередження занесення в зону діяльності сторонніх мікроорганізмів з тіла людини, повітря, інструментів або інших об’єктів зовнішнього середовища та розвитку небажаних процесів

Заходи асептики

- механічне очищення

- хімічне очищення

- герметизація

- ізоляція

- стерилізація – це сукупність методів повного видалення усіх життєвих форм мікроорганізмів, включаючи спори, з об’єктів навколишнього середовища

- дезінфекція – це сукупність методів для пригнічення життєдіяльності, зменшення кількості або знищення певних груп мікроорганізмів на об’єктах оточуючого середовища. Розрізняють 5 ступенів.

профілактичну дезінфекцію – використовують для запобігання розповсюдження інфекції без її виявлення (вода, харчові продукти)

вогнищеву дезінфекцію – проводиться у вогнищі інфекції

Антисептика-комплекс лікувально-профілактичних заходів, які направлені на знешкодження мікроорганізмів, здатних викликати інфекційний процес на цілій або ушкодженій шкірі, слизових оболонках, в ранах

профілактична антисептика – сукупність методів зменшення кількості або повного видалення мікроорганізмів зі шкіри, слизових, ран з метою попередження розвитку інфекційних ускладнень

терапевтична антисептика – сукупність методів, направлених на лікування місцевих уражень і попередження розвитку генералізованої інфекції

Методи антисептики

Механічні методи

• Первинна хірургічна обробка

• Вакуумна обробка рани

• Дренування ран

Фізичні методи

• Обробка ран ультразвуком

• Використання СО2-лазера для обробки ранових поверхонь

• Хімічні методи—використання антисептиків–хім препарати протимікробної дії, які використовуються для терапевтичної та профілактичної антисептики шкіри, слизових оболонок, ран, порожнин

Класифікація антисептиків за джерелом отримання

• Антисептики отримані з хімічних елементів та їх неорганічні похідні (КМnO4, AgN03 та ін)

• Антисептики, отримані з органічних сполук абіогенної природи (органічні сполуки йоду, саліцилова кислота, спирти, альдегіди, барвники, поверхнево-активні речовини та ін.)

• Біоорганічні сполуки та їх синтетичні аналоги

• Антибіотики антисептичного призначення (мікроцид)

• Антисептики, рослинного походження (хлорофіліпт, екстракти та олії з часнику, календули, евкаліпту тощо)

• Антисептики, тваринного походження (ектерицид, лізоцим)

Класифікація антисептиків

Поверхнево-активні речовини (детергенти) - декаметоксин, хлоргексидину біглюконат. Галоїди: похідні хлору - хлорамін, гіпохлорид натрію, клорсепт; похідні йоду – 5% спиртовий розчин йоду, розчин Люголя, йодинол; окислювачі - перекис водню, перманганат калію, первомур; альдегіди: формальдегід (формідрон, лізоформ), глютаральдегід (деконекс, хеліпур, сайдекс), гексаметилентетраамін (кальцекс), циміналь; кислоти і луги (борна, саліцилова, оцтова, надмурашина кислота, надоцтова кислота (дезоксон)); феноли (карболова кислота, триклокарбан); похідні важких металів; барвники (діамантовий зелений, метиленовий синій); спирти (етиловий, пропиловий та ізопропиловий)