1. Роботи Коха та їх вплив на прогрес мікробіології

Кох знайшов, що в околицях Вольштейна поширена сибірська виразка. Незабаром Кох почав вивчати за допомогою мікроскопа збудника, що ймовірно викликав сибірську виразку. Провівши серію ретельних, методичних експериментів, Кох установив, що єдиною причиною сибірської виразки була бактерія Bacillus anthracis. Він довів також, що епідеміологічні особливості сибірської виразки, тобто взаємозв'язок між різними факторами, що визначають частоту і географічний розподіл інфекційного захворювання, обумовлені циклом розвитку цієї бактерії. Дослідження Коха Bacillus-anthracis уперше довели бактеріальне походження захворювання. У 1881 р. Кох опублікував роботу «Методи вивчення патогенних організмів» , у якій описав спосіб вирощування мікробів у твердих середовищах. Цей спосіб мав важливе значення для ізолювання і вивчення чистих бактеріальних культур. Найбільшого тріумфу Кох досяг, коли оголосив, що зумів виділити бактерію, що викликає туберкульоз. Працюючи в Індії, Кох оголосив, що виділив мікроб, що викликає холеру.

| 2. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації

Виділення окремих видів бактерій і отримання чистої культури є основою бактеріологічної роботи, оскільки на практиці найчастіше доводиться мати справу з матеріалом, що містить суміш мікробів. Простий спосіб – механічне відокремлення мікробів на поверхні щільної поживного середовища.

Виділення чистих культур методом розсівання на чашки. Посів шпателем (метод Дригальского). Простим способом роз'єднання мікробів являється послідовне розтирання матеріалу скляним шпателем або петлею по поверхні агару на декількох чашках Петрі з поживним середовищем.

Агар розливають у чашки Петрі. Застигле середовище підсушують в термостаті в закритих чашках протягом 1-2 годин або у відкритих—30 хвилин.

Перший день: посів досліджуваного матеріалу яскраво-червоний. Посів виробляється на трьох пронумерованих чашках Петрі (I, II, III) з поживним середовищем.

Другий день: вивчення колоній і виділені чистих культур.

Передусім вивчають колонії макроскопічно, неозброєним оком. Відмічають величину колоній, форму, колір, консистенцію, характер поверхні. Під мікроскопом виявляють будову колоній : характер країв, характер поверхні, структура. Кожному виду мікробів властивий певний характер колоній.

З частини кожної з намічених колоній роблять мазки, забарвлюють їх по Граму.

Третій день: перевірка чистоти культури і вивчення властивостей мікроба.

Підрахунок колоній. Для визначення кількості колоній, що виросли, а отже, міри забрудненості матеріалу застосовують або прямий їх підрахунок через лупу, або у випадках великої кількості колоній, що виросли, - за допомогою спеціальних камер

Виділення чистих культур анаеробів

Перший день. 1. Накопичення матеріалу. Досліджуваний матеріал на середовище Китта - Тароцци. Після посіву матеріалу середовище нагрівають 15 хвилин при 80° для знищення вегетативної флори; спори анаеробів при цьому не гинуть. Ставлять в термостат.

Другий день. Роблять мазки, забарвлюють їх по Граму і виявляють великі спорові і неспорові грампозитивні палички.