- •Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних хвороб
- •2. Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології
- •Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять, імунна толерантність.
- •Відкриття Пастера та їх роль в розвитку медичної науки
- •Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарськостійких форм бактерій.
- •Клітинний та тканинний механізм захисту.
- •Роботи Коха та їх вплив на прогрес мікробіології
- •3.Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах
- •Мечніков і його внесок у вчення про несприятливість до інфекційних хвороб
- •2. Асептика. Антисептика. Антисептичні засоби і матеріали.
- •3. Інтерферони, основні власт, м-м утвор, індукція інтерферону. Використання препаратів інтерферону у мед. Практ.
- •Ерліх, Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •1. Українська мікробіологічна школа. Праці Заболотного, Дяченко, Пяткіна
- •2. Антибіотики, їх класиф. Одиниці виміру антимікробно активності
- •3. Антигени як індуктори імунної відповіді. Структура антигенів. Повноцінні та неповноцінні аг.
- •Основні відмінності Прокаріотів і еукаріотів
- •Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •3. Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.
- •Морфологія та будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Методи їх виявлення
- •Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс.
- •Специфічність антигенів, їх різновидності (мікробні, гістосумісності, груп крові, ембріоспецифічні, пухлинні, аутоантигени). Практичне використання.
- •Морфологія і класифікація найпростіших, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •Інфекція та інфекційний процес. Фактори,які обумовлюють виникнення інфекційної хвороби. Поняття патогенезу інфекційної хвороби.
- •Морфологія і класифікація мікроскопічних грибів, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •Патогенність та вірулентність мікробів,кількісне визначення вірулентності:ld50,dlm.
- •Місце утворення та динаміка продукції антитіл. Клонально-селекційна та імуногенетична теорії імуногенезу.
- •Типи і механізми живлення бактерій. Поживні середовища, які використовують в мікробіології, вимоги до них, класифікація.
- •Фактори патогенності мікробів та їх виявлення.
- •3. Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять,ім.. Толерантність
- •Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •3.Види імунітету і форми його прояву
- •Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •Роль макроорганізму, зовнішнього середовища та соціальних умов у розвитку інфекційних захворювань.
- •3. Специф та неспециф імунітет.
- •Первинна локалізація збудника, її практичне значення в лабораторній діагностиці.
- •3. Імунна система, оргни. Імунокомпетентні клітини.
- •Шляхи розповсюдження мікробів і токсинів у організмі(бактеріємія, септицемія, токсинемія,вірусемія)
- •Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації. Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •2. Первинна локалізація збудника, її практичне значення в лабораторній діагностиці.
- •3. Клітинний та тканинний механізм захисту.
- •Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість
- •Форми прояву інфекцій
- •3. Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах
- •Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні
- •2. Види імунітету і форми його прояву
- •Гуморальні фактори неспецифічного захисту
- •1. Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Плазміди (f,Col,Ent)
- •2. Специф та неспециф імунітет.
- •3. Інтерферони,основні власт м-м утвор, індуктори, використання
- •1. Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •2. Імунна система, оргни. Імунокомпетентні клітини.
- •Intermedius (“середній”) – перехідна форма)
- •Синьогнійна паличка
- •Умовно-патогенні ентеробактерії- Клебсієли.
Роль макроорганізму, зовнішнього середовища та соціальних умов у розвитку інфекційних захворювань.
У виникненні і розвитку інфекційних захворювань важливе значення має стан організму людини, його індивідуальні властивості, а також умови зовнішнього середовища.
Критична доза і вхідні ворота інфекції. Для виникнення інфекції мікроб повинен проникнути в організм у визначеній критичній дозі. Величина дози неоднакова для різних інфекційних агентів.
Велике значення мають вхідні ворота інфекції, тобто органи і тканини через які мікроб потрапляє в організм.
Реактивність організму. Виникнення інфекційного захворювання і особливості його клінічного прояву залежать від загальної фізіологічної реактивності організму, тобто його здатності вступати у взаємодію з мікроорганізмом і реагувати на нього як на фактор який порушує нормальні фізіологічні функції. Важливе значення при цьому має стан нервової,ендокринної, імунної і других систем організму, вік людини, харчування, умови праці і побуту. Як правило, всі ті фактори які послаблюють захисні функції організму (голодування, переохолодження, перегрівання , радіація, отруєння хімічними речовинами) сприяють інфекції.
3. Специф та неспециф імунітет.
Під неспецифічним імунітетом розуміють систему захисних факторів організму, притаманних даному виду як спадково обумовлена властивість.. неспецифічні фактори захищають організм від різних екзогенних та ендогенних агресій, вони передаються спадково, їхні захисні функції позбавлені вибірковості і вони не здатні зберігати пам'ять від первинного контакту з чужорідними тілами.
Умовно фактори неспецифічного захисту можна розбити на чотири типи: фізичні (анатомічні); фізіологічні; клітинні, здійснюють ендоцитоз або прямої лізис чужорідних клітин; молекулярні (фактори запалення).
Поряд з факторами неспецифічного захисту середовище організму захищена від проникаючих в неї чужорідних макромолекул, у тому числі від патогенних мікробів, механізмами специфічної імунної відповіді. Ці механізми набуваються організмом після контакту з конкретним чужорідною речовиною, що носить назву антиген. Дія цих механізмів строго вибірково і поширюється тільки на конкретний антиген, який індукував імунну відповідь. Реалізація імунної відповіді є функцією високо спеціалізованої імунної системи організму. Основні захисні функції імунної системи - розпізнавання і елімінацію чужорідних макромолекул - здійснюють імунокомпетентні клітини (лімфоцити), а також продукують і секретуються ними макромолекули - антитіла (імуноглобуліни).
Лімфоцити - це єдині клітини організму, здатні специфічно розпізнавати і розрізняти різні антигени і відповідати активацією на контакт з певним антигеном.
Варіант 14
Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
Ріст – процес збільшення біомаси клітини внаслідок синтезу нових речовин
Розмноження – процес відтворення подібних собі особин, який забезпечує існування виду
Механізми розмноження(клітинного поділу):
бінарний поділ
дроблення і спороутворення (у актиноміцетів)
брунькування
Фази розмноження бактерій в ізольованому середовищі
Лаг-фаза – адаптація до нових умов
Експоненціальна фаза – інтенсивне розмноження (збільшення кількості особин в геометричній прогресії)
Стаціонарна фаза – кількість відмерлих особин дорівнює кількості живих, що розмножуються
Фаза відмирання – інтенсивне відмирання (кількість відмерлих збільшується в геометричній прогресії)
