- •Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних хвороб
- •2. Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології
- •Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять, імунна толерантність.
- •Відкриття Пастера та їх роль в розвитку медичної науки
- •Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарськостійких форм бактерій.
- •Клітинний та тканинний механізм захисту.
- •Роботи Коха та їх вплив на прогрес мікробіології
- •3.Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах
- •Мечніков і його внесок у вчення про несприятливість до інфекційних хвороб
- •2. Асептика. Антисептика. Антисептичні засоби і матеріали.
- •3. Інтерферони, основні власт, м-м утвор, індукція інтерферону. Використання препаратів інтерферону у мед. Практ.
- •Ерліх, Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •1. Українська мікробіологічна школа. Праці Заболотного, Дяченко, Пяткіна
- •2. Антибіотики, їх класиф. Одиниці виміру антимікробно активності
- •3. Антигени як індуктори імунної відповіді. Структура антигенів. Повноцінні та неповноцінні аг.
- •Основні відмінності Прокаріотів і еукаріотів
- •Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •3. Антигенна структура бактеріальної клітини. Протективні антигени.
- •Морфологія та будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Методи їх виявлення
- •Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс.
- •Специфічність антигенів, їх різновидності (мікробні, гістосумісності, груп крові, ембріоспецифічні, пухлинні, аутоантигени). Практичне використання.
- •Морфологія і класифікація найпростіших, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •Інфекція та інфекційний процес. Фактори,які обумовлюють виникнення інфекційної хвороби. Поняття патогенезу інфекційної хвороби.
- •Морфологія і класифікація мікроскопічних грибів, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •Патогенність та вірулентність мікробів,кількісне визначення вірулентності:ld50,dlm.
- •Місце утворення та динаміка продукції антитіл. Клонально-селекційна та імуногенетична теорії імуногенезу.
- •Типи і механізми живлення бактерій. Поживні середовища, які використовують в мікробіології, вимоги до них, класифікація.
- •Фактори патогенності мікробів та їх виявлення.
- •3. Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять,ім.. Толерантність
- •Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •3.Види імунітету і форми його прояву
- •Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •Роль макроорганізму, зовнішнього середовища та соціальних умов у розвитку інфекційних захворювань.
- •3. Специф та неспециф імунітет.
- •Первинна локалізація збудника, її практичне значення в лабораторній діагностиці.
- •3. Імунна система, оргни. Імунокомпетентні клітини.
- •Шляхи розповсюдження мікробів і токсинів у організмі(бактеріємія, септицемія, токсинемія,вірусемія)
- •Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації. Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •2. Первинна локалізація збудника, її практичне значення в лабораторній діагностиці.
- •3. Клітинний та тканинний механізм захисту.
- •Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість
- •Форми прояву інфекцій
- •3. Фагоцитоз його роль в захисті при інфекційних хворобах
- •Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні
- •2. Види імунітету і форми його прояву
- •Гуморальні фактори неспецифічного захисту
- •1. Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Плазміди (f,Col,Ent)
- •2. Специф та неспециф імунітет.
- •3. Інтерферони,основні власт м-м утвор, індуктори, використання
- •1. Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •2. Імунна система, оргни. Імунокомпетентні клітини.
- •Intermedius (“середній”) – перехідна форма)
- •Синьогнійна паличка
- •Умовно-патогенні ентеробактерії- Клебсієли.
3.Види імунітету і форми його прояву
Природжений (видовий або спадковий) імунітет — стійкість організму до певних патогенних агентів, яка властива даному виду і передається спадково.
Видовий імунітет є наслідком тривалої еволюції взаємовідносин організму і патогена. Він може бути абсолютним і відносним та залежить від тих біологічних особливостей цих організмів, які сформувалися у процесі адаптації до умов довкілля. Основу механізмів природженого імунітету до інфекцій становить відсутність у клітинах макроорганізму рецепторів і субстратів, які необхідні для адсорбції і розмноження збудника інфекції, наявність речовин, що блокують його репродукцію, здатність організму-хазяїна синтезувати різні інгібітори у відповідь на проникнення патогенних мікроорганізмів.
Під набутим імунітетом розуміють специфічний захист проти генетичне чужорідних субстанцій (антигенів), який здійснюється імунною системою організму через вироблення антитіл або нагромадження сенсибілізованих
лімфоцитів. Набутий імунітет виробляється в результаті перенесеного захворювання або вакцинації здорового організму.
Розрізняють природний і набутий штучний імунітет. Природний буває активним і пасивним. Природний активний імунітет може виникати після перенесення інфекції і тривати місяцями, роками або все життя. Природний пасивний імунітет має новонароджений організм, набуваючи його від матерів період внутрішньоутробного розвитку або з молоком.
Набутий штучний імунітет виробляється в результаті активної або пасивної імунізації організму. Штучний активний імунітет формується під впливом вакцин і може тривати від кількох місяців до кількох років. Імунітет, зумовлений введенням в організм готових захисних речовин (антитіл) у вигляді сироваток, дістав назву набутого штучного пасивного імунітету.Набутий імунітет не успадковується. .
Імунітет, який виробляється в організмі у відповідь на виділення екзотоксинів патогенними мікробами, називається антитоксичним.
Колективний імунітет – це несприйнятливість, що виникає в результаті перенесення явних чи прихованих захворювань, а також під впливом носійства в певних вогнищах епідемії.В більшості колективний імунітет є постінфекційним. колективний імунітет є також наслідком планомірної імунізації населення.
трансплантаційний імунітет зумовлений клітинною реакцією на пересаджений трансплантат.Лімфоцити володіють цитопатогенетичною дією на клітини, що відрізняються за одним чи декількома генами.
Варіант 13
Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
Для відтворення метаболічних процесів бактерії використовують ферменти. Їх набір – генетично детермінована ознака. Вивчення ферментативної активності збудників проводять з метою ідентифікації.
Класифікація ферментів
За механізмом дії:
оксидоредуктази
трансферази
гідролази
ліази
лігази
ізомерази
За генетичним контролем:
Конститутивні – постійно синтезуються клітиною
Індуктивні – синтезуються в присутності субстрату
Репресивні – їх синтез пригнічується надмірним накопиченням продуктів метаболізму реакції, яка ними каталізується
Ферменти патогенності:
- Гіалуронідаза – руйнує гіалуронову кислоту сполучної тканини
- Лецитиназа – руйнує лецитин клітинних оболонок
- ДНК-аза та РНК-аза
- Фібринолізин – руйнує фібрин кров´яних згустків
- Плазмокоагулаза – коагулює білки плазми, закриває власні рецептори
- Колагеназа – руйнує колаген
- Гемолізин – руйнує мембрани еритроцитів