
- •1. Ціль і необхідність обстеження конструкцій.
- •2. Класифікація станів конструкцій та їх характеристика.
- •3. Терміни служби металевих конструкцій і фактори, що впливають на них.
- •4. Відмови конструкцій та їх причини, що пов'язані з виготовленням.
- •4. Відмови конструкцій та їх причини, що пов'язані з проектуванням.
- •5. Відмови конструкцій та їх причини, що пов'язані з експлуатацією будівель та споруд.
- •5. Відмови конструкцій та їх причини, що пов'язані з транспортуванням і монтажем.
- •6. Аналіз проектної та іншої технічної документації на будівельні конструкції при їх обстеженні.
- •7. Обміри конструкцій при обстеженні та виявленні дефектів і пошкоджень.
- •8. Види корозії металевих конструкцій та її причини.
- •9. Визначення властивостей металу конструкцій при їх обстеженні.
- •10. Дефекти і пошкодження конструкцій. Класифікація.
- •11. Види обстеження конструкцій. Склад робіт при обстеженні.
- •12 Ознайомлення з об'єктом при обстеженні. Перелік технічної документації яку необхідно одержати в організації чи підприємстві для ознайомлення при обстеженні.
- •13. Визначення придатності сталі для зварювання при обстеженні конструкції.
- •14. Особливості уточнення навантаження при обстеженні конструкцій.
- •15. Характеристики впливу середовища на стан металевих конструкцій.
- •16. Вплив високих і низьких температур на сталеві конструкції будівель та споруд.
- •17. Вплив кранового навантаження на металеві конструкції.
- •18. Вплив механічних діянь на будівельні конструкції з умовах експлуатації.
- •19. Виявлення резервів несучої здатності металевих конструкцій.
- •20. Особливості перевірних розрахунків елементів, які мають пошкодження або дефекти.
- •21. Складання звіту про технічний стан будівельних конструкцій за результатами їх обстеження.
- •22. Способи уточнення фактичного кранового навантаження при обстеженні конструкцій.
- •23. Характерні три зони періоду експлуатації конструкції в залежності від інтенсивності відмов.
- •24. Принцип класифікації дефектів і пошкоджень елементів сталевих конструкцій згідно дбн 362-92.
- •25.Три способи підсилення металоконструкцій.
- •26.Граничний рівень початкових напружень в металевому елементі при його підсиленні під навантаженням із застосуванням зварювання.
- •27.Вимоги до проектування підсилення конструкцій (відносно скорочення робіт з підсилення, застосування матеріалів для підсилення, виготовлення підсилювальних елементів, способу їх прикріплення).
- •28. Класифікація підсилювальних елементів в залежності від умов їх роботи та критерії за якими перевіряють міцність підсилених елементів.
- •29.Схема підсилення стрижнів крокв’яних ферм.
- •30. Способи підсилення металевих балок.
- •31.Визначення довжини підсилювальних елементів при підсиленні балок способом збільшення перерізу.
- •32.Схеми та особливості підсилення позацентрово-стиснутих колон.
- •33.Схеми підсилення колон виробничої будівлі та поперечної рами в цілому.
- •34.Підсилення крокв’яних ферм способом зміни конструктивної схеми.
- •35.Розрахунок прикріплення підсилювальних елементів при підсиленні способом збільшення перерізу.
- •36.Перевірка стійкості підсиленого стиснутого елемента крокв’яної ферми.
- •37.Суть перевірки міцності підсилених металевих балок способом збільшення перерізу за критерієм розвинутих пластичних деформацій.
- •44.Способи підсилення підкранових балок.
- •45.Раціональний спосіб підсилення прогонів. Схема и основи розрахунку.
37.Суть перевірки міцності підсилених металевих балок способом збільшення перерізу за критерієм розвинутих пластичних деформацій.
Проверка прочности элементов по критерию развитых пластических деформаций выполняется по формулам:
-изгибаемые элементы
, (42)
где сt - поправочный коэффициент, учитывающий влияние поперечных сил
,где a = Ryi/Ryo
уoc, уop, уrc, уrp - абсолютные величины расстояний от центров тяжести сжатых и растянутых площадей до центральной оси усиливаемого сечения
Коэффициент gM следует принимать:
при симметричном двустороннем усилении элементов симметричного сечения gM=0,95;
при несимметричном двустороннем или одностороннем усилении элементов со стороны растянутых волокон gM = 0,95 - 0,2b0(a - 1);
при одностороннем усилении элементов со стороны сжатых волокон
gM = 0,95 -0,lx x(a + b0 - 1).
38.Суть перевірки міцності симетрично підсиленого центрально розтягнутого елемента за критерієм розвинутих пластичних деформацій.
-Проверка прочности элементов по критерию развитых пластических деформаций выполняется по формулам:
центрально-растянутые или сжатые симметрично усиленные элементы
;
,
gN = 0,95 - для растянутых элементов или сжатых элементов, усиленных без использования сварки; gN = 0,95 - 0,1(a + b - 1) - для сжатых элементов, усиленных с помощью сварки.
39.Підсилення вузлів зварних ферм.
Усиление сварных швов в узлах крепления стержней стропильных ферм можно выполнять в необходимых случаях с использованием дополнительных фасонок (рис. 8, а, б).
40.Суть перевірки міцності симетрично підсиленого центрально стиснутого елемента за критерієм розвинутих пластичних деформацій.
-Проверка прочности элементов по критерию развитых пластических деформаций выполняется по формулам:
центрально-растянутые или сжатые симметрично усиленные элементы
;
,
gN = 0,95 - для растянутых элементов или сжатых элементов, усиленных без использования сварки; gN = 0,95 - 0,1(a + b - 1) - для сжатых элементов, усиленных с помощью сварки.
41.Підсилення металевих балок підведенням шпренгелів. Конструювання і основи розрахунку.
При наличии свободного пространства под центральной частью балки эффективными могут быть схемы «д» и «е» с одно- или двустоечным шпренгелем. При использовании этих схем следует обеспечить конструктивные методы раскрепления точек перегиба шпренгеля из плоскости системы.
42.Підсилення металевих балок підведенням затяжок. Конструювання і основи розрахунку.
Рекомендуется также способы усиления балок с помощью дополнительных затяжек (схемы «ж» и «з»)
43.Особливості розрахунку кінцевих ділянок зварних швів для кріплення підсилювальних елементів при підсиленні способом збільшення перерізу.
Концевые участки шпоночных швов присоединения элементов усиления к основному стержню или узловым фасонкам должны обеспечивать передачу продольных усилий на элементы усиления и вовлечение их в совместную с основным стержнем работу. Их толщина может назначаться большей, чем толщина связующих швов. Минимальные длины концевых участков подсчитываются по формуле
см, (31)
где ; Ar - площадь поперечного сечения элемента усиления.
При усилении изгибаемых элементов (N = 0) следует принимать .
4.17. Минимальный катет сплошных швов, крепящих элементы усиления, определяется выражением
.(32)
Концевые участки швов могут назначаться с увеличенным катетом, а их прочность (при расчетной длине 85bwkf) проверяется по формуле
.