
- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •2. Реконструкція, ремонт та реставрація будинків
- •3. Реконструкція промобєктів; мета, основні задачі, особливості
- •4. Реконструкція цивільних об’єктів; мета, основні завдання та основні особливості
- •5. Передумови та техніко-економічна ефективність реконструкції будівель і споруд.
- •6. Особливості обємно-планувальних та конструктивних вирішень будинків та споруд, що реконструюються.
- •7. Вплив специфічних факторів реконструкції на технологію механізацію виконання бмр
- •8. Організаційно-технологічна підготовка будівельного виробництва в умовах реконструкції.
- •9. Підготовчі роботи; внутрішньомайданчикові та позамайданчикові роботи
- •10. Проектна технологічна документація, склад, порядок розробки.
- •11. Особливості потокового виконання робіт при реконструкції будинків і споруд.
- •12. Організація потокового виконання бмр в умовах часткової зупинки виробництва; сутність.
- •13. Організація потокового виконання бмр в умовах повної зупинки виробництва; сутність.
- •14. Організація потокового виконання бмр без зупинки виробництва; сутність.
- •15. Сутність вузлового метода організації реконструкції
- •16. Технологічні, будівельні та загальномайданчикові вузли, склад і порядок формування.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
- •21. Способи стабілізації і захисту грунтів основи поруч розташованих будинків і споруд при виконанні земляних робіт
- •22. Розробка виїмок одноківшовими екскаваторами; екскаваторні проходки
- •23. Підготовка забою до розробки: способи і технологічні схеми руйнування бетонних підлог, руйнування негабаритів або їх віддалення з забою.
- •24. Особливості водозниження і водовідливу в умовах реконструкції
- •25. Зворотня засипка пазух котлованів
- •26. Зворотня засипка пазух траншей
- •Особливості виконання бетонних робіт
- •28. Виконання арматурних робіт; особливості та основні схеми механізації
- •29. Особливості виконання опалубних робіт при реконструкції; різновиди опалубних систем.
- •30. Технологія опалубних робіт з використанням незнімної опалубки
- •31. Способи транспортування бетонної суміші до будмайданчика
- •32. Способи подавання бетонної суміші
- •33. Подавання бетонної суміші гідравлічними бетононасосами.
- •34. Вимоги до укладання бетонної суміші; поняття про блоки бетонування.
- •35. Догляд за бетоном
- •36. Розпалубна міцність; сутність, основні методи прискорення набрання бетоном розпалубної міцності
- •37. Спеціальні методи бетонування.
- •38. Підготовчі процеси і роботи, загальна послідовність розбирання буд. І споруд
- •39. Послідовність розбирання рамних і попередньо напружених конструкцій.
- •40. Основні методи руйнування буд. І споруд (42)
- •41. Розбирання і руйнування масивів і конструкцій
- •42. Основні методи руйнування буд. І споруд ( смотри 40)
- •43. Демонтаж конструкцій, визначення технічних засобів і вимог.
- •44. Технологія монтажно-демонтажних робіт з використанням вертолетов
- •45. Особливості влаштування пальових фундаментів (54)
- •46. Заглиблення паль забиванням в умовах реконструкції; вимоги і обмеження
- •47. Віброзанурення, вібровдавлювання та віброударне занурення паль; сутність, область застосування, обмеження.
- •48. Сутність технології вдавлювання паль; види паль, обладнання, вимоги та обмеження.
- •49. Влаштування буронабивних паль в стійких грунтах; сутність, обмеження.
- •50. Влаштування буронабивних паль в обводнених грунтах; сутність, обмеження.
- •51. Технологія влаштування буроін’єкційних паль; сутність, обмеження.
- •52. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви без привантаження грунтів основи
- •53. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви з привантаження грунтів основи; застосування, схема виконання, розбиття фронту робіт на ділянки.
- •54. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів підведеням паль
- •55. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів пересаджуванням на виносні опори
- •56. Способи закріплення грунтів основи
- •57. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків монол. З.Б. Обоймами
- •58. Технологія підсилення цегляних простінків розчинними армованими обоймами; сутність, схеми виконання, структура процесу.
- •59. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків металевими обоймами
- •60. Технологія підсилення з.Б колон металевими попередньо напруженими розпірками.
45. Особливості влаштування пальових фундаментів (54)
Передача нагрузки от фундаментов на сваи. Довольно часто применяют усиление фундаментов с передачей нагрузки от них на сваи (набивные, буроиаъекционные).
При пересадке фундамента на выносные набивные сваи в створе каждой пары свай устанавливают и замоноличивают сначала поперечные, а затем продольные балки. Затем их выдерживают до приобретения бетоном и раствором 100 %-й прочности. Далее сваи попарно обжимают, устанавливая гидравлические домкраты па месте будущей обвязочной железобетонной балки, и доводят нагрузку до расчетной, что предотвращает местные деформации стен при пересадке. По обжатым сваям устраивают обвязочные балки, после чего траншеи засыпают.
Более совершенными являются пневмонабивные сваи, применяемые в любых гидрогеологических условиях. После нагружсния обсадной трубы в верхней части ее прикрепляют шлюзовой аппарат, который включают в есть воздухопровода. Откачивают остатки воды и приступают к бетонированию сваи пластичной бетонной смесью с осадкой конуса 12—16 см через шлюзовой аппарат давлением 0,15— 0,3 МПа (1,5—3,0 атм).
При достаточных размерах рабочих площадок и наличии съемного бурового (шпекового) оборудования к одноковшовым экскаваторам наиболее эффективно применение буро-набивных свай с уширенной пятой (образуемой с помощью специального шарнирного паралеллограммпого устройства ножевого типа, устанавливаемого на конце буровой штанги и раскрывающегося во время ее вращения).
В последние годы стали использовать буроинъещионные сваи (рис. 7.7), представляющие собой разновидность буронабивных свай. Они имеют сравнительно малый диаметр (50—250 мм) и большую длину (до 40 м). При устройстве таких свай пластичную мелкозернистую бетонную смесь инъецируют под давлением в скважину с предварительно установленной арматурой. После заполнения скважины бетонной смесью устье ее тампонируют и спрессовывают, создавая избыточное давление сжатым воздухом или растворонасосом. Скважины для свай бурят станками вращательного бурения СБЛ-500, которые работают без вибрации и ударов, в том числе могут бурить через тело существующих фундаментов, полы и стены подвалов. Применение буроинъекционных свай особенно эффективно при производстве работ в стесненных условиях действующего предприятия, когда трудно или невозможно использовать машины и оборудование большого габарита.
46. Заглиблення паль забиванням в умовах реконструкції; вимоги і обмеження
Забивные сваи погружают в грунт свайными молотами. Масса ударной части свайного молота должна быть не меньше массы самой сваи с наголовником, надеваемым на головы сваи для защиты ее от разрушения ударами молота.
Для смягчения удара в наголовники укладывают прокладки из дерева, резины и других упругих материалов. Такие прокладки снижают эффективность удара, однако без них разрушается бетон головы сваи. Забивку свай трудно осуществлять через слои плотных маловлажных песков. В таких грунтах целесообразно применять подмыв под нижним концом погружаемой сваи или пробуривать лидерные скважены. Подмыв и проходку лидерных скважин заканчивают не менее чем на один метр выше проектного положения острия свай. В условиях реконструкции встречаются трудности при устройстве свай.
Не рекомедуется забивать сваи в грунт, по скольку динамические воздействия на основания реконструируемых зданий могут привести к развитию трещин в их конструкциях. Наиболее целесообразный способ погружения свай в грунт непосредственно из подвальных помещений. Погружение свай забиванием можно применять:
при металических пустотелых сваях;
при длине свай менее 4 м.