59. Черговість прикріплення елементів підсилення зварюванням при двобічному підсиленні балок.
При двусторонних схемах увеличения сечений вначале следует приваривать элементы усиления, расположенные со стороны растянутых волокон, затем - со стороны сжатых. Знак напряжений (растяжение, сжатие) при переменном на участке усиления эпюре моментов определяется по сечению с наибольшим по абсолютной величине значением изгибающего момента. При наличии заделки на одном из концов стержня приварку растянутых элементов усиления следует начинать от противоположного конца элемента к заделке, для сжатых элементов - обратное направление.
При двусторонних схемах усиления балок вначале рекомендуется приваривать нижний (растянутый) элемент усиления, затем верхний.
В момент усиления должны быть исключены все подвижные нагрузки, передающие на усиливаемые конструкции удары и вибрации.
60. Схема однобічного підсилення головної балки площадки прокатним тавром. Аналіз цих двох варіантів з точки зору витрат на підсилення.
Кращого використовування міцнісних властивостей металу при однобічному підсиленні можна досягнути шляхом застосування звареного тавра як підсилюючого елемента.
Розміри поперечного перерізу тавра слід визначати із умови досягнення в балці і таврі максимальних напружень, значення яких дорівнюють відповідним розрахунковим опорам металу балки і тавра. Ця умова буде виконуватися (за умови попереднього розвантаження балки) при висоті тавра:
де z - величина зміщення центра ваги перерізу балки.
Величину z можна визначати шляхом розв'язування рівняння моменту, який припадає на полиці балки і тавра, тобто із умови рівності зовнішнього моменту, що припадає на полиці, і суми моментів внутрішніх сил цих полиць у граничному стані (спільна умова для зварного та прокатного таврів). При відомому значенні z потрібна площа полиці тавра визначається за формулою: при Ryr = Ryo.
З точки зору витрат сталі на підсилення головної балки, зварний тавр буде ефективнішим за рахунок можливості варіювання розмірами полиці зварного тавра, яка буде сприймати основну частину зусиль від згинального момента.