Національний університет «Львівська політехніка»

ІГСН

Кафедра історії України та етнокомунікації

Назва дисципліни: Історія української культури

Викладач: доц. Хома І.Я.

Модульне контрольне завдання № 2

Варіант № 10

I рівень складності ( правильна відповідь на кожне питання оцінюється 1-им балом):

1. Українські митці М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель у другій половині ХУІІ-ХУІІІ ст. творили в галузі:

а) літератури; б) архітектури; в) образотворчого мистецтва; г) музики.

2. Історик, філолог, етнограф, ботанік, поет. Перший ректор Київського університету. Укладач популярних збірників народних пісень:

а) М. Маркевич; в) М. Костомаров;

б) М. Максимоваич; г) П. Гулак-Артемовський.

3. Наукове товариство ім Т. Шевченка у Львові було створено:

а) 1868 р.; б) 1881 р.; в) 1892 р.; г) 1908 р.

4. Еклектика – це:

а) вираження; в) безпредметне мистецтво;

б) живопис без правил; г) змішування різних форм і стилів.

5. Провідним літературним об’єднанням у 1920-х роках в Україні була Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), а ідейним лідером:

а) М. Хвильовий; б) М. Зеров; в) П. Тичина; г) В. Сосюра.

ІI рівень складності (правильна відповідь на кожне питання оцінюється 3-ма балами):

1. Хто такий Ю. Андрухович? український поет, прозаїк, перекладач, есеїст.

2. Автором першої національної опери «Запорожець за Дунаєм» є С. С. Гулак-Артемовський

3. Засновником та художнім керівником яких театрів був Лесь Курбас?

театр Садовського, Молодий театр

4. Літературний критик, лідер дисидентського руху в Україні, автор роботи «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Це - Іван Дзюба

5. 28 жовтня 1989 р. – Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в Українській PCP»

III рівень складності (кожне питання оцінюється 5-ма балами):

1. Українська література на Наддніпрянщині в другій пол. ХІХ ст. на початку ХХ ст. Члени Петербурзької та інших громад провадили культурно-освітню роботу серед селянства, робітничої молоді, брали активну участь у створенні недільних шкіл, збирали матеріали з етнографії, філології та історії українського народу, писали й видавали навчальну літературу, газети, підтримували українську літературу й театр. Однією з перших і водночас найвпливовішою організацією такого типу була Київська громада. (всього понад 200 осіб). До Київської громади входили науковці та літератори, зокрема етнограф і автор українського гімну «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...» Павло Чубинський, філолог Павло Житецький, Олександр Кониський та ін. 2. Особливості розвитку національної культури на переломі 1980-х – 1990-х років.

«Український вісник» став офіційним органом Української Гельсінської спілки (УГС), створення якої було проголошене у березні 1988 р. Лідером УГС став багатолітній політичний в'язень Левко Лук'яненко, який був позбавлений волі впродовж 26 років. Уже наприкінці свого ув'язнення, зимою 1988 p., він написав програмну статтю «Що далі». Стаття стверджувала необхідність залучення до боротьби за політичні реформи широких кіл інтелігенції. Хоча Лук'яненко не приховував своєї відданості ідеї самостійної України, але в умовах горбачовської перебудови «зверху» першість повинна бути надана захисту громадянських прав та української мови й культури.