Загальні основи педагогіки та історії педагогіки

1. Педагогіка як наука. Об’єкт і предмет педагогіки. Етапи розвитку та головні категорії педагогіки.

Педагогіка (П) — сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості. Термін походить від грецьких слів «pais» — дитя і «ago» — веду, виховую, тобто «дітоводіння», «дітоводство». Об'єктом педагогіки є не індивід, його психіка (це об'єкт психології), а процес виховання, система педагогічних явищ, пов'язаних з розвитком індивіда.

Предмет педагогіки — виховна діяльність, що здійснюється в закладах освіти людьми, уповноваженими на це суспільством. Предмет П : 1) дослідження законів і закономірностей педагогічних явищ і процесів; 2) теоретичне обґрунтування принципів, методів, форм навчання і виховання; 3) вивчення передового педагогічного досвіду; 4) експериментальні дослідження педагогічної діяльності; 5) вироблення педагогічної техніки.

Етапи розвитку П: 3 періоди за Фібулою:

1. Народна П. Уперше цей термін запровадив український педагог Олександр Духнович (1803—1865) у підручнику «Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельских». Народна педагогіка — галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання. «етнопедагогіка» (Г. Волков)

2. Духовна П — галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії. Найбільшого розвитку набула вона в епоху середньовіччя, коли церква монополізувала духовне життя суспільства, спрямовувала виховання в релігійне русло.

3. Світська П - Своїм корінням вона сягає давнього світу.

До основних категорій П належать виховання, навчання й освіта. Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості. Освіта — процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей. Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої відбувається засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

2. Теорії походження виховання (в).

4 теорії:

1) Представники біологічної (біологізаторської) теорії (Г. Спенсер, Ш. Летурно) вважають, що виховання успадковане людьми з тваринного світу. Інстинктивне прагнення до продовження роду і природний відбір.

2) З позицій психологічної теорії (П. Монро) в основі виховання лежить несвідоме інстинктивне прагнення дітей активно наслідувати дії старших. Суть В полягає у наслідуванні.

3) Релігійна концепція (К. Шмідт) в основу кладе твердження, що Бог, створивши людину, наділив її особливим даром – умінням виховувати.

4) Представники трудової теорії (Ф. Енгельс, Л. Морган) стверджують, що поштовхом до виникнення виховання в людському суспільстві було виробництво найпростіших знарядь праці, В виникло тоді, коли люди почали спілкуватися.