
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Розроблено:
- •2. Виконавець:
- •Рідкий стан речовини. Поверхневий натяг, в'язкість.
- •Твердий стан речовини. Кристалічний і аморфний стан.
- •Запитання до семінару.
- •Методичні вказівки.
- •Перший закон термодинаміки.
- •Закон Гесса і наслідки з нього.
- •II закон термодинаміки.
- •Запитання до семінару.
- •Методичні вказівки.
- •Загальна характеристика і властивості розчинів
- •Фізичні властивості розчинів, дифузія, осмос.
- •Закони Рауля для відносного зниження тиску над розчином
- •Закон Рауля для підвищення температури кипіння і зниження температури замерзання
- •Запитання до семінару.
- •Методичні вказівки.
- •Хімічна рівновага. Принцип Ле – Шательє
- •Типи хімічних реакцій
- •Каталіз.
- •Запитання до семінару.
- •Методичні вказівки.
- •Електрорушійні сили. Гальванічний елемент.
- •Для виділення 1 кг речовини, потрібно пропустити через електроліт одну й ту ж кількість електрики, її позначають буквою f і називають числом Фарадея.
- •Запитання до семінару.
- •Методичні вказівки.
- •Поверхневі явища. Сорбційні процеси, їх класифікація, адсорбція на межі різноманітних фаз.
- •Отримання колоїдних систем різними методами.
- •Методи очищення дисперсних систем.
- •Запитання до семінару.
- •Методичні вказівки.
- •Будова міцели золю.
- •Коагуляція гідрофобних золей електролітами. Поріг коагуляції. Практичне застосування коагуляції
- •Запитання до семінару.
- •Методичні вказівки.
- •Грубодисперсні (мікрогетерогенні) системи – емульсії.
- •Запитання до семінару.
- •Перелік літератури
Методичні вказівки.
Подвійний електричний шар виникає на межі розподілу фаз тверде тіло-розчин внаслідок вибіркової адсорбції. Прикладом подвійного електричного шару утвореного внаслідок дисоціації являється іонний шар часток гідро золю диоксиду кремнію. Поверхневі молекули диоксиду кремнію при взаємодії з водою утворюють кремнієву кислоту.
Н2SiO3 HSiO3- + H+
В загальному випадку подвійний електричний шар складається із іонів, достатньо міцно зв’язаних з твердою фазою, вони отримали назву потенціалвизначних іонів і еквівалентної кількості протилежно заряджених іонів, які знаходяться в рідкій фазі – противоіони. Між твердою фазою і рідиною виникає різниця потенціалів, тобто поверхневий потенціал.
Міцела - це колоїдна частинка.
Гідрозоль - це водний колоїдний розчин.
Колоїдна частинка будь - якого колоїдного розчину складається з колоїдного ядра, що містить в собі від 100 до 1000 молекул. Усі молекулярні ядра настільки з'єднанні один з одним, що в середину ядра не може проникнути вода. Звідси колоїдні розчини отримали назву гідрофобних колоїдних систем.
Поверхневий шар молекули ядра вступає у хімічну взаємодію з молекулами НСІ. Утворює електроліт FeOCІ
Fe(OH)3 + HCl 3FeOCI + 2H2O
Після чого FeOCl у воді дисоціює на іони таким чином:
nFeOCl nFeO+ + nCI-
Потім в результаті вибіркової адсорбції іонів електроліту FeOCl колоїдна частика заряджується позитивно. Першими адсорбується іони nFeO+ агрегатом, другими частина(n-х)СІ-, а іони хСІ- залишаються у воді у гідратованому стані. Так утворюється міцела.
Міцела складається:
[Fe(OH)3]m - агрегат
з ядра [Fe(OH)3]m/ nFeO+
потенціалвизначних іонів nFeO+
шару противоіону (n-х)СІ-
адсорбційний шар nFeO+ + (n-x)CI-
{[Fe(OH)3]m /nFeO+ + (n-x)CI-}+ - гранула
хСІ- - дифузійний шар.
Ядро разом з адсорбційним шаром – гранула.
Гранула разом з дифузійним шаром - міцела.
{[Fe(OH)3]m /nFeO+ + (n-x)CI-}+ хСІ-
Будова міцели золю.
Розглянемо будову міцели золю йодиду срібла, отриманого в результаті реакції:
AgNO3 + KI = AgI +KNO3
Стійкий золь йодиду срібла може бути отриманий тільки при таких умовах: розчини реагентів повинні бути розбавленими і одну із реагуючих речовин беруть в надлишку. Будемо вважати, до в надлишку AgNO3. Тоді при утворенні кристалів AgI на їх поверхні по правилу Фаянса- анета адсорбуються іони Ag+ - потенціалвизначаючі іони. Іони NO3- розміщаються в адсорбційному і дифузійному шарі противоіонів.
Будова міцели золю AgI записується так:
{ m [AgI] nAg+ (n-x) NO3- } х NO3-
агрегат – m [AgI]
ядро – m [AgI] nAg+
частинка – {m [AgI] nAg+ (n-x) NO3-}
міцела - { m [AgI] nAg+ (n-x) NO3- } х NO3-
В цій формулі m – число молекул AgI, які входять в склад агрегату, n- число потенціал визначаючих іонів Ag+. Як правило, m n. Загальне число противоіонів NO3- теж дорівнює n, але частина з них (n-x) входить в адсорбційний шар і знаходиться поблизу ядра, а друга частина противоіонів х складає дифузійний шар.
Якщо стабілізатором цього золю буде не AgNO3, а КІ, то формула міцели запишеться так:
{ m [AgI] nІ- (n-x) К+} х К+