Методичні вказівки.

Колоїдна хімія вивчає речовини, в яких речовина не повністю розчиняється у розчиннику. Наприклад: у відношенні до бензолу: поварена сіль, у відношенні до води: зерно, масло.

Дисперсна система - це система, яка складається з суцільної маси дисперсного середовища та роздробленої в ньому та рівномірно розподіленої дисперсної фази.

Наприклад: крейда у воді, сіль у воді, масло у воді, цукор у воді; дисперсне середовище: вода, а дисперсна фаза: цукор, сіль, масло, крейда.

Всі дисперсні системи класифікуються за розміром частинок дисперсної фази:

1. Грубодисперсні системи

Розмір частинок дисперсної фази від 10 ^-3 до 10 ^-5 см ( нестійкі ), наприклад крейда у воді.

2. Колоїдно - дисперсні системи

Розмір частинок від 10^-5 до 10^-7 см. До них відносяться колоїдні розчини.

3. Молекулярно - іонні дисперсні системи.

Розмір частинок від 10 ^-7 до 10 ^-8 та нижче. Відносяться істинні розчини.

Колоїдні розчини дуже відрізняються від істинних розчинів, тому їх вивчають в окремому курсі: колоїдної хімії.

Перші 2 класи класифікують за агрегатним станом дисперсного середовища та дисперсної фази :

1) суспензії;

2) емульсії;

3) піни;

4) аерозолі.

Поверхневі явища. Сорбційні процеси, їх класифікація, адсорбція на межі різноманітних фаз.

Явище концентрації молекул однієї речовини на поверхні іншої називається сорбцією.

Класифікація сорбціоних процесів:

1. адсорбція;

2. абсорбція;

3. хемосорбція;

4. капілярна конденсаці.

Адсорбція - це самодовільне підвищення концентрації молекул однієї речовини на поверхні іншої за рахунок зниження сумарної вільної поверхневої енергії.

Будь - яка вільна енергія прагне до свого мінімального значення. Та речовина, на поверхні якої адсорбується молекула іншої речовини називають адсорбентом, а та речовина, молекула якої адсорбується, називають адсорбтивом.

Адсорбенти - це будь - які тверді або рідкі речовини (тільки не гази, оскільки вони не мають поверхні).

Адсорбтивом може бути будь - яка газоподібна, рідка та тверда речовина.

Борошно - це адсорбент, воно може адсорбувати пар (адсорбтив газоподібний), а може адсорбувати воду (адсорбтив у рідкому стані) і може адсорбувати інші порошинки борошна - відбувається комкування (адсорбтив у твердому стані).

Адсорбція - процес екзотермічний, завжди супроводжується виділенням тепла. Комплекс адсорбента з адсорбтивом називається адсорбатом. Наприклад: волога сіль, борошно, тісто.

Адсорбція - процес зворотнійй, зворотній процес називається десорбцією.

Отже, адсорбція - процес рівноважний.

Умови рівноваги:

_{адсорбція}

а дсорбент + адсорбтив адсорбат + Q ккал

^{десорбція}

Абсорбція - це явище об’ємне, фізичне. Наприклад: зволоження печива починається з адсорбції, а завершується абсорцією, а саме зволоження йде по всій масі. Абсорбція - газування (карбонізація) води, пива, шампанського.

Хемосорбція - це явище може бути і поверхневим, і об'ємним, але це хімічне явище, наприклад: на поверхні металів внаслідок хемосорбції утворюється окисна плівка.

Капілярна конденсація - це таке явище, при якому пари легколетких речовин, адсорбуючись у капілярах адсорбенту, конденсуються адсорбтив – переходячи з газоподібного стану у рідкий стан.

Відомі такі види адсорбції: в залежності від агрегатного стану адсорбенту і межі середовища (на першому місці адсорбент, на другому - адсорбтив).

1) Адсорбція на межі поділу фаз: тверде тіло - газ (сіль адсорбує воду з повітря);

2) Адсорбція на межі: тверде тіло - рідина

3) Адсорбція на межі: рідина - газ

4) Адсорбція на межі: рідина - рідина.