V. Порядок проведення вимірювань показників якості надання послуг з централізованого опалення

5.1. Заміри температури повітря у квартирі, або тепловіддачі приладів опалення повинні здійснюватися виключно засобами вимірювальної техніки, які пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. (ст. 11 Закон України Про метрологію та метрологічну діяльність).

Порядок визначає процедуру проведення вимірювання температури повітря в житлових та підсобних приміщеннях споживача з урахуванням вимог ГОСТ 8.010-06 “ГСОЕИ. “Методики выполнения измерений. Основные положення”.

Порядок обов’язковий для застосування Держархбудінспекцією України та її територіальними органами при виконанні контролю якості та кількості надання послуг з централізованого опалення у житловому фонді незалежно від форм власності і підпорядкованості при розгляді скарг (заяв, претензій) споживача зазначених послуг (далі – споживач) щодо якості їх надання.

Для проведення вимірювань під час визначення температури повітря в житловому приміщенні використовуються: ртутний або рідинний термометр із шкалою 0-50 ºС та з ціною поділок — 0,5 ºС, штатив, що забезпечує закріплення термометрів, збільшувальне скло (лупа), вимірювальний інструмент - рулетка.

Припустиме застосування інших засобів вимірювання з метрологічними характеристиками не гіршими, ніж зазначені у цьому пункті.

Вимірювання температури повітря у житловому приміщенні проводиться в присутності споживача з урахуванням вимог СНіП 2.04.05-91 «Строительные нормы. Отопление, вентиляция и кондиционирование» та МВ 2295-81 «Методические указания по осуществлению госсаннадзора за устройством и содержанием жилых зданий».

При всіх вимірюваннях термометр повинен бути захищений від впливу променевої енергії (сонячних променів, нагрівальних пристроїв).

Вимірювання температури повітря в житловому приміщенні проводяться не раніше ніж через 10 хвилин після внесення термометрів у відповідне приміщення, окремо у кожному приміщенні береться опосередковане значення температури.

Точки вимірювань мають бути розташовані на відстані не менш, як 1,5 м від нагрівальних пристроїв та внутрішніх поверхонь наріжних стін, якомога ближче до середини кімнати. Якщо приміщення має зовнішний кут, вимірювання проводяться у точці, розташованій на відстані 0,5 м від стін.

В обраній точці виконуються три виміри на відстані:

0,25 м від підлоги;

1,5 м від підлоги;

0,25 м від стелі.

Для виконання вимірювань в обраній точці використовується спеціальний штатив з висувним штоком та пристроєм для кріплення термометрів на необхідній висоті. Термометри закріплюють спеціальним кронштейном. Відстань від підлоги до термометра вимірюється за допомогою рулетки.

Термобалони термометрів повинні розташовуватись на штативі навпроти позначки, що вимірюється. Встановлений відповідним чином термометр витримують протягом 10 хвилин, окремо для кожного з вимірювань. Протягом цього часу у приміщенні не повинні перебувати люди.

Знімання показань термометра проводять за допомогою лупи починаючи з десятих часток, потім відраховують цілі градуси (оскільки за час виміру тепло, що виділяється людиною, може змінити показання термометра). Око перевіряючого, який знімає показання термометра, повинно знаходитись на рівні лінії відліку.

При роботі з ртутним термометром відлік слід проводити по дотичній до опуклої частини меніску. Після зняття показань визначають арифметичне значення трьох показань виміру, яке є показником середньої температури повітря у даному житловому приміщенні.

У разі виникнення сумнівів у представників Інспекції, виконавця або споживача щодо правильності виконання вимірювань чи підрахунку показань, вимірювання повторюють не більше трьох разів.

Результати проведення вимірювання температури повітря заносять до Протоколу проведення вимірювання температури повітря в житловому приміщенні (додаток 1 до цих методичних рекомендацій).

5.2. Визначення температури тепловіддачі приладів опалення.

Температура тепловіддачі приладів опалення вимірюється оптичними пірометрами, які не потребують безпосереднього контакту чутливого елемента з об'єктом вимірів, та пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Порядок проведення вимірів температури приладів опалення здійснюється відповідно до паспорту підприємства-виробника даного засобу вимірювальної техніки, зокрема пірометра.

Показники вимірів заносять до акту перевірки.

Якщо температура повітря у приміщенні не відповідає вимогам санітарних норм і правил, Інспектор проводить огляд основних конструктивних елементів житлового приміщення (квартири): стін, перегородок, міжповерхових перекриттів, підлоги, вікон, дверей, внутрішнє опорядження; систему опалення.

Огляд здійснюється з метою визначення утеплення приміщень квартири, атмосферного впливу на стан конструктивних елементів квартири, експлуатаційних та інших чинників.

5.3. Огляд приміщень багатоповерхових (багатоквартирних) житлових будинків, внутрішньобудинкових інженерних систем теплопостачання, обладнання та устаткування.

Огляд приміщень, внутрішньобудинкових інженерних систем, обладнання та устаткування житлового будинку здійснюється Інспектором в присутності представника суб’єкта господарювання щодо якого здійснюється перевірка.

Технічний стан конструктивних елементів, інженерного обладнання визначається Інспектором за їх зовнішніми ознаками.

При огляді приміщень житлових будинків необхідно враховувати, що більшість конструктивних елементів знаходиться в тісній залежності між собою. Тому, якщо виявлено деформацію в одному з елементів, слід ретельно обслідувати зв'язані з ним елементи.

Результати огляду приміщень житлового будинку, внутрішньобудинкових інженерних систем теплопостачання, обладнання та устаткування обов’язково вносяться до акту проведення перевірки.

5.3. 1. Квартира (житлове приміщення).

В першу чергу Інспектор, який здійснює перевірку, зобов’язаний перевірити теплове навантаження (прилади опалення) у приміщеннях споживача відповідно до проекту.

При внутрішньому огляді приміщень квартири необхідно звертати увагу на: перепланування (переобладнання) приміщень (інженерного обладнання), технічний стан дверних і віконних блоків, їх засклення та утеплення; наявність пошкодження і руйнування стін, розшарування рядів і руйнування цегляної кладки, тріщини в швах або між блоками, горизонтальні тріщини, які свідчать про втрату теплової енергії на цій ділянці.

При огляді квартири особлива увага приділяється наріжним (мають дві і більше зовнішніх стін) приміщенням (кімнатам), щодо промерзання стін, пошкодження стін гнилизною, грибком, розладнання з’єднань, значне здуття стін, засклення та утеплення вікон.

При огляді вікон та дверей необхідно звертати увагу на наявність тріщин в місцях приєднання коробок до стін, порушення герметизації віконних коробок, пошкодження віконних і дверних прорізів, викликане гниттям та ушкодженням грибками, розхитування дверних полотен, коробок.

Незадовільний стан гідроізоляції приміщень необхідно оцінювати по наявності вологості в квартирі та незадовільній вентиляції приміщень.

5.3. 2. Тепловий пункт (рамка управління).

Перевірка теплового пункту (рамки управління) проводиться тільки у разі якщо балансоутримувачем є виконавець послуг з теплопостачання, який є ліцензіатом обласної державної адміністрації.

При проведені перевірки теплового пункту Інспектор першочергово з’ясовує схему подачі теплоносія у житловому будинку (верхня/нижня), визначає температуру теплоносія, тиск в трубопроводах на подачі та звороті.

Здійснює огляд приміщення на предмет технічного стану обладнання (устаткування), утеплення, теплової ізоляції, ущільнення устаткування, укомплектованості засобами вимірювальної техніки, наявності відповідних звужуючих пристроїв, запірної арматури, витоків з системи.

5.3.3. Підвальні приміщення.

При огляді підвальних приміщень Інспектором з’ясовується: стан інженерних мереж; відсутність витоків з систем теплопостачання; стан герметизації інженерних вводів; наявність теплової ізоляції; стан температурно-вологістного режиму приміщень; наявність вентиляційних отворів (продухів) їх технічний стан; забезпечення заходів з обмеження доступу сторонніх осіб (наявність замків, запірних пристроїв тощо).

5.3.4. Місця загального користування (сходові клітки, коридори).

При проведені огляду перевіряється наявність теплоізоляції (засклення вікон, наявність пружин на вхідних дверях тощо); стан інженерного обладнання систем теплопостачання (наявність приладів опалення та їх 100% функціонування).

5.3.5. Горище.

Інспектором при здійсненні огляду горища перевіряється: наявність утеплення; технічний стан інженерного обладнання (трубопроводи, вентиля, розширювальні баки, вентиляційні шахти); відсутність промерзань стін, місць протоків з даху, забезпечення заходів з обмеження доступу сторонніх осіб (наявність замків, запірних пристроїв тощо).

5.3.6. Фасади.

Визначення технічного стану фасадів проводиться окремо по лицьових і дворових фасадах.

Зовнішньому обстеженню підлягає весь доступний для огляду периметр зовнішніх стін.

При огляді фасадів слід визначати пошкодження стін атмосферними чинниками, промерзання, значне здуття стін, розладнання з'єднань, ослаблення цегляної кладки, руйнування вузлів кріплення панелей, пошкодження герметизації швів міжпанельних стиків.

Обстеження вінцевих карнизів і елементів з великим виносом, а також балконів, еркерів, лоджій проводиться по всій довжині фасадів.

5.3.7. Дах.

Загальний стан покрівлі визначається при обстеженні квартир, розташованих на останньому поверсі, по наявності або відсутності протоків.

При обстеженні покрівлі з шиферу, черепиці, рулонних і подібних матеріалів необхідно звертати увагу на щільність швів, наявність латок, пошкоджень листів.

Обстеження суміщених покрівель необхідно робити одночасно з обстеженням перекриття верхнього поверху, звернувши увагу на деталі примикання покрівлі до вертикальних конструкцій, наявність тріщин в покрівлі, місця протоків, промерзання тощо.