1 варіант

Що вам відомо про меценатську діяльність гетьмана і.Мазепи в галузі укр.Культури

За часів гетьманування Івана Мазепи (1639–1709) та деяких інших гетьманів Гетьманщина вийшла на рівень однієї з найосвіченіших країн Європи. За І. Мазепи в Києво-Могилянській академії одночасно навчалося до двох тисяч студентів як з України, так і Білорусі, Росії, Молдови, Сербії, Чорногорії, Болгарії, Греції (після полтавської поразки кількість студентів зменшилась до 161, але на 1715 р. вже становила 1100 осіб). Всестановість давала змогу навчатись дітям як аристократії, так і простих козаків та селян. У період гетьманування І. Мазепи, крім національних мотивів,простежуються і західноєвропейські. У мазепинську добу велось і цивільне будівництво: добудовано другий поверх Києво-Могилянської академії, будинок київської ратуші, мур навколо Києво-Печерської лаври з вежами і брамами.У 1687–1706 рр. І. Мазепа спрямував значні кошти на

будівництво Миколаївської церкви на Печерську, Троїцької церкви Лаври, Братської на Подолі, Всіх Святих над Економічною брамою Лаври, Вознесенської в Переяславі та ін. Крім того, гетьман роз-

будував п’ять інших споруд старокняжої доби, які втратили первісні стилістичні риси та набули розкішних барокових форм. Так розширено розміри і зміцнено Софію Київську, примхливе завершення спорудили в Михайлівському Золотоверхому соборі.

Як проявився класицизм в архітектурі та образотворчому мистецтві

Класицизмом позначено античне мистецтво як зразкове, досконале, віртуозне тощо. Для класицизму як художнього стилю в мистецтві характерний раціоналізм, нормативність, монументальність, благородність та зрозумілість. Найяскравіше цей стиль відображено в архітектурі, а саме в грандіозних палацах та громадських будівлях. До найвідоміших в Україні палацових комплексів належить палац Ганських у с. Верхівня, що на Житомирщині. Він збудований на замовлення графа В. Ганського в стилі пізнього класицизму близько 1780 р. Тут у грудні 1840 р. перебував Оноре де Бальзак, який був знайомий з дружиною В. Ганського Евеліною. На Вінниччині в місті Тульчин окрасою класицизму є палац Станіслава Потоцького (1753–1805), представника одного з найбагатших родів Польщі. Палаци проектувались із обов’язковим високомистецьким парковим оточенням, що підкреслювало красу класицистичної архітектури. Тут діяв контраст симетрії й асиметрії, порядку та природної стихії. У цей період переважає створення садибних палаців, які вирізняються гармонійною закінченістю, вишуканою відповідністю класичним зразкам та обов’язковим узгодженням з природним оточенням. Внаслідок цього зазнають зміни сади-парки. У 1799 р. колишній гетьман України граф К. Розумовський (1728–1803) у своєму маєтку в Батурині почав будувати палац. Проект у стилі класицизму належить шотландському архітектору Ч. Камеронау. Палац будували в 1799–1803 рр. Палаців подібної мистецької вартості в Україні одиниці.Серед храмових споруд, побудованих у стилі класицизму, виділяється церква св. Миколая (1794, арх. М. Львов) в родинному маєтку Кочубеїв у Диканці. Архітектура класицизму за тривалий час в Україні мала триетапи розвитку, кожний з яких позначений специфічними рисами: а)ранній класицизм, 1760–1780-ті рр. – перехід від бароко та формування нових стилевих норм; б) зрілий або високий класицизм, 1790–1830-ті рр.; в) пізній класицизм, 1840–1850-ті рр. – занепад стильових форм і поява архітектурних рис іншого стилю. Такий розподіл сприяє пізнанню спадщини класицизму на Слобожанщині та півдні України. Саме тут класицизм виявився в усій стильовій повноті: вирішення міських ансамблів, реконструкція старих міст і планування нових, гармонійне поєднання архітектурного об’єкта з природним оточенням. Спорудження основних пам’яток класицизму в Україні припадає на другий етап, коли розбудовували міські ансамблі та нові міста та, крім того, розробляли генеральні плани реконструкції старих міст. Містобудівні плани вирізняла більша раціональність, вводилися геометрично чіткі периметри, прямі та широкі вулиці, геометричний розподіл районів. Прикладом міста, який будувався за цілеспрямованим задумом, стала Одеса, генеральний план якої почали втілювати в 1794–1814 рр. у період діяльності градоначальника Рішельє.* Завершує класицизм півдня України архітектура Криму. У Севастополі та Сімферополі центр заповнював комплекс парадних споруд: адміністративний палац, кадетський корпус і храм. Міський собор у Сімферополі збудований за проектом архітектора Л. Шарлеманя. Проте еллінська класика бездоганно втілена в Петропавлівському соборі Севастополя. У малярстві на межі ХVIII–ХІХ ст. на зміну бароковим мотивам приходить класицизм. Серед жанрів домінує портрет. До європейського рівня портретний жанр піднесли українські художники Д. Левицький (1735–1822) та В. Боровиковський (1757–1825). Д. Левицький сприймав козацький портрет як образ героїчного минулого і тодішніх прагнень незалежності. Велике значення для розвитку українського живопису, зокрема портретного, мала творчість російського художника В. Тропініна (1776–1857). Він створив реалістичні портрети подільських селян-кріпаків – «Дівчина з Поділля», «Українець», «Хлопчик з сопілкою» та ін. Живописні твори, в яких любовно змальована природа України, залишив художник, ініціатор визволення Т. Шевченка і його друг І. Сошенко (1807–1876). Це картини «Продаж сіна на березі Дніпра», «Біля річки», «Хлопчики-рибалки». Його перу належать пейзажі та ікони.

2 варіант