Розподіл крові в організмі людини у стані спокою

СХЕМА РОЗПОДІЛУ ТИСКУ У СУДИННОМУ РУСЛІ

Мм рт ст

Лівий насос

Судини компресійної камери

Прекапілярні судини опору

Судини обміну

Посткапіляр-ні судини опору

Судини ємності

Правий насос

Судини компресійної камери

Прекапілярні судини опору

Судини обміну

Посткапіляр-ні судини опору

Судини ємності

100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

Залежність між загальною площею поперечного перерізу (переривчаста лінія), середньою лінійною швидкістю кровотоку (крапки) та величиною кров’яного тиску (суцільна лінія) у різних відділах судинної системи у стані спокою

20-25см/с 100 мм рт.ст. 4 см2	2500- 3000 см2 15-20 мм рт ст 0,3-0,5		мм/с		10-15 см/с 6-8 см2
Аорта артерії	артеріоли	Капі- ляри		Венули	Вени Порож- нисті вени

Вплив в'язкості крові на гемодинаміку.

Кров є неньютонівською рідиною, оскільки на її в'язкість окрім абсолютної температури впливає лінійна швидкість руху крові.

В'язкість – міра внутрішнього тертя, яке найбільш виявляється при русі рідини. Це властивість рідини створювати опір при русі. В'язкість води приймають рівною 1, тоді в'язкість плазми крові дорівнює 1,7-2,3мПа*с, а крові 4,3-5,3мПа*с у чоловіків і 3,9-4,9мПа*с у жінок. Головну роль у створенні в'язкості крові відіграють еритроцити, тому при збільшенні їх кількості в одиниці об'єму крові (фактично, при збільшенні гематокритного показника) в'язкість збільшується.

8 l 

Вплив в'язкості () на гемодинаміку описує формула Пуазейля: R = ----------  r4

Чим більше в'язкість крові, тим більший опір її руху чинить судина.

При зменшенні лінійної швидкості руху крові (V) міжеритроцитарна взаємодія збільшується і збільшується в'язкість крові. У капілярах лінійна швидкість руху крові менше, ніж у великих судинах в сотні разів. Але ефективна в'язкість крові в капілярах практично така ж, як і у великих судинах, тому що діаметр капілярів малий, еритроцити через ці судини йдуть поодинці і розділяються стовпчиками плазми. Це значно зменшує взаємодію між еритроцитами і в'язкість крові.

Робота № 1. Вимірювання артеріального тиску у людини

Величина артеріального тиску є однією із константних величин організму, за якою можна судити про роботу серця і стан судин. Аускультативний метод вимірювання кров'яного тиску Короткова грунтується на вислухуванні звуків, що виникають при стисненні судини ман­жеткою і порушенні внаслідок цього ламінарного руху струменя крові у звуженій ділянці. Цей метод дозволяє вимірювати як систолічний, так і діастолічний тиск.

Мета роботи: оволодіти методами вимірювання кро­в'яного тиску у людини.

Для роботи потрібні: ртутний або пружинний мано­метр, фонендоскоп.

Хід роботи. Пацієнта садять боком біля стола. Руку його кладуть на стіл. На оголене плече цієї руки накладають манжет­ку, фіксуючи її так, щоб вона щільно охоплювала, але не стискала тканини. Вимірювання проводять так: а) загвинчують клапан груші і пальпаторно визначають у ліктьовому згині місце чіткої пуль­сації променевої артерії; б) над цим місцем встановлюють фонен­доскоп; в) за допомогою груші поступово підвищують тиск у ман­жеті до повного стискання артерії; г) після цього легенько від­кривають гвинтовий клапан, поступово знижуючи тиск у манжеті, і стежать за показниками манометра. Показник манометра у мо­мент виникнення першого звуку в артерії відповідає величині си­столічного тиску.

Показник манометра в момент різкого приглушення або зник­нення звуку в артерії при дальшому зниженні тиску в манжеті відповідає величині діастолічного тиску.

Різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску становить пульсовий тиск.

Величину середньо-динамічного тиску розраховують за формулою:

Р _{сер.-дин}. = Р _діаст. + 1/3 Р _пульс.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи:

до протоколу внести показники тиску.

У висновках обгрунтувати походження систолічного, діастолічного і пульсового тиску крові. Порівняти отри­мані величини з належними показниками. Зробити висновки щодо стану у досліджуваного факторів, які визначають величину системного артеріального тиску

Робота № 2. Спостереження за рухом крові в судинах плавальної перетинки лапки жаби

Спостереження за допомогою мікроскопа дозволяє виявити деякі особливості лінійної швидкості руху крові судинами плавальної перетинки лапки жаби. Ця швид­кість (V) визначається за формулою:

Q

V = ----

S

S-—сумарний поперечний перетин судин. Найменша лінійна швидкість буває у капілярах, бо на їх рівні сумарний поперечний перетин судинної системи найбільший.

Мета роботи: провести спостереження за рухом кро­ві в різних судинах.

Для роботи потрібні: жаба, мікроскоп, 10 % спирт етиловий, препарувальний набір, дощечка.

Хід роботи. Жабу наркотизують, поміщаючи її на 10 хв. у 10 % етиловий спирт (до повного зникнення реакції на подразник—укол булавкою). Після цього її переносять на препарувальний стільчик з віконцем, над яким фіксують булавками розтягнену плавальну перетинку між II і III пальцями задньої кінцівки. Стільчик з жа­бою поміщають на предметний столик мікроскопа і спочатку під малим, а потім великим збільшенням роздивляються судини.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. В протоколи занести-малюнки; звернути увагу на особ­ливість току крові у венулах, артеріолах і капілярах.

У висновках проаналізувати швидкість руху крові в різних судинах, звернути увагу на форму еритроцитів під час проходження їх через згини капілярів.

Робота № 3. Аналіз кривих артеріального тиску, зареєстрованих в гострому досвіді на собаці

Мета роботи: проаналізувати вплив на величину артеріального тиску подразнення периферичного відрізка блукаючого нерва, перерізаного в шийному відділі і симпатичного нерва, що іннервує серце.

Для роботи потрібні: криві артеріального тиску, зареєстровані в гострих дослідах на собаках.

Хід роботи. Робота проводиться на заздалегідь записаних в гострому досліді на собаках кривих артеріального тиску в сонній артерії.

На кривій артеріального тиску необхідно знайти хвилі першого і другого порядків. Визначити, які зміни тиску викликає подразнення периферичного відрізка блукаючого нерва, перерізаного в шийному відділі; подразнення симпатичного нерва, що іннервує серце.

Рекомендації до оформлення результатів роботи. У протоколі намалювати криві, описати зміни тиску, які відбуваються при подразненні блукаючого нерва, симпатичного нерва, що іннервує серце

У висновках пояснити механізм формування хвиль артеріального тиску першого і другого порядків, механізм змін артеріального тиску при подразненні нервів.