8. Споживачі в системі Мпк та їх класифікація

Плануючи маркетингові комунікації, слід вивчати цільову аудиторію, з якою потрібно буде працювати, тих покупців, на яких розрахований товар. Ринок покупців (споживачів) є найбільшим, а покупцями є люди, які часто дуже різняться один від одного. За допомогою сегментування ринку (бо ринок — це сукупність фактичних та потенційних покупців товарів) можна сформувати групи споживачів, які будуть більш-менш однорідними за певними характеристиками. Ці характеристики впливають на поведінку споживачів у разі, коли їм необхідно прийняти рішення про купівлю. Як критерії для сегментування сучасні спеціалісти з маркетингу беруть стать, вік, сімейний стан, фах тощо.

Доведено, що на поведінку покупців впливають такі чинники: психологічні (думки, враження) та соціально-демографічні особливості (вік, стать), соціальне походження (сім’я, належність до певної соціальної групи), комерційні стимули (сам продукт, конкретні заходи маркетингових комунікацій тощо).

Покупців за споживанням товарів класифікують таким чином:

1.Покупці товарів певного підприємства.

2. Покупці товарів конкурентів.

3. Потенційні покупці (котрі могли б зробити покупку, але не можуть зробити цього з різних причин).

4. Абсолютні неспоживачі ( вони не мають можливості купити або їм не дозволяють цього зробити).

Класифікація споживачів з погляду здатності адаптації до нових товарів:

1. Суперноватори – люди, які схильні купувати нові товари, не чекаючи загального визнання.

2. Новатори – люди, які швидко сприймають нове, але не проти того, щоб усе це ще раз обміркувати.

3. Помірковані – люди, схильні безболісно сприймати новинки, але не прагнуть до їх пошуку, становлять сприятливе, але пасивне середовище для нововведень.

4. Консерватори – люди, які повільно сприймають нове. Вони надто обережні, не схвалюють змін. Переважно це особи похилого віку, належать до групи населення з низькими доходами.

5. Суперконсерватори – люди, абсолютно не схильні сприймати нове. Підсвідомо неприязно ставляться до всього, що може змінити усталені звички та симпатії.

9. Цільові аудиторії маркетингових комунікацій та їх характеристики

Найважливішими адресатами, тобто цільовими аудиторіями, маркетингових комунікацій є:

1. Працівники фірми. Від того, наскільки керівництво досягло взаємо порозуміння з персоналом організації, наскільки працівники фірми мотивовані в досягненні цілей, який психологічний клімат існує на підприємстві, залежить, чи досягне фірма своїх цілей.

2. Існуючі та потенційні споживачі. Засоби комунікацій різноманітні. Бажана зворотна реакція – купівля.

3. Маркетингові посередники. Торгові агенти, дилери, брокери, оптові та роздрібні посередники, транспортні організації, рекламні агентства тощо. Зворотна реакція – партнерство, взаєморозуміння, допомога в здійснені маркетингових функцій фірми.

4. Контактні аудиторії – організації, особи, які не беруть безпосередньої участі у ринковій діяльності, та не мають на ринку матеріальної зацікавленості. Зворотна реакція – сприяння діяльності. Формування та підтримка позитивної репутації фірми.

5. Постачальники – фірми та особи, які забезпечують поставку сировини, матеріалів, обладнання та інших матеріальних ресурсів. Реакція – співпраця на взаємовигідних умовах.

6. Вищі органи державного управління – законодавчі та виконавчі. Реакція – встановлення найбільш сприятливого режиму. Вищі органи державного управління є адресатом навіть не всіх великих фірм.