- •3.Маркетингові комунікації як складова масових комунікацій
- •5.Сутність та зміст маркетингових комунікацій
- •6. Маркетингові комунікації: цілі і завданняі і функціїї
- •8. Споживачі в системі Мпк та їх класифікація
- •9. Цільові аудиторії маркетингових комунікацій та їх характеристики
- •10. Політика маркетингових комунікацій як складова комплексу маркетингу
- •11. Стратегічне планування в системі маркетингу
- •12. Стратегії маркетингових комунікацій.
- •13. Інтегровані маркетингові комунікації.
- •14. Походження та сутність понять aтl та втl.
- •15. Реклама: сутність та зміст.
- •16. Історія розвитку реклами.
- •18. Класифікації реклами за різними ознаками.
- •22. Стимулювання продажу в системі маркетингових комунікацій
- •23. Стимулювання продажу товарів : цілі та особливості
- •25. Стимулювання продажу щодо торгівельних посередників
- •26. Стимулювання продажу щодо власного торгівельного персоналу
- •27. Знижки з цін як засіб стимулювання продажу. Особливості застосування
- •28. Планування заходів щодо стимулювання продажу товарів
- •29. Сутність та зміст роботи з громадськістю (pr)
- •30. Характеристика основних заходів робот з громадськістю (pr)
- •31. Робота з громадськістю в період кризових ситуацій
- •32.Особливості політичного pr
- •33.Сутність та зміст реклами в місцях продажу
- •34.Мерчандайзинг у системі маркетингу
- •36.Вітрина як засіб реклами в місцях продажу
- •37. Cутність та зміст прямого маркетингу (директ маркетингу)
- •38. Пряма поштова розсилка як засіб директ маркетингу
- •39. Особливості прямого маркетингу за телефоном
- •42. Сутність та зміст персонального продажу товарів
- •40. Прямий маркетинг в мережі інтернет
- •41. Прямий маркетинг товарів виробничого призначення
- •44. Психологічні основи пп
- •43. Етапи пп товарів та їх характеристика
- •49. Проблеми використання упаковки у сучасн світі та шляхи їх розв’язання
- •45. Виставки та ярмарки в системі мк
- •48. Упаковка в системі мк підпр-ва
- •47. Навчання стендистів для виставково-ярмаркової діяльності та особливості їх роботи.
- •50. Функції упаковки товару
- •51.Реалізація комунікаційної функції упаковки
- •52. Марка, тов.Знак, фірм.Стиль – взаємозв’язок категорій
- •53.Упаковка товару та фірм.Стиль підприємства
- •54.Сутність та роль товарної марки в сучасному світі
- •55.Основні підходи до створення нової упаковки
- •56.Спонсорство в системі мк підприємства
- •57. Види спонсорства
- •58. Брендинг: сутність і зміст
- •59. Методика розробки назви майбутнього бренду
- •60. Особливості організації служби мк на підприємстві
- •63. Економічні показники оцінювання ефективності мк
- •65. Порівняльна характеристика реклами та пр
- •66. Порівняльна характеристика реклами та спонсорства
- •74. Інтернет як носій маркетингових комунікацій
- •75. Зовнішні носії маркетингових комунікацій
- •76. Поняття бренд , шляхи та проблеми створення
40. Прямий маркетинг в мережі інтернет
Економічно розвинені країни постійно вдосконалюють методи прямого маркетингу як одного з найефективніших засобів продажу товарів. Найсучаснішими формами прямого маркетингу фахівці вважають телевізійний маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг.
Зокрема, інтерактивний маркетинг — це використання каналів зв'язку в режимі реального часу за допомогою засобів електронної торгівлі. Для цього застосовуються інтерактивні комп'ютерні системи, які об'єднують у режимі реального часу покупців і продавців. Комп'ютери (або WEB-вузли) покупця та підприємства, яке займається телевізійним маркетингом, за допомогою модема поєднуються телефонними лініями з різними службами.
Фахівці створили два типи інтерактивних маркетингових каналів: комерційні інтерактивні служби та Інтернет.
Комерційні інтерактивні служби підприємств за відповідну щомісячну оплату пропонують покупцям інформативні та маркетингові послуги в режимі реального часу. До інформативних належать новини, бібліотечні послуги, відомості навчального, спортивного, довідкового характеру, а також розважально-ігрові матеріали, послуги з продажу товарів, засоби спілкування (електронні дошки об'яв, телеконференції, індивідуальні бесіди) та електронна пошта. За допомогою каналів комерційних служб клієнт може замовити необхідні товари, оплатити їх за допомогою операцій зі своїм банківським рахунком, купити чи продати цінні папери, замовити авіаквитки, номери в готелях, узяти напрокат автомобіль, пограти в комп'ютерні ігри, стати учасником якогось конкурсу, дізнатися про погоду в будь-якій точці земної кулі, про спортивні новини з різних країн, почитати замовлену книжку або навіть відвідати музей, не виходячи зі свого помешкання.
Але основним каналом інтерактивного маркетингу залишається Інтернет. Практично всі комерційні служби підприємств >ість послуг виконують в Інтернеті. Кожний, хто має комп'ютер, модем, необхідне програмне забезпечення, а також звичайний телефон і, ясна річ, кошти для оплати послуг, може отримати будь-яку інформацію, зосереджену в каналах цієї дивовижної мережі.
Проте інтерактивний маркетинг має і певні вади: обмеженість доступу покупців до Інтернету, деяка однобічність демографічної та психологічної інформації про покупців, хаотичність та інформаційну перевантаженість мережі, ймовірність проникнення злодіїв (хакерів) у комп'ютерну мережу з метою отримання секретної інформації про номери кредитних карток і банківських рахунків клієнтів, небезпека порушення прав людини в процесі створення банків даних про покупців та їхню реальну платоспроможність.
41. Прямий маркетинг товарів виробничого призначення
На специфiку прямого маркетингу товарів виробничого призначения впливають особливостi виробничого споживання товарно-матерiальних цiнностей у промисловостi та сiльському господарствi.
Варто звернути увагу на таке:
1) менш традицiйним е завдання, котре постае перед виробником, та що складнiше та дорожче товар, то бiльше часу й коштiв витрачається на пошук квалiфiкованих постачальникiв. Для цього використовують рiзноманiтну реклам ну й дoвiдкoвy лiтературу, органiзують пошук комп'ютерно'i iнформацїi, купiвлю iнформацїi в iнформативнопосередницьких фiрм . Щодо цього прямий маркетинг з його поштовими та телефонними зверненнями за конкретною адресою з конкретними пропозицiями не мае собi рiвних;
2) на етапi вивчення пропозицiй постачальницько-збутовий апарат пiдприемства починае налагоджувати зв'язки з вибраними постачальниками, якi, надаючи проспекти, каталоги, iнструкцїi або iншу рекламну продукцiю, безпосередньо вдаються до засобiв прямого маркетингу;
3) на етапi вибору постачальника торгові працiвники пiдприєств-виробника (споживача) постiйно ведуть дiловi переговори з iмовiрними постачальниками щодо конкретних умов поставок, сприятливих цiн, рiзних знижок i пiльг . Цi переговори вiдбуваються телефоном, через Інтернет, факсом або поштою. Усе це також належить до заходів прямо го маркетингу.
Закупiвля товарів виробничого призначення є ризикованiшою за закупiвлю товарів широкого вжитку, що потребує встановлення тривалих зв'язкiв мiж пiдприємствами - виробниками товарів виробничого призначення та 'iхнiми споживачами. Покупцi товарно-матерiальних цiнностей є особливими покупцями. Вони роблять закупки вiд імені пiдприемств, що посилюе роль прямих стосунків мiж виробниками та споживачами таких товарів . Оскiльки iндивiдуальнi особливостi людей, якi приймають рiшення щодо купiвлi товарів для виробничого споживання (вiк, рiвеньдоходiв, освiта, службове становище, тип особистостi, готовнicmв iти на ризик), дуже впливають на прийняття рiшень, фахiвцi з маркетингу радять не залишати цi особливостi без уваги.
Кpiм того, значно рiзняться мiж собою i джерела iнформацii" стосовно обох груп товарів . Для товарів широкого вжитку - це, переважно, особистi джерела (сiм'я, друзi, сусiди, спiвробiтники, просто знайомi чи навiть незнайомi люди з вулицi, а також засоби масової iнформації), а для товарів виробничого призначення - комерцiйнi джерела.
