10.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери

Наслідком невідповідності між зростанням чисельності населення на Землі та обмеженістю природних ресурсів і життєвого простору стає не­стача харчових продуктів. В економічно слаборозвинених країнах з дуже швидким зростанням чисельності населення виробництво продуктів хар­чування не в змозі задовольнити потреби населення, в результаті чого голодування стало постійним явищем. Від голоду щороку в світі вмирає понад ЗО млн. дітей. Загальне недоїдання сприяє виникненню епідемій, інфекційних і паразитарних захворювань.

Не меншу загрозу для людства становить антропогенне забруднення природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруд­нення повітря, води, ґрунту й продуктів харчування, а також шуми, вібрації, електромагнітні поля та інші фізичні забруднення середовища спричинюють в організмі людей генетичні зміни та тяжкі патологічні яви­ща. Це призводить до збільшення захворювань, народження неповноцін­них дітей, передчасного старіння й смерті.

Забруднення атмосферного повітря є частою причиною запальних за­хворювань органів дихання і очей, захворювань серцево-судинної систе­ми, інфекційних захворювань та раку легенів. У районах із забрудненим атмосферним повітрям частіше хворіють діти. Вони мають низькі масу тіла й рівень фізичного розвитку, а також функціональні відхилення сер­цево-судинної та дихальної систем. Захворюваність органів дихання ста­новить близько 75 % загальної кількості захворювань.

Вода також належить до найважливіших факторів навколишнього се­редовища. Вона необхідна для забезпечення життєдіяльності організму людини. Забруднення води є причиною багатьох захворювань. Хвороби, що спричинюються хімічним і бактеріологічним забрудненням води, ви­никають внаслідок потрапляння у водойми забруднених стічних вод. Най­більшу небезпеку поширення захворювань водним шляхом становлять кишкові інфекційні захворювання (холера, черевний тиф, дизентерія, ту­беркульоз, лептоспіроз, сибірка та ін.). За даними ВООЗ, 80 % усіх захво­рювань в економічно слаборозвинених країнах пов’язані з недоброякіс­ною водою та порушеннями санітарно-гігієнічних норм.

Хімічне забруднення води ртуттю спричинює хворобу мінамато з тяж­ким ураженням центральної нервової системи. Підвищений вміст нітратів у питній воді зумовлює появу у немовлят синюшності, метгемоглобінемії та утрудненого дихання. Спостерігається кореляція між концентрацією нітратів у воді й частотою захворювань на рак шлунка, сечового міхура, нирок,

(10.3)

тонкої кишки, стравоходу й печінки. Синтетичні мийні речовини спричинюють подразнення шкіри та алергію, дерматити, порушення об­мінних процесів шкіри та всього організму.

Зміни вмісту мікроелементів у складі води можуть викликати такі за­хворювання, як зоб, флюороз, карієс тощо. Збільшення кількості фтору в питній воді до 1,9 мг/ л зумовлює появу флюорозу, що характеризується ураженням зубів з утворенням на них пігментних плям жовто-бурого ко­льору, дефектів емалі тощо.

Забруднення ґрунтів мінеральними добривами, пестицидами та про­мисловими й побутовими стічними водами призвели до того, що ґрунт став джерелом захворювань на туберкульоз, бруцельоз, паратифи та інші захворювання травного каналу і гельмінтози. Пестициди й мінеральні добрива є причиною багатьох отруєнь. Потрапляючи в питну воду і про­дукти харчування, вони порушують діяльність центральної нервової, сер­цево-судинної та інших систем, зумовлюють ріст злоякісних пухлин і ско­рочують тривалість життя.

Викиди й відходи промислових підприємств забруднюють ґрунти сіркою, залізом, свинцем, цинком, ртуттю, міддю, магнієм та багатьма іншими інгредієнтами і стають причиною отруєння через рослинні й тва­ринні продукти харчування та питну воду. Особливо небезпечним є за­бруднення ґрунтів радіонуклідами. Вплив цих забруднень на організм лю­дини виявляється впродовж багатьох поколінь. Тривала дія радіації при­зводить до розвитку променевої хвороби, локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку, пневмосклерозу тощо. Малі дози опро­мінення мають віддалені наслідки. У промислово розвинених країнах кож­на 4— 6-та людина захворює на рак, а у 6-10 % новонароджених спосте­рігаються генетичні порушення.

Трагічні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції ста­новлять загрозу генетичному здоров’ю нації. Радіоактивним забрудненням уражено понад 600 населених пунктів. Радіоактивні продукти розпаду ство­рили високий радіаційний фон, що сприяє зовнішньому опроміненню лю­дей. Радіоактивний йод нагромаджується у щитоподібній залозі, а потім з її гормонами поширюється в організмі, розщеплюється в печінці й частко­во виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно в м’язах, проникає в клітини і опромінює організм. Плутоній трансфор­мується на америцій і поглинається організмом, спричинюючи тяжкі за­хворювання. Серед населення збільшується кількість шлунково-кишкових захворювань, серед дітей і вагітних жінок почастішали випадки анемії.