75.Сутність операційної діяльності підприємства.

Підприємства здійснюють свою діяльність на ринку в умовах жорсткої конкуренції. Ті з них, що програють у цій боротьбі, стають банкрутами. Для того, щоб не збанкрутувати, суб'єкти, що хазяйнують повинні постійно відслідковувати зміни ринкового середовища, напрацьовувати методи протидії негативним моментам для збереження своєї конкурентноспроможності.

Сутність і цілі операційної діяльності Підприємства здійснюють свою діяльність на ринку в умовах жорсткої конкуренції. Ті з них, що програють у цій боротьбі, стають банкрутами. Для того, щоб не збанкрутувати, суб'єкти, що хазяйнують повинні постійно відслідковувати зміни ринкового середовища, напрацьовувати методи протидії негативним моментам для збереження своєї конкурентноспроможності. Одним з інструментів дослідження ринку й збереження конкурентоспроможності є аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, у тому числі й аналіз його фінансового стану. Порядок і інструментарій аналізу, який здійснюється з метою прийняття фінансових рішень, визначається самою логікою функціонування фінансового механізму підприємства. Одним із найбільш простих, але ефективних видів фінансового аналізу, є операційний аналіз, що отримав назву CVP (cost-volum-profit, витрати - об'єм - прибуток). Метою аналізу операційної діяльності є відстеження залежності фінансових результатів бізнесу від витрат і об'ємів реалізації продукції. Основною задачею аналізу CVP є одержання відповідей на важливі питання, що виникають у підприємців на всіх етапах грошового обігу, наприклад: Скільки необхідно мати в наявності капіталу підприємству? Яким чином мобілізувати ці кошти? До якого ступеня можна доводити фінансовий ризик, використовуючи ефект фінансового важеля? Що дешевше: придбання чи оренда нерухомості? До якого ступеня можна нарощувати силу операційного важеля, маневруючи перемінними і постійними витратами, змінюючи тим самим рівень підприємницького ризику, пов'язаного з діяльністю підприємства? Чи варто продавати продукцію за цінами нижче собівартості? Чи робити більш того чи іншого продукту? Як відібється на прибутку зміна об'єму реалізації?

76.Поняття і основні елементи виробничого процесу

Виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів виробництва та природи, потрібних для виготовлення продукції

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ

Підбір технічного устаткування відповідно до вимог технології виготовлення виробу

Визначення раціонального числа окремих спеціалізованих підрозділів

Встановлення оптимального зв’язку між основними виробничими підрозділами

Забезпечення адекватного взаємозв’язку між підрозділами інфраструктури основного виробництва

Види виробничого процесу

-за призначенням(основні,допоміжні,обслуговуючі,управлінські)

-за характером впливу(технологічні,природні)

-за взаємозв язком із суміжним предметом(прямі,аналітичні,синтетичні)

-За ступенем безперервності(безперервні і дискретні)

-за характером устаткування(відкриті,апаратні)

-за рівнем механізації(ручні,машинно-ручні,машинні,автоматизовані,комплексно-автоматизовані)

-за масштабами однорідної продукції(масове,серійне,одиничне)

-за об єктом вироб.(прості,складні)

Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція.

ОПЕРАЦІЯ – це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналагоджування устаткування.

Принципи виробничого процесу –спеціалізації,диференціації,концентрації,інтеграції,паралельності,пропорційності,безперервності,ритмічності,прямоточності,автоматичності,гнучкості,гомеостатичності.

ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ – це інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію.

Виробничий цикл — це інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію. Він обчислюється для одного виробу або для певної їх кількості виробів, що виготовляються одночасно

Тип виробництва — це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне, серійне й масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску одинакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається. Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їхній випуск може бути досить значним. Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення окремих виробів.

Окремо виділяють дослідне виробництво, що в ньому виготовляються зразки або партії (серії) виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доопрацювання конструкцій. За дослідними зразками розробляється конструкторська та технологічна документація для серійного або масового виробництва. За своїми характеристиками дослідне виробництво близьке до одиничного.

За ознаками типу виробництва можна характеризувати виробничі підрозділи: від робочого місця до підприємства взагалі. При цьому важливою кількісною характеристикою є рівень спеціалізації робочих місць, який обчислюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій. Коефіцієнт закріплення операцій — це середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць. Він обчислюється за формулою

, (11.2)

де — коефіцієнт закріплення операцій;

— кількість найменувань предметів, які обробляються на даній групі робочих місць (на дільниці, в цеху) за місяць;

— кількість операцій, що їх проходить і-й предмет в процесі обробки на даній групі робочих місць;

М — кількість робочих місць, для яких обчислюється