
- •60.Сукупність чинників, що впливають на рівень ефективності інвестицій.
- •61.Економічне обґрунтування інвестиційних проектів різних суб’єктів господарювання.
- •62.Поняття, змістова характеристика та класифікація інноваційних процесів.
- •63.Сутнісне тлумачення нтп
- •64.Організаційний прогрес, як узагальнюючий фактор використання організаційних, економічних, соціальних та юридичних нововведень
- •65.Поняття і значення техніко-технологічної бази виробництва.
- •66.Характеристика та форми технічного розвитку підприємства.
- •67.Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •68. Загальна характеристика, види та чинники формування виробничої потужності підприємства.
- •4.Методика розрахунку
- •69.Показники й шляхи підвищення рівня використання виробничих потужностей. Конверсія та диверсифікація виробничих потужностей.
- •70.Сутність матеріально-технічного забезпечення підприємства.
- •71.Основні цілі управління матеріально-технічним забезпеченням.
- •73. Сутність та основні признаки виробничої логістики.
- •74.Логістична інфраструктура товарного ринку.
- •75.Сутність операційної діяльності підприємства.
68. Загальна характеристика, види та чинники формування виробничої потужності підприємства.
Виробнича потужність - це максимально можливий випуск продукції певної номенклатури, асортименті, якості за певний період часу за умови найбільш повного навантаження обладнання та виробничих площ.
Виробнича потужність вимірюється в :
Натуральних показниках
Вартісних показниках.
Види виробничої потужності:
Проектна – в процесі проектуванні нового підприємства або реконструкції діючі.
Поточна – показує діючі , фактичні виробничі можливості підприємства.
Резервна – характеризується в конкретних галузях.
Фактори що впливають на виробничу потужність:
Кількість обладнання та розміри площ
Прийнятий режим роботи підприємства
Продуктивність обладнання
Номенклатура
Фонд роботи часу обладнання
4.Методика розрахунку
Принципи виробничої потужності:
Вп обладнання =qi*ФРЧ*ni
Вихідна потужність = ВП на поч. року + Зміна Вп зах +Вп нові об’єкти +Впном +Вп виб.
Вп середня річна = Вп вхідна + Вп введення*М1/12+Вп вибуття *М2/12
Ведучі підрозділи – називають підрозділ в якому виконуються основні технологічні операції по виготовленню продукції де витрачається найбільша частка сукупної живої праці де зосередженого головна частина основних засобів.
Вузьке місце – невідповідності потужних цехів дільниць, потужності підрозділів.
Фактори що впливають на ступінь виробничої потужності:
Внутрішні – організація праці, управління виробництва
Зовнішні – наявність та кваліфікація трудових ресурсів
69.Показники й шляхи підвищення рівня використання виробничих потужностей. Конверсія та диверсифікація виробничих потужностей.
Конверсія виробничої потужності представляє собою часткове або повне перепрофілювання виробничої потужності підприємства та його підрозділів на виробництво інших видів продукції під впливом корінних змін ринкового середовища і глобальних чинників розвитку економіки. У сучасних умовах мається на увазі перш за все прискорене перепрофілювання підприємств військово-промислового комплексу у зв'язку з різким скороченням державних потреб у його продукції. Конверсія підприємств цього комплексу здійснюється відповідно до національних програм з виділенням наступних пріоритетів. Перший - створення устаткування для сільського господарства, другий - виробництво обладнання для охорони здоров'я; третій - виробництво обладнання для харчової промисловості; четвертий - виробництво складної побутової техніки (радіо-теле-відео-апаратури та ін.)
Головною проблемою в конверсії підприємств військово-промислового комплексу є відсутність джерел фінансування національних програм, а також втрата внутрішнього і зовнішнього ринку в країнах СНД.
Разом з тим конверсії або перепрофілювання підлягають також підприємства машинобудування, приладобудування та інших галузей промисловості у зв'язку з втратою ринків збуту і ресурсів.
Диверсифікація виробничих потужностей являє собою одночасне формування, розширення і розвиток технологічно не пов'язаних між собою видів виробництв через значного розширення номенклатури та асортименту вироблюваної підприємством продукції. Диверсифікацію можна вважати своєрідним видом стратегії маркетингу. Спрямованим на розширення сфер діяльності підприємства на ринку нових продуктів, випуск яких не пов'язаний з основним виробництвом. Така господарська стратегія дає можливість підприємству краще маневрувати своїми матеріальними і людськими ресурсами, істотно знижувати економічний ризик, пов'язаний з виробництвом і реалізацією на ринку окремих нових видів своєї продукції, підтримувати на належному рівні свою фінансову стабільність, забезпечувати економічну безпеку підприємства.