- •1.Стан та основні напрямки розвитку роздрібної торгової мережі в Україні.
- •2.Стан та основні напрямки формування конкурентного середовища в ртм України.
- •3.Визначальні фактори розвитку роздрібної торгівлі мережі.
- •4. Зарубіжний досвід розвитку ртм
- •5.Класифікація і характеристика основних видів об’єктів роздрібної торгівлі.
- •6. Показники, що характеризують стан розвитку ртм.
- •7.Принципи розміщення магазинів у містах.
- •8.Роль дрібнороздрібної торг. Мережі в обслуговуванні покупців та шляхи його удосконалення.
- •9.Роль ринків у торговому обслуговуванні покупців та шляхи його удосконалення.
- •11. Основні шляхи підвищення якості торговельного обслуговування покупців у магазинах.
- •12. Класифікація, характеристика і перспективи розвитку методів роздрібного продажу товарів.
- •13. Планування торгового залу магазинів (системи розміщення торгово-технічного обладнання) у торговельному залі магазину.
- •14. Принципи розміщення товарів у торговому залі
- •15. Класифікація і характеристика послуг, які надають покупцям у магазинах.
- •16. Шляхи підвищення ефективності використання торгової площі магазинів.
- •17. Вітчизняний і зарубіжний досвід захисту прав споживачів.
- •19. Досвід організації оптової торгівлі в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •18. Стан і основні напрями формування конкурентного середовища в оптовій торгівлі України.
- •20. Послуги, які надають оптові посередники партнерам.
- •21. Стан і основні напрями розвитку складської мережі в торгівлі України.
- •22. Класифікація і характеристика видів складів за функціональним призначенням.
- •23. Показники, що характеризують стан розвитку складської мережі та ефективність її використання.
- •24. Основні шляхи удосконалення товаропостачання ртм.
- •27. Особливості організації товаропостачання в корпоративних торгових мережах.
- •25. Роль, види та порядок проведення оптових ярмарків.
- •26. Фактори, що впливають на вибір форм господарських зв’язків торг підп-в з товаропостачальниками.
- •28. Організація закупівлі товарів та шляхи її вдосконалення.
- •29. Особливості корпоративних торгових мереж і перспективи їх розвитку
- •30. Роль тари у сфері товарного обігу. Основні напрями розвитку таропакувальної галузі в Україні.
- •31. Особливості та перспективи розвитку складів загального користування в Україні.
- •32. Особливості та перспективи розвитку оптових продовольчих ринків (як нового типу посередницького під-ва) в Україні.
26. Фактори, що впливають на вибір форм господарських зв’язків торг підп-в з товаропостачальниками.
В умовах багатогалузевої економіки існує складна система госп-х зв’язків (ГЗ), серед яких важливе місце посідають зв’язки суб’єктів роздрібної торгівлі (СРТ) з постачальниками товарів – товаровиробниками і різними оптовими посередниками. Госп зв’язки СРТ з постачальниками – це система екон., фінанс., правових, організаційних і етичних відносин між незалежними та рівноправними суб’єктами господ-ня, які виникають в процесі їх спільної д-ті при підготовці до в-ва товарів, у їх в-ві та доведенні до споживачів.
ГЗ поділяються на прямі (прості, тобто зв”язки, що встановлюються безпосередньо між товаровиробником та СРТ) та опосередковані (складні, тобто зв”язки в яких беруть участь оптові посередники). Займатися прямим збутом або користуватися послугами посередників – проблема, яку можна розв’язати, враховуючи багато факторів, що стосуються як товарів, так і споживачів, а певною мірою і посередників. Прямий збут вважають вигідним за таких умов: -К-ть запропонованого для продажу товару досить значна, щоб виправдати немалі витрати на прямий збут; -Споживачів небагато, і вони розташовані на відносно невеликій території (має місце концентрація ринку споживачів); -Товар потребує високоспеціалізованого сервісу; -Обсяг кожної партії товару достатній для заповнення контейнера або вагона; - Мережа власних складів на ринках, де фірма здійснює торгівлю, достатня; -товар є вузькоспеціалізованим за призначенням і/або виробляється за технічними умовами покупця; -ринок вертикальний, тобто товар використовується хоч і в кількох галузях, проте небагатьма споживачами у кожній; -ціна часто коливається; -ціна набагато перевищує собіварт., що виправдовує витрати, пов”язані з прямим збутом. Продавати товар через посередника рекомендується у випадку, коли: -ринок горизонтальний і потребує створення потужної збутової мережі, а коштів у товаровиробника для її організації не вистачає; -ринок настільки різноманітний географічно, що прямий збут потребує великих витрат і є нерентабельним; -необхідні досить часто термінові поставки невеликих партій товару; -різниця між цінлою та собівавртістю незначна настільки, що організація власної збутової мережі невиправдана; -можна значно заощадити на транспортних витратах, поставляючи великі партії товару невеликій к-ті оптовиків.
Фірма-виробник, як правило, орієнтується на різні канали розподілу. При цьому враховують, що при невеликій к-ті посередників легше забезпечити тісні зв”язки з ними і таким чином гарантувати собі суттєвий вплив на їхню роботу, домогтися ретельної підготовки збутового персоналу та ін. Разом з тим орієнтування на незначну к-ть посередників, що паралельно працюють на ринку, і відмова одного з них виконувати укладений контракт може завдати значних комерційних збитків. Фірма-виробник повинна визначити не лише оптимальну к-ть посередників, а й вибрати найбільш придатних для неї.