20. Послуги, які надають оптові посередники партнерам.

Оптова торгівля – це вид економічної дія-ті в сфері товарного обігу, яка охоплює купівлю-продаж товарів партіями з метою подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну ланку або для безпосереднього виробничого споживання та надання оптовим покупцям послуг. Оптовики повинні приймати рішення не тільки щодо асортименту товарів, а й послуг. Адже для переважної більшості споживчих товарів існує нерозривна єдність з послугами, які можуть супроводжувати і підвищувати їх цінність. Тому при розробці товарної політики оптовому посереднику необхідно визначатись не тільки з асортиментом по кожній груп, а й із сукупними послугами, які задовольнятимуть потреби оптових покупців у товарах і сприятимуть успішному їх збуту. Нині оптовики намагаються скоротити різноманіття асортиментних груп товарів, якими вони займаються, вибираючи тільки найвигідніші. Разом з цим вони переглядають і комплекс послуг, вибираючи тільки ті, які сприяють закріпленню стосунків з покупцями. Головне в діяльності оптових під-в знайти оптимальний комплекс послуг, який найбільше влаштовує їхніх цільових споживачів. Отже оптові під-ва можуть надавати такі види послуг: 1).Інформаційно-консультативні: - надання результатів маркетингових досліджень щодо кон'юнктури ринку, поточної та прогнозної оцінки його ємності: - оцінка ризику у встановленні прямих договірних відносин для підприємств; - розробка рекомендацій на замовлення підприємств щодо формування товарної, цінової, збутової і комунікаційної політики; - консультаційне обслуговування з питань наявності товарів, порядку їх реалізації; -мотивації купівлі товарів кінцевими споживачами; споживчих характеристик та конкурентоспроможності товарів різних виробників; експлуатації товарів, організації їх продажу тощо; -розробка пропозицій щодо удосконалення та оновлення асортименту товарів та підвищення їх якості. 2). Рекламні: - рекламування товарів та послуг і формування попиту на них; - рекламування та формування іміджу підприємства. 3).Сервісні: - складання та встановлення вдома у покупців придбаних товарів, які доставляються зі складу посередника; - здійснення гарантійного ремонту придбаних товарів. 4)Фінансові: - надання кредиту; - інвестиційне забезпечення процесу товароруху; - мінімізація комерційного ризику; - страхування. 5).Комерційно-посередницькі:- приймання замовлень на товари, які тимчасово відсутні; - пошук оптових покупців для подальшого укладання прямих договорів; - пошук постачальників товарів для подальшого укладання прямих договорів.

21. Стан і основні напрями розвитку складської мережі в торгівлі України.

Слід відзначити, що з формуванням у роздрібній торгівлі України корпоративних торгових мереж почали створюватися власні розподільні центри, які все більше перебирають на себе функції оптовиків з організації товаропостачання не тільки підлеглих їм роздрібних торгових об’єктів, а й інших дрібнооптових покупців. Перехід України до ринкової економіки сприяв появі і розвитку нових видів складів. До них, зокрема, належать консигнаційні склади. Вони спеціалізуються на виконанні операцій з оптового продажу товарів за дорученням їх власника. У зв’язку зі слабким розвитком на території України консигнаційних складів товари, які ввозяться на митну територію України згідно з договорами консигнації, розміщуються на митних ліцензійних складах у режимі митного складу. Перехід України до ринкової економіки, що супроводиться розвитком малого і середнього бізнесу, потребує також широкого розвитку складів нового типу – дрібнооптових складів-магазинів. У колишній корпоративній і державній торгівлі України набули певного поширення роздрібні склади-магазини будівельних і лісових матеріалів, меблів, сантехніки, господарчих товарів, тобто таких, які обслуговують в основному населення. Склади гарантійного зберігання й орендні обслуговують клієнтів за контрактами на основі оплати.Такі форми ведення складського господарства почали розвиватися і в Україні. Зокрема, ряд оптових підприємств, що мають зайву складську площу (в основному внаслідок зменшення обсягу оптового товарообороту склади не завантажені), приймають на відповідальне зберігання товари підприємств роздрібної торгівлі, які налагодили прямі зв’язки з підприємствами-виробниками, і за їхнім дорученням виконують інші операції зі складської обробки товарів або здають в оренду частину своєї складської площі. Поряд з цим створюються самостійні склади такого типу у вигляді малих підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю. Проте їх складська мережа, як правило, малопридатна для складської обробки товарів, оскільки вона має в своєму розпорядженні здебільшого не пристосовані для цього приміщення. До складів загального користування відносять спеціально збудовані складські споруди, приміщення які здають у тимчасову експлуатацію будь-якому суб’єкту господарювання, що потребує складської площі. У вітчизняній практиці такі склади здебільшого перебувають у віданні транспортно-експедиторських і контейнерних служб залізничного транспорту, а також автотранспортних та інших транспортних підприємств. Це транзитно-перевалочні склади.До складів загального користування належать також і склади гарантійного зберігання та склади-готелі, які ще не набули розвитку в Україні

При розвитку складів в Україні першочерговими завданнями є: - будівництво фрукто-, овоче-, і картоплесховищ у місцях вир-ва; -озробка типових проектів комбінованих сховищ, де можна зберігати різні плоди та овочі; -впровадження передової холодильної технології з комплексною механізацією робіт; - автоматизації більшості процесів на складах; - стоврення відповідної законодавчої бази по регулюванню цього виду дія-сті.