45. Прогнозування розвитку підприємства. Принципи і методи прогнозування.

Прогноз - означає спробу визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Про­цес складання (розробки) прогнозу називають прогнозуванням.

Прогнозування розвитку (стану) підприємства або ор­ганізації — це процес наукового обгрунтування можливих кі­лькісних та якісних змін його (її) стану (рівня розвитку в ціло­му, окремих напрямів діяльності) в майбутньому, а також аль­тернативних способів досягнення очікуваного стану.

Процес прогнозування завжди базується на певних принципах:

Цілеспрямованість — змістовий опис поставлених дослідних завдань;

Системність — побудова прогнозу на основі системи методів і моделей, які характеризуються певною ієрархією та послідовністю;

Наукова обгрунтованість — всебічне врахування вимог об’єктивних законів розвитку суспільства, використання світового досвіду;

Багаторівневий опис — опис об’єкта складної системи, цілісного явища та складної структури;

Інформаційна єдність — застосування інформації на одному рівні узагальнення і цілісності ознак;

Адекватність об’єктивним закономірностям розвитку — виявлення та оцінка сталих взаємозв’язків і тенденцій розвитку об’єкта;

Послідовне розв ‘язування невизначеності — ітеративна процедура руху від виявлення цілей та умов, що склалися, до можливих напрямків розвитку;

Альтернативність — виявлення можливості розвитку об’єкта різними траєкторіями, за різних і взаємозв’язків і структурних співвідношень.

Система методів прогнозування формується з допомо­гою фіксування можливих і структурованих за певними озна­ками методів розробки прогнозів майбутнього стану (рівня роз­витку) того чи іншого суб’єкта господарювання.

Методи прогнозування - це сукупність способів і прийомів мислення, які дають змогу на основі ретроспективного аналізу тенденцій та закономірностей розвитку ендогенних (внутрішніх) та екзогенних (зовнішніх) даних об´єкта прогнозування зробити висновок про його розвиток у майбутньому за певних умов. У наш час, за оцінками фахівців, нараховується понад 200 різних методів прогнозування. З них на практиці використовується не більше 15-20. Методи прогнозування, як і прогнози, класифікуються за різними ознаками.

Однією з найбільш важливих класифікаційних ознак методів прогнозування є ступінь формалізації. За цією ознакою виділяють інтуїтивні та формалізовані методи прогнозування.

Інтуїтивні методи використовуються в тих випадках, коли неможливо врахувати вплив багатьох факторів через складність об´єкта прогнозування. У цьому випадку використовуються думки експертів щодо поведінки об´єкта прогнозування. Вони можуть бути індивідуальні та колективні (рис. 8).

У практиці прогнозування найпоширенішими серед методів індивідуальної експертної оцінки є методи анкетування, інтерв´ю, аналітичний та написання сценарію.

Анкетування, - це спілкування з експертом у письмовій формі. З цією метою розробляється спеціальна анкета, яка містить перелік запитань, на які експерта просять дати відповіді. При методі інтерв´ю здійснюється безпосереднє опитування експерта-спеціаліста. Аналітичний метод передбачає всебічний аналіз прогнозованого соціально-економічного явища з підготовкою відповідної доповідної записки. Метод написання сценарію ґрунтується на визначенні логіки розвитку прогнозованого об´єкта за різних умов.

 До колективних методів експертних оцінок включають методи колективної експертної комісії, колективної генерації ідей, Дельфі, матричний.

Суть методів колективної експертної оцінки для розробки прогнозів полягає у досягненні погодженості думок експертів з перспективних напрямів розвитку об´єкта прогнозування, що були раніше сформульовані окремими експертами.

Для проведення колективних експертних оцінок створюються робочі групи, які проводять опитування, обробку матеріалів і аналіз результатів колективної експертної оцінки.

Сутність методу колективної експертної комісії полягає в тому, що робоча група з´ясовує основні напрями розвитку об´єкта прогнозування, складає матрицю, в якій відображається генеральна мета, підцілі та засоби їх досягнення, і розробляє перелік питань для експертів (анкету). Опитування експертів проводиться з метою отримання відповіді на поставлені питання у вигляді оцінок імовірного варіанта розвитку подій. Заповнені експертами анкети використовуються для узагальнення думки і ступеня узгодженості думок експертів з кожного запитання. Остаточна оцінка визначається як середнє судження або середнє нормалізоване зважене значення оцінки.

Метод колективної генерації ідей на практиці називають методом мозкової атаки. Він використовується для визначення можливих варіантів розвитку, і його сутність полягає в активізації творчого потенціалу експертів при мозковій атаці проблемної ситуації. При його реалізації використовують два протилежні напрями дій учасників мозкової атаки: генерацію ідей та їх руйнування. Прогнозування при цьому методі здійснюється в декілька етапів: формування групи мозкової атаки (10-20 осіб), описання проблемної ситуації, правила проведення атаки, процес атаки (20-60 хв.), систематизація висловлених ідей, деструювання (руйнування) ідей, оцінка критичних зауважень і складання переліку реальних ідей.

Метод Дельфі служить для визначення й оцінки ймовірності настання тих чи інших подій. Метод дозволяє узагальнити думки окремих експертів в узгоджену групову думку. Особливість методу Дельфі полягає в тому, що він передбачає анонімність експертів, використання результатів опитування, статистичної інформації. Процес прогнозування за цим методом здійснюється таким чином: прогнозист вилучає з анкет попереднього опитування лише ту інформацію, яка стосується даної проблеми. Прогноз містить думку більшості експертів.

Матричний метод передбачає опитування експертів, спеціальну обробку інформації та складання експертної матриці - таблиці, в якій містяться запитання для експертів, номери експертів та їх відповіді (табл. 4).