Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторні. Word.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
26.12.2019
Размер:
284.4 Кб
Скачать

4 Хід роботи:

4.1 Одержання оцтової кислоти.

Помістити у пробірку 0,5г натрій ацетату СН3СООNa і додати 1мл концентрованої сульфатної кислоти H2SO4. Пробірку з сумішшю закрити пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опустити у іншу суху пробірку. Суміш нагріти. У пробірку, куди виділяються пари оцтової кислоти, помістити універсальний лакмусовий папірець. Зробіть висновки. Напишіть рівняння реакції.

4.2 Взаємодія з металами.

В пробірку помістити невелику кількість магнієвих ошурок, додати 1 мл оцтової кислоти. Закрити пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, до отвору якої піднести палаючий сірник. Зробіть висновки. Напишіть рівняння реакції.

4.3 Реакція солеутворення з оксидами металів.

В пробірку помістити невелику кількість купрум оксиду CuО (в кристалах). Додати 2 мл оцтової кислоти. Реакційну суміш підігріти. Що спостерігаєте? Напишіть рівняння реакції.

4.4 Реакція нейтралізації.

В пробірку налити 1-2 мл натрій гідроксиду NaOH, додати по краплям (1-2) фенолфталеїну, а потім - розчин оцтової кислоти. Зробіть висновки. Напишіть рівняння реакції.

4.5 Реакція етерифікації.

В пробірку налити 1-2 мл оцтової кислоти, додати рівну кількість етилового спирту та декілька крапель водовідбірної речовини (концентрованої Н2SO4). Вміст пробірки обережно нагріти. Утворену суміш вилити в стакан з насиченим розчином повареної солі. Зробіть висновки. Напишіть рівняння реакції.

5 Висновки:

6 Контрольні питання:

6.1 Як поводять себе карбонові кислоти у воді?

6.2 Яким індикатором не можна довести наявність катіону Гідрогену в розчині кислоти? Чому?

6.3 Поясніть, де при приготуванні їжі використовується реакція між оцтовою кислотою та питною содою? З якою метою?

6.4 Вапняний наліт на кранах, накип у чайнику - це кальцій карбонат. Як можна позбавитись накипу або вапняного нальоту, використовуючи влас-тивості оцтової кислоти?

Література:

1 Потапов В.М., Татаринчик С.Н. Органическая химия, учебник для учащихся химических и химико-технологических специальностей техникумов. -Москва: «Химия», 1989.

2 Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія . Підручник 10 клас для загальноосвітніх навчальних закладів.- Київ: «Перун», 2002.

Інструкція для виконання лабораторної роботи № 8

Тема: Полісахариди: крохмаль. Гідроліз крохмалю, його застосування.

1 Мета:

1.1Єксперементально ознайомитися із властивостями полісахаридів на прикладі крохмалю та з реакцією гідролізу.

1.2 Закріпити теоретичні знання на практиці.

2 Матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення:

2.1 Пробірки.

2.2 Розчин йоду.

2.3 Спиртівка.

2.4 10% розчин сульфатної кислоти.

3 Теоретичні відомості:

Полісахариди або полімери цукрів — вуглеводи, які багато в чому відрізняються від моносахаридів і дисахаридів, не мають солодкого смаку і майже не розчинні в воді.

Це складні високомолекулярні сполуки, які під каталітичним впливом кислот чи ферментів піддаються гідролізу з утворенням простіших полісахаридів, потім дисахаридів, і врешті-решт багато (сотні і тисячі) молекул моносахаридів.

Полісахариди, що складаються із залишків моносахаридів одного виду, називаються гомополісахаридами, а ті полісахариди, що містять моносахариди двох і більше видів, які регулярно чи нерегулярно чергуються, називаються гетерополісахаридами.

Важливі представники полісахаридів — крохмаль і целюлоза

Крохмаль - біополімер, структурною ланкою якого є залишок глюкози. Молекулярна формула крохмалю (-C6H10O5-)n. Макромолекули не однакові за розміром, мають як лінійну, так і розгалужену структуру. Ступінь полімеризації - від кількох сотень до кількох тисяч.

Крохмаль - продукт фотосинтезу з зелених рослинах з участю хлорофілу - зеленого пігменту рослин. Утворена під час фотосинтезу глюкоза є «сировиною», з якої рослини в кілька стадій продукують крохмаль -високомолекулярну сполуку:

nС6Н1206 → (С6Н10О5)n+nН20

Крохмаль накопичується переважно в насінні, цибулинах, бульбах. кореневищах, листках і стеблі. Наприклад, у бульбах картоплі масова частка крохмалю сягає 24 % , в насінні пшениці - 64 %, рису -, кукурудзи - 70 %.

Гідроліз крохмалю - реакція, перебіг якої в живих організмах має непересічне значення. У насінні, що проростає, та розпуклих бруньках відбуваються процеси мобілізації запасних речовин. Приміром, крохмаль під дією ферментів перетворюється на глюкозу.

Картопля, наприклад, за температури 1-2 °С набуває солодкого смаку. Причиною є те, що за низької температури в бульбах пришвидшується гідроліз крохмалю й пригнічується процес дихання. Тому в картоплинах накопичується глюкоза й інші моносахариди - про це свідчить поява незвичного солодкого смаку.

У тваринних організмах крохмаль, який надходить з їжею, також зазнає гідролізу. Однак перетравлювання крохмалю сирих продуктів ускладнене тим, що його зерна перебувають усередині рослинних клітин із міцними стінками. У гарячій воді, як ви пересвідчилися на досліді, крохмаль набрякає, клітинні стінки розриваються. Далі відбувається процес гідролізу під впливом травних ферментів.

Гідроліз крохмалю використовують у виробництві багатьох харчових продуктів - меляси, глюкози, хлібобулочних виробів, етилового спирту тощо.

Часткового гідролізу з утворенням менш складних полісахаридів декстринів - крохмаль зазнає під час прасування накрохмаленої білизни й у процесі випікання борошняних виробів.