Висновки

Виникнення й розвиток держави й права в різних географічних зонах Давнього Сходу, свідчить, що це був закономірний процес, результат розвитку первіснообщинного суспільства. Держава, будучи породженням складного процесу розвитку виробництва, що пред’явив всі зростаючі вимоги до військово-господарського й ідеологічного керівництва, так само як і процесу майнового й соціального розшарування, стає основним фактором соціального регулювання людського життя й діяльності. Таким чином, давньосхідна держава ставали визначальною силою, яка існувала у всіх сферах і у всіх рівнях життя давньосхідної громади.

Всі давньосхідні держави за своєю формою правління були примітивними деспотіями. Причиною цього була головна їх функція – ефективна організація суспільної й рабської праці в рамках іригаційного землеробства й панування сусідської громади. Утвердження давньосхідних деспотій також було обумовлено кардинальною диференціацією суспільства, задачею збереження й звеличення приватної й державної власності.

Стародавнє право спочатку мало формальну, казуїстичну форму і синкретичний характер і лише з часом, від єдиного релігійно-морального та нормативного комплексу почали відокремлюватися інститути та галузі права. Але цей процес рухався дуже повільно – тобто стародавнє право мало консервативні ознаки.

Пояснення до термінів

Види покарань – встановлений законом обов’язковий перелік покарань за ступенем їх тяжкості чи за іншим принципом.

Виморочне майно – майно, яке залишилось після власника без спадкоємця.

Військова демократія – прадержавна форма управління первісним суспільством, яка характеризується рядом певних рис: правом воїна-общинника на земельну ділянку, частку воєнної здобичі та правом голосу на загальному зборі племені. Головну роль в військовій демократії грав військовий вождь та його дружина.

Казуїстична форма права – викладання правових норм не у загальному вигляді, а у формі конкретних випадків (казусів).

Мінорат (лат. - менший) – у Стародавній Індії та Середньовічній Європі система спадкування, коли майно передається молодшому члену родини.

Ордалія – система випробувань певної особи (звинувачуваного, свідка), за результатами якої вона визнавалася винуватою або виправданою, а її свідчення – правдивими чи брехливими.

Синкретизм права – внутрішня неподільність права, поєднання його з іншими соціонормативними регуляторами (звичаями, традиціями, релігійними віруваннями, обрядами, мораллю тощо).

Система таліону – своєрідна система покарань за принципом «око за око». Головна її відмінність від кровної помсти полягала у тому, що покарання за системою таліону здійснювалося не самим потерпілим чи його родичем, а посадовими особами держави.

Східна деспотія – форма правління в державах давнього Сходу, яка характеризується рядом певних рис: повноваження глави держави необмежені; світська та духовна влада належить одній особі; здійснення влади є справою численного бюрократичного апарату; пригнічення особистості, відсутність свобод, рабовласництво.