Висновки

Державно-правова трансформація у Франції наприкінці XVIII–XIX ст. характеризувалось, не лише бурхливими історичними подіями – кривавою революцією, але і позитивним державним будівництвом Франції. За короткий історичний час у країні утвердилось громадянське суспільство, принципи верховенства права – рівності всіх громадян перед ним, й буржуазно-демократичні цінності. Франція, на своєму історичному досвіді, «випробувала» абсолютну і конституційну монархію, різноманітні форми диктатури, і нарешті, затвердила республіканську форму правління. Всі державно-правові перетворення у країні відбувалися завдяки новим економічним реаліям – затвердженню капіталістичних відносин і, так названому «пробудженню мас» – широких верств населення, які почали активно втручатися в державницьке будівництво Франції, вимагаючи застосування принципу рівності та свободи для всіх, без винятку, громадян країни.

Вагомий вплив на світову правову практику виявили прийнята в період Французької революції «Декларація прав людини і громадянина» та, в подальшому, Цивільний кодекс Франції. Ці декларативно-правові акти затверджували принципи буржуазного лібералізму та демократичні свободи громадян. Вони декларували та затверджували недоторканість приватної власності й особистості, її права на свободу руху, свободу совісті, слова й політичного волевиявлення.

Пояснення до термінів

Авторитаризм – політична концепція і практика, в основу яких покладено зосередження значної більшості влади в руках однієї особи чи групи осіб; політичний режим, встановлений такою формою влади, що занижує або виключає роль представницьких інститутів влади.

Бонапартизм – одна із форм диктатури крупної буржуазії, це є її реакція на прогресивне становлення демократичних інститутів.

Вантозькі декрети – декрет Конвенту Франції, прийнятий на початку березня 1794 р., який передбачав безкоштовний розподіл серед бідних патріотів власності, яка була конфіскована у ворогів народу.

Диктатура – нічим не обмежена, не заборонена ніякими законами влада, що спиралася на пряме насилля.

Жирондисти – політична партія часів Французької революції – представники радикальних торгово-промислових кіл Франції.

Узус – звичай, правило, а також застосування.

Узуфрукт – право позажиттєвого використання чужого майна (речі) і прибутку від нього з умовою збереження його цілості й господарського призначення.

Фейяни – політичне угрупування часів Французької революції, яке об’єднувало велику буржуазію й ліберальне дворянство.

Ценз – умови допуску чи обмеження участі осіб у здійсненні певних політичних, конституційних виборних прав, прийняті в конституціях та виборних законах держави.

Якобінці – радикально-революційне угрупування періоду Французької революції, яке було при владі з липня 1793 р. по липень 1794 р.

Питання та завдання до самоконтролю

1. Зробить графік етапів Французької буржуазної революції.

2. Назвіть основні положення «Декларації прав людини і громадянина».

3. Яку форму правління закріпила Конституція Франції 1791 р?

4. Який державний механізм встановила Перша республіка?

5. У чому суть якобінської диктатури? Який її механізм?

6. У чому полягав карально-репресивний характер декрету «Про ворогів народу»?

7. У чому суть режиму консульства?

8. Дайте характеристику першій книзі Кодексу Наполеона.

9. Дайте характеристику другій книзі Кодексу Наполеона.

10. Дайте характеристику третій книзі Кодексу Наполеона.

11. В чому полягає історична значимість Кодексу Наполеона?

12. Охарактеризуйте державний механізм Другої республіки.

13. Охарактеризуйте державний механізм Паризької Комуни.

14. В чому, на вашу думку, полягає слабкість і незбалансованість державницького апарату Паризької Комуни?

15. Охарактеризуйте державний механізм Третьої республіки у Франції