- •Контрольні запитання до екзамену з історії України
- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов’ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов’ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її становлення
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З’ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов’ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам’ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З’ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у хіv – першій половині хvі століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у хіv – першій половині хvі століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина хvі – перша половина хvіі століття)
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (хіv – перша половина хvіі століття).
- •Розглянути розвиток української народності в хіv – першій половині хvіі століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець хvі – перша половина хvіі століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України хіv – першої половини хvіі століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець хvі – початок хvіі століття).
- •16 Грудня 1637 р. Під Кумейками, поблизу Черкас, зійшлися 15-тисячне польське військо під проводом м. Потоцького і повстанці, яких було бл. 10 тис. Чол. Бій був запеклим.
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини хvіі століття.
- •16 Грудня 1637 р. Під Кумейками, поблизу Черкас, зійшлися 15-тисячне польське військо під проводом м. Потоцького і повстанці, яких було бл. 10 тис. Чол. Бій був запеклим.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина хvіі - хvііі століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З’ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини хvіі - хvііі століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині хіх століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні хіх століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку хіх століття.
- •З’ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці хvііі – в першій половині хіх століття.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України у складі Російської імперії в другій половині хіх століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів в Україні Російської імперії в другій половині хіх століття.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі населення України Російської імперії другої половини хіх століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині хіх століття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині хіх століття.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Успіх більшовицької партії пояснювався низкою обєктивних і субєктивних факторів.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 – 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Основні наслідки
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 – 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п’ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Українці в Польщі
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни у роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 – 1944 років в Україні.
- •Третій етап війни. Звільнення території срср та європейських країн. Перемога над фашизмом у Європі (січень 1944 р. - травень 1945р.) .
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 – початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х – на початку 1950-х років.
- •99. Проаналізувати сутність реформ 1950-х – початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •101. Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •102. Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 – першої половини 1980-х років.
- •103. Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 – 1991 роки).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінець хх – початок ххі століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець хх – початок ххі століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці хх – на початку ххі століття.
Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов’ян.
Яскравою пам’яткою давньоруського літописання є «Повість минулих літ» (кінець ХІ – початок ХІІ ст.), створена ченцем Печерського монастиря Нестором. Це історико-художній твір, що розповідає про виникнення держави Київська Русь, про ратні подвиги русичів, про народні заворушення та княжі міжусобиці. Увесь літопис просякнутий закликом до єднання князів у боротьбі проти зовнішніх ворогів, засудженням чвар. Цей літопис увібрав у себе весь досвід історичних знань, нагромаджений на Русі в попередню епоху, а також досягнення європейської історичної думки, традиції візантійської християнської культури. Відомі три редакції «Повісті минулих літ». Перша до нас не дійшла, друга читається у складі Лаврентіївського літопису, а третя – у складі Іпатіївського літопису.
Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам’ятник.
«Слово о полку Игореве» надає можливість дізнатись про невдалий похід князя Новгород-Северського Игоря Св’ятославовича проти половців, описана гордість за мужність русичів у битвах, проте перемога ворога призвела до сепаратистського настрою князів.
У "Слові" немає систематичної розповіді про похід Ігоря. Похід проти половців і поразка російського війська - для автора тільки привід для глибокого роздуму про долі Руської землі, для пристрасного заклику об'єднатися і захистити Русь.
В основі сили і свіжості людських почуттів автора "Слова" лежала його любов до рідної страждаючої землі.
Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о законе и благодати».
«Слово о законе и благодати» (X ст., написан священником Іларіоном) – перший політико-філософський трактат Древньої Русі.
У трактаті підіймаються теми про те, що таке закон та що таке благодать. Згідно з ним, закон не є свобода. Він роз’єднує людей та примножує гнів. Благодать – Євангельська істина, до неї тягнуться всі, але закон їй суперечить.
Вважається, що на зміну закону повинна прийти благодать, а на зміну рабства – свобода.
Іларіон вважав, що:
Задача влади – незалежність та самобутність Русі як держави;
Монархія – запорука єдності;
Церква повинна служити державі.
Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
Моління Данила Заточувальника, написане їм своєму князю Ярославу Володимировичу " - пам'ятник, що виник початку XIII століття - представляє собою послання якогось Данила до князю Переяславля північного Ярославу Всеволодовичу.
Ідея. Данило підкреслює свою повну залежність тільки від князя. Тільки князя бачить він можливий джерело свого добробуту, лише князя вихваляє, звеличує до небес. Ця обставина дозволяє вбачати у реформі Данила типового княжого " милостника " , яких ти по-особливому багато було з Владимиро-Суздальской землі і який саме вербувалися із різних категорій залежні люди.
Прославлення розуму, мудрості — основний змістовний орієнтир "Моління" Даниїла Заточника. Мудрість він зіставляє з красою, визначаючи і те, і друге опорою серця. Розум, на його думку, прикрашає людину, наділяє її силою, яка перевершує силу багатства і силу влади та військової слави.
В «Молінні Данила Заточника» автор прагне звернути увагу князя не тільки на свої особисті образи від бояр, але й на необхідність захисту всіх людей, його кня-зівства від боярського засилля. Автор пропагує ідею створення ні-чим не обмеженої влади князя, при цьому попереджає князя: «Не корабль топить людина, не вітер; те ж і ти, князю, не сам володієш, а в печаль ведуть радники твої».
Ідеалізація князівської влади Данилом Заточником очевидна. Всі біди автор приписує головним чином діям бояр і чинів князівської адміністрації. В «Молінні» автор відстоює ідею сильного господаря, який спроможний отримати натиск зовнішньої навали і захистити своїх підлеглих від зловживань і насильств з боку бояр.