
- •1)Предмет і завдання курсу «іук»
- •2) Світова культура як синтез нац., регіонал., локальних культур.
- •3. Історична періодизація та типологія української культури.
- •5. Трипольская культура.
- •6. Археологічні культури на території України і тис. До н е – VI ст. Н е
- •7. Культура кочевников на тер-ии Украины: киммерийцы, скифы, сарматы.
- •8.Слов'янська проблема. Культура східних слов'ян.
- •9.Вплив візантійської культури на формування к-ри слов'янських народів і Київської Русі.
- •10.Культура Київської Русі: загальна хар-ка.
- •11. Культура Київської Русі як синтез язичництва та християнської культур.
- •12.Художня культура Київської Русі.
- •13.Значення культури к.Р.
- •14. Культура Галицько-Волинськогокнязівства.
- •16.Діяльність та значення братств для розвитку укр. КультуриХvі - хvii ст.
- •17.Внесок у культуру ренесансної Європи вихідців з України.
- •18.Гуманістичні та реформаційні ідеї в культурі України XVI—п. П. XVII. (на прикладі Острозького культурного осередку)
- •19.Місце і значення літературно-філософської полеміки в українській культурі XVII.
- •20.Берестейська церковна унія як чинник формування самосвідомості українського народу. Полемічна література.
- •21) Формирование казачества.
- •22 Просвітництво
- •23.Вплив київського культурного центру та Києво-Мигилянської колегіуму xvіі – xviіі ст. На словянсько-православний світ та його роль у розповсюдженні просвітницьких ідей.
- •24).Просітницька діяльність п.Могили.
- •25.Самобутність культури українського бароко
- •26.Розвиток укр.Культуры в умовах Гетьманш.
- •27.Сковорода Григорий Саввич
- •28.Українськенац-культ.Відродження (кінець XVIII - початок XX в.)
- •29. Формирование исторической памяти украинского народа 18-19 столетия (козацкие летописи)
- •31. Українофільство як духовно-культурне явище XIX ст. , його зв'язок романтизмом та панславізмом.
- •32. Українська національна ідея, її фундатори та розробка у д. Ч. XIX ст.
- •33. Т. Шевченко.
- •34. Освітянський процес в Україні 19ст. Та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції .
- •35. Українська культура в Галичіні 19ст. : діячі, осередки, значення.
- •36. Живопис, музика, театр , архітектура в Україні п. П. 19ст.
- •37). Развитие науки и образования в Украине во второй половине XIX – п. XX ст.
- •38.Укр. Література д. П. 19 ст. Як відбиток народницького етапу нац.-культурного відродження.
- •39. Української театр д. П. XIX – п. XX ст.
- •40. Музична культура в Україні др. П. XIX – п. XX ст.
- •41. Українські митці образотворчого мистецтва , їх внесок у культуру Росії
- •42. Символізм .
- •43. Українське нац.. Відродження к. Хіх – п. Хх ст. : діячі, здобутки.
- •44. Пореволюційна українська культура та політика українізації 20-30 років: ідеї, діячі, наслідки.
- •45. Радянська культура 20-30 х. Років: тоталітаризм і культура.
- •46. Художні та творчі спілки і колективи 20-30-х років в Україні.
- •47. Розвиток культури в Західноукраїнських землях 20-30-х років хх ст.
- •48. Українська культура під час Великої вітчизняної війни та у повоєнні десятиріччя.
- •49. Культура в авторитарній державі: 60-70 роки в срср. ….
- •50. Місце й значення діяльності шістдесятників…
- •51. Українська культура в межах радянської багатонаціональної культури: проблемі і досягнення.
- •52. Постмодернізм та егалітаризм….
- •54. Дегуманізація культури техногенної цивілізації…
- •55. Умови й особливості розвитку української культури в незалежній державі.
- •56. Роль української національно-культурної діаспори…
- •57. Проблема масової культури у хх ст. Соцiокультурнi передумови виникнення тоталiтаризму I фашизму у хх ст.
- •58.Молодiжна контр-культура 60-х рокiв хх ст.
- •60. Політика міжнародних організацій у справах культури. Сучасна українська політика , її здобутки та проблеми.
25.Самобутність культури українського бароко
Укр.бароко-был пошире. в укр. землях В.Запороз. в XVII-XVIII вв. Развитие к-ры барокко в Укр. Оказался чувствительным к особенностям национал. менталитета. Ведь барокко во всех странах породило свои нац. школы, заявило о себе как вариабельный по конкретным истор. условий и традиций к-на систему. Укр.барокко хар-ся явно выраженной просвитниц. тенденцией, которая позволяла в рамках христиан. Мировоззрения признавать авторитет науки и воспитательную роль знания. Барокко мало синтетический характер, охватив все сферы культуры - арх., Лит., Образотв. и прим. мист., музыку, театр. Это был универсал.стиль, особо-е которого закономерно и глубоко оказались во многих звеньях дух. Жизнь сусп.Укр. барокко. называют «казацким», потому что именно из казачество было носителем нового худ. вкуса. Будучи огромной войск. и в значительной сусп.-полит. силой, оно создало собственное творческое среде. и выступят как создатель самоб. худ. Ценностей. Барокко развивалось под влиянием норм эстетики, с одной стороны - европейского барокко, с другой - народной. оно является звеном в развитии загальноевроп. к-ры, составляя одну из национальных школ этого большого художественного стиля.
26.Розвиток укр.Культуры в умовах Гетьманш.
Осн. масса насел.-крестьяне. Во времена Хмельниччины ни были ликвидир. Крупн. феодал. землевлад., фольварковая сист. хоз-ва, крепостнич. После смерти Хмельницк. положение крестьян ухудшалось. Города в Гетманщины развивались медленно. Мещан занимались ремесленнич., Торговлей.Большое влияние на социальные процессы, оказывало правосл. дух-во. Дух-во имело автономную администр., Судопроизв., Освобожден от уплаты налогов, военной службы, труд.повинностей. Правосл. церковь в Гетм. была крупн.землевладельцем.Религ. лозунги во времена Хмельниччины, сделали правосл.христ-во господствующей религией на терр.Гетм .. В Гетм. во 2половине XVII века стал распростр. стиль барокко, под возд. которого развивались все виды и жанры искусства. Ведущим муз.жанром было многоголос. партесное пение. Живопись - богатый декор, сложную композицию, Соединив их с традициями народн. тв-ва.Особое место в лит.ре занимают казацкие летописи. 1казацкая летопись - Летопись очевидцев, надпись. Современником Хмельниччины.
27.Сковорода Григорий Саввич
(1722-94),укр. философ,поэт,музыкант,педагог.С70-х гг. вел жизнь странствующего нищего-философа; сочинения Сковороды распр. В рукописях. Продолжал традиции демократической украинской культуры. В своих философских и литературных произведениях Г. Сковорода придавал огромное. знач. Исследованию человека, его существования. Науку о человеке и его счастье Сковорода считал важнейшей из всех наук.В рассуждениях относительно этой проблематики, философия Сковороды имеет религиозно-философский характер, она неотрывно связана с обращением к Библии и христианской традиции, а поэтому опирается на главные христианско-мировоззренческие категории: любовь, веру, счастье, смерть и др. Путем рассуждений о них философ ищет ответ на вопрос, кем является человек, какое содержание ее жизни, какие .основные. грани. чел-ой дея-ти.