
- •1.Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте: становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи дослідження та функції.
- •3.Політична думка Стародавнього Сходу.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення Стародавньої Греції.
- •5. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи середньовіччя і Відродження.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику, державу, закони французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є, ж.Ж.Руссо
- •7. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса, Дж.Локка
- •8. Проаналізуйте особливості становлення та розвитку політичної думки в Україні.
- •9. Проаналіз. Політ.Концепції українських мислителів 20 ст.
- •10. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •11. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади.
- •12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства
- •13. Охарактеризуйте сутність, структуру та особливості політичної влади
- •14. Охарактеризуйте поняття «легітимність влади», типології легітимності політичної влади
- •15. Розкрийте поняття «політична еліта», проаналізуйте її структуру, функції, типології
- •16. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт
- •17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
- •18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дойча
- •19. Охар сутність, структуру, функції псс.
- •20. Проаналізуйте типології пс
- •21. Розкр пон, принц та ф демократії.
- •22.Харак тоналіт пол режиму.
- •23.Аналіз типології політичних еліт.
- •24.Харак авторитар пол режиму.
- •25.Харак процесу демокр псс України.:
- •26. Держава, її основні ознаки та функції
- •27.Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •29.Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах.
- •30.Проаналізуйте форми державного територіального устрою.
- •31.Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
- •32.Проаналізуйте сутність правової і соц держави як результату партнерства держави і суспільства.
- •33.Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій.
- •34.Розкрийте поняття група інтересів, ознаки, функції громадсько-політичних організацій і рухів.
- •35.Розкрийте сутність і типи партійних систем
- •36. Наведіть типології сучасних політичних партій
- •37. Розкрийте поняття, структуру, функції й типи політичної культури
- •38.Висвітліть поняття, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей
- •39. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології
- •41.Охар лібералізм та неолібералізм як ідеол течію.
- •44.Розкр сутність пон Політичний процес.Проан політ участь як найвищ характер політ процесу.
- •45. Розкрийте основні ознаки змішаної виборчої системи
- •46. Розкрийте основні ознаки мажоритарної виборчої системи
- •47. Розкрийте основні ознаки пропорційної виборчої системи
- •48. Надайте характеристику типів політичних процесів
- •49. Охарактеризуйте політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •50. Проаналізуйте вибори як основний засіб делегування влади, класифікацію політичних виборів
- •51. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного світового політичного процессу
- •52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
- •53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»
- •54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процессу
- •55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики
- •56. Проаналізуйте місце України у системі міжнародних політичнихвідносин і у сучасному геополітичному просторі. Висвітліть процесєвро інтеграції України як пріоритетного напрямку
- •57. Проаналізуйте основні риси політичної еліти сучасної України, особливості її формування та функціонування
- •58. Охарактеризуйте форму державного правління, державно-територіального устрою в сучасній Україні згідно Конституції України
- •59.Проаналізуйте причини, зміст і наслідки політичної реформи в сучасній Україні
- •60. Проаналізуйте проблеми і шляхи становлення та розвитку правової й соціальної держави в сучасній Україні
- •61. Охарактеризуйте становлення багатопартійності в сучасній Україні, формування партійної системи
- •62. Проаналізуйте класифікацію сучасних українських партій
- •63. Проаналізуйте основні тенденції виборчого процесу і сутність виборчої системи в сучасній Україні
- •64. Проаналізуйте основні риси та особливості політичної культури народу сучасної України. Висвітліть формування суспільно-політичних цінностей та їх вплив на політичні процеси в Україні
- •65.Місце і роль у. В сучасному геополітичнму просторі.
- •66. Порівняльний аналіз поглядів Платона та Аристотеля на кращий державний устрій.
- •67. Розвиток політичної думки в 20 ст. В сша та Європі згідно статті Алмонда.
- •69.Порівняльний аналіз поглядів на політичне лідерство і необхідні якості політика Макіавеллі та Вебера.
- •71. Проаналізуйте зміст понять «політична культура», «громадянська культура», охарактеризуйте типи політичної культури викладені в праці г.Алмонда «Громадянська культура»
27.Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
Форма державного правління — це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами взаємовідносин вищих органів держави. Існують дві основні форми державного правління — монархічна й республіканська.
Монархія (від грец. monarchia — єдиновладдя) — форма правління, за якої верховна влада формально (повністю або частково) зосереджена а руках однієї особи — глави держави — спадкоємного монарха. Монархії поділяють на абсолютні, конституційні та теократичні.
Абсолютна — форма правління, за якою керівник держави (монарх) — головне джерело законодавчої і виконавчої влади. Конституційна — влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі — уряду. Тут монарх є верховним носієм виконавчої влади, головою судової системи, формально призначає уряд, змінює міністрів, має право розпоряджатися військовими і політичними силами, видавати накази, скасовувати прийняті парламентом закони, розпускати парламент. Залежно від ступеня обмеження влади монарха конституційні монархії поділяють на дуалістичні і парламентські. Дуалістична монархія —за якої повноваження монарха обмежені у сфері законодавства (пріоритет належить парламентові), але достатньо широкі у виконавчій владі. Парламентська монархія виникла в Англії, де законодавча влада зосереджена в парламенті, виконавча — в уряді на чолі з прем´єр-міністром. Теократична монархія (грец. theokratia — влада Бога) — форма держави, в якій політична і духовна влада зосереджена в руках церкви (Ватикан, Катар, Бахрейн).
28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
Республіка (лат. respublika, від res — справа, public — громадський) — форма державного правління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням або представницьким органом. Залежно від відповідальності уряду — перед президентом або парламентом — розрізняють три форми республіканського правління:
- президентську,
- парламентську,
- напівпрезидентську.
Президентська форма правління, главою держави і уряду є президент, який обирається всенародним голосуванням. Уряд призначається президентом, підзвітний йому і не відповідальний перед парламентом. Парламент володіє усією повнотою законодавчої влади, незалежний від президента, який не правомочний розпускати парламент, однак має право “вето”.
Парламентська форма правління, главою держави є президент, але повнота виконавчої влади належить уряду.
Напівпрезидентська (змішана) форма республіканського правління. Вона поєднує в собі ознаки президентської та парламентської республік. Президент — глава держави. Він пропонує склад уряду і кандидатуру прем´єр-міністра, які підлягають обов´язковому затвердженню парламентом.
29.Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах.
Початок процесу демократичного переходу (або демократизації) являє собою той історичний момент, коли його учасники (актори) усвідомлюють, що старий режим більше не може слугувати основою їхніх дій. Насправді істинна глибока демократизація поєднує в собі і реформу інститутів держави, і розрив з попередньою політичною практикою, і відмову від колишніх методів керівництва. Як правило, демократизація викликається глибокою внутрішньою кризою економічних, політичних, соціальних структур суспільства, „зношеністю” ідеології або системи цінностей, і тому безпосередньо пов’язана з проблемами модернізації та виступає її інструментом. Необхідно зазначити, що потрібен час, щоб партії змогли адаптуватися в атмосфері взаємної довіри і терпимості, поваги до закону, а цього можна досягти лише шляхом багаторічної конкуренції, взаємодії і серії демократичних виборів. Чим менше практичного досвіду багатопартійності, чим несприятливіші соціально-економічні умови, які сприяють виробленню терпимості, тим триваліший необхідний часовий інтервал. в сучасному світі з його новітніми засобами масової інформації і широкими міжнародними контактами жоден з політично освічених народів не побажає чекати десятиріччями, доки певний режим у межах тривалої перспективи погодиться на процес демократизації. Для прискорення цього процесу, а, отже, і становлення громадянського суспільства, а також для відновлення природного взаємозв’язку суспільства і влади, необхідно здійснити низку першочергових заходів. Найважливішими з них є обмеження влади та її підзвітність