Білет №1

Завдання1

1. Якщо ціна знижується, а обсяг попиту зростає за лінійної функції попиту, то: сукупний виторг збільшується до точки одиничної еластичності, після чого виторг зменшується.

2. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється: тільки його вподобаннями

3. Цінова дискримінація – це: продаж за різними цінами однієї і тієї ж продукції різним покупцям

4. Попит на ресурс залежить від: всі попередні відповіді є вірними

5. Приймаючи рішення про інвестиції, фірми беруть до уваги: реальну процентну ставку.

Завдання2

Модель монополістичної конкуренції. Основи теорії моноп.конк. розробили в своїх працях англ. економіст Дж.Робінсон і америк. вчений Е. Чемберлен. МК передбачає взаємне сполучення двох моделей ринку - досконалої конк. і чистої монополії. МК здійснюється тоді, коли відносно велика кількість фірм конкурують між собою за продаж диференційованого товару на ринку, де можлива поява нових подавців. Характ.риси:

1. Товар кожної фірми є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими фірмами. Продукт кожного продавця має виключні якості або характеристики, які надають йому переваги над іншими конкурентами. Диференціація товару означає, що продукт, кожної фірми не є стандартизованим.

2. На ринку існує відносно велика кількість продавців, кожен з яких задовольняє невелику частку ринкового попиту. При МК частка кожного з виробників коливається від 1% до 10% продажу на ринку

3. Продавці при встановленні цін на свої товари або при визначенні обсягів продажу не враховують реакцію своїх конкурентів

4. На рикну є умови для вільного входу і виходу. При МК вигідна кон’юнктура може приваблювати нових виробників. Але вхід на ринок нових фірм більш складний, ніж за умов доск.конк., оскільки треба мати відповідний розмір капіталу, ноу-хау та певний термін для визнання покупцями товарів нових торг.марок та послуг.

Короткострокова рівновага МК

Крива попиту окремої фірми має спадний характер. Її еластичність вища, ніж еластичність кривої попиту галузі, оскільки на ринку продаються товари-субститути інших фірм. Спадний характер кривої попиту дає фірмі можливість одержувати економічний прибуток у короткостроковому періоді.

Р1-ціна при обсязі випуску продукції Q1, що максимізує прибуток; МС-граничні витрати; MR-граничний доход; АС-середні витрати (собівартість продукції); D1,D2-криві попиту

Фірма здійснює випуск продукції Q1, який відповідає точці Е. в цій точці MR=MC. Максимізуючи прибуток ціна при обсязі випуску Q1 дорівнює Р1. при даному обсязі випуску Q1 і ціні Р1 фірма одержує прибуток на одиницю продукції, що дорівнює відрізку АВ. Середні витрати на одиницю випуску дорівнюють С. загальна величина екон.прибутку за певний період дорівнює площі чотирикутника Р1АВС. Це означає, що фірми галузі одержують більший прибуток, ніж нормальний, тобто економічний. Відповідно власники фірми одержують від факторів вир-ва більшу віддачу, ніж могли б одержувати, реалізуючи наступний по прибутковості спосіб використання цих ресурсів.

При наявності у галузі екон.прибутку почнеться експансія капіталу з інших галузей. Поява кожної нової фірми буде приводити до того, що ринк.попит покупців на дану товарну групу почне розподілятися на все більшу кількість фірм і крива попиту окремої фірми зміститься вліво (D2)

Довгострокова рівновага МК

У довг.періоді будь-яка фірма, що виробляє товар на ринку з МК, може збільшити своє вир-во. Можуть з’явитися нов.фірми, яких приваблює екон.прибуток. фірма, збільшуючи випуск, буде оцінювати майбутні прибутки, керуючись правилом MR=LMC. На ринках з МК постійно йде процес інновації і імітації товарів-конкурентів під своєю маркою. Збільшення кількості продавців у галузі відповідно збільшує у довг.періоді і пропозицію товарів, що призводить до зниження цін на товари. Це відбувається на фоні зміщення кривої попиту фірми вліво.

MR-гран.доход; LMC-Гран.витрати у довг.періоді; LAC-сер.витрати у довг.періоді; D-крива попиту; AC-сер.витрати; Q2-Q1-надлишкова потужність.

Якщо будь-яка фірма одержує екон.прибуток, на цей ринок обов’язково будуть намагатися вийти нові фірми і обмежуватимуть гран.доход від продукції фірми. Тому галузь не може знаходитися у стані рівноваги, поки фірми можуть встановлювати ціни на товар вищі, ніж сер.витрати при випуску, що максимізує прибуток. При довг.рівновазі крива попиту на товар будь-якої фірми у галузі є дотичною до кривої сер.витрат у довг.періоді. вільний вхід до галузі не дозволяє фірмам одержувати екон.прибуток у довг.періоді. цей же процес може відбуватися і в зворотному напрямку.

Збиткова МК фірма

Якщо попит на ринку МК знизиться після встановлення рівноваги (Р=LAC), то фірми почнуть виходити з галузі. Це відбувається тому, що скорочення попиту зробить неможливим для фірми відшкодувати свої екон.витрати. При випуску Q1, коли MR=LMC, після скорочення попиту фірма, встановлюючи ціну попиту Р1, несе збитки, які дорівнюють відрізку АВ, тобто ціна на продукцію нижча, ніж сер.витрати на її вир-во. Чотирикутник P2ABP1 відображає зону збитковості фірми. Оскільки при таких обставинах фірми не можуть відшкодувати свої екон.витрати, вони вийдуть з галузі і перемістять свої ресурси в інші галузі. Це, відповідно, приведе до зрушення кривої попиту і кривої гран.витрат вгору. Тому що дефіцит у галузі збільшить як максимальні ціни, так і гран.доход фірм, що залишилися у галузі.

Завдання3

На малюнку зображена карта ізоквант з первісною ізокостою АВ та новою ізокостою АС. Іфірма передбачає максимізувати прибуток і виділяє 500грн. для придбання ресурсів. Дайте відповіді на питання: а) які первісні ціни капіталу та праці?

б) які нові ціни капіталу та праці

в) сформулюйте правило мінімізації витрат: стан, коли відношення граничних продуктів факторів вир-ва до кожної грош.одиниці рівні між собою:

г) Напишіть рівняння для ізокости АВ та АС:

АВ=10К+5L, АС=5К+5L

д) визначте нахил ізокост АВ та АС:

tgAB=Pk/Pl=5/10=1/2

tgAC=Pk/Pl=5/5=1

е) при яких умовах зміниться нахил ізокости:

кут нахилу ізокости залежить від цін факторів вир-ва. Якщо змінюється ціна праці, то ізокоста змінює точку свого дотику лише на осі праці, залишаючись на осі капіталу.

ж) як можна виразити нахил ізокванти Іо в точці «а».

якщо ізокванта перетинається з ізокостою, то в точці перетину вони мають однаковий кут нахилу, тобто tgIo=tgAB=1/2

Завдання4

Граничний продукт – це приріст заг.обсягу вир-ва (додатковий продукт), здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора на одну додаткову одиницю при незмінній величині всіх інших факторів вир-ва.

Відкрита монополія – це монополія, яка виникає внаслідок виходу фірми на ринок із новою продукцією. Вона не захищена від конкуренції. У будь-який момент на ринку може з’явитися конкурент.

Теорема Коуза: якщо парва власності усіх сторін чітко визначені, а трансакційні витрати дорівнюють нулю, кінцевий результат, який максимізує цінність вир-ва, не залежить вд змін у розподілі парв власності, якщо не враховувати ефект доходу.

Завдання5

ціна	обсяг попиту	виручка
1	3960	3960
10	3600	36000
20	3200	64000
25	3000	75000
30	2800	84000
40	2400	96000
50	2000	100000
60	1600	96000
70	1200	84000
80	800	64000

Обсяг попиту розрах-ся за формулою Q=4000-40P. Виручка: TR=Q*P

Аншлаг буде при ціні на квитки 25 грн. а максимальний доход=100000 при ціні 50грн.

Білет №2

Завдання1

1. Закон попиту передбачає, що: коли ціна товару падає, об’єм запланованих покупок зростає

2. Якщо пропозиція товару нееластична, а попит на нього скорочується, то загальний виторг продавця: скорочується

3. В короткостроковому періоді фірма, що дії на ринку досконалої конкуренції, припинить виробництво, коли виявиться, що: ціна менше мінімальних середніх змінних витрат

4. На відміну від конкурентної фірми монополіст: за даної кривої ринкового попиту може вибрати комбінацію ціни та обсягу випуску, що забезпечуватиме максимум прибутку

5. Граничний продукт фактора виробництва у грошовому виразі: рівний зміні загального розміру виторгу при використанні додаткової одиниці фактору виробництва

Завдання2

Ефективний розподіл ресурсів конкурентною ринк.системою ґрунтується на припущенні: нібито всі вигоди і витрати, пов’язані з вир-вом і спож-ям товарів і послуг, знаходять повне відображення в ринк.цінах. Але річ у тім, що деякі вигоди та витрати виступають стосовно до ринку зовнішніми в тому розумінні, що являють собою вплив на ін.екон. агентів, які не є учасниками ринк.угоди. Зовн.ефекти (екстерналії)- витрати або вигоди від ринк.угод, що не виражаються у цінах. Зовн.ефекти поділяються на негативні та позитивні. Негат.зовн.ефекти виникають тоді, коли вир-во або споживання товару породжує некомпенсовані витрати у третьої сторони. Гран.зовн.витрати (МЕС) можна розглядати як різницю між гран.сусп.витратами (MSC) та гран.приватними витратами (МРС): МЕС= MSC-МРС. Гран.зовн.витрати - додаткові витрати, що пов’язані з випуском кожної додаткової одиниці блага, які не відшкодовує вир-к, а перекладає на третіх осіб. крива пропозиції товарів та послуг з негат.зовн. ефектами враховує тільки гран.прив.витарти, які менші за гран.сусп.витрати.

Приклад: найочевидніші зовн.витрати пов’язані з забрудненням навк.середовища. в умовах забруднення виробники перекладають частину своїх витрат на споживачів, що знижує приватні витрати вир-ва. Крива пропозиції не включає всіх витрат, які пов’язані з вир-вом товарів, що викликають забруднення.

Ринк.рівновага досягається у точці Е0, де Р0=MSB=MPC (MSB-гран.сусп.вигоди, MPC-прив.гран.витрати).

Гран.сусп.вигода MSB (додаткова корисність, яку отримує сусп-во, коли виробляється дод.од.товару, послуги, інформація)

Гран.сусп.витрати MSC=МРС+МЕС.

Ефективний сусп.обсяг випуску досягається в точці Е1, де MSC=MSB

При ринк.обсязі випуску товарів та послуг з негат.зовн.ефектами гран.сусп.витрати перевищують їх гран.сусп.вигоду: MSC>MSB

Висновок: ринк.система призводить до зайвого, порівняно з соціально ефективним, випуску товарів та послуг з негат.зовн. ефектами.

Позит.зовн.ефект виникає у випадку, коли діяльність одних екон.агентів приносить вигоду деяким іншим, які не беруть участь у ринк.угоді. MSB=MPB+MEB

MSB-гран.сусп.вигода; MPB-гран.прив. вигода; MEB-гран.зовн.вигода – це додаткова вигода, яку отримують треті особи, що не беруть участь у ринк.угоді. при наявності позит.зовн.ефекту гран.прив.вигоад менша за гран.сусп.вигоду.

Приклад: освіта забезпечує вигоди всьому сусп-ву через наявність більш продуктивної та універсальної роб.сили. внаслідок забезпечення вищого рівня професійності та продуктивності людського капіталу. Але в умовах сучасної ринк.пропозиції освітянських послуг інвестиції в цю сферу здебільшого недостатні.

Ринк.рівновага встановлюється в точці Е0, де MSC=MPB.

Гран.сусп.вигоди MSB=MPB+MEB

Ефект.сусп.обсяг випуску досягається в точці Е1, де MSC=MSB

В умовах ринк.рівноваги при наявності позит.зовн.ефекту товар чи послуга продаються чи покупаються в меншому обсязі, в порівнянні з ефективним. Висновок: ринк.система призводить до меншого, порівняно з ефективним, випуску товарів ат послуг з позит.зовн.ефектами.

Завдання3

На рисунку зображені криві байдужості та бюджетні лінії за різних цін на товар Х. дайте відповіді на питання:

а) який доход споживача? 1200 – це видно з графіка

б) яка ціна товару Х в т. А? У т. В?

в) які координати точок А та В на кривій індивід.попиту споживача на товар Х: т. А (Р=24;Q=20), т. В (Р=12;Q=70)

г) зобразіть графічно цю криву, вважаючи, що індив. попит даного споживача відображається лінійною залежністю:

д) якими будуть витрати споживача на інші товари в точці А? В точці В?

В точці А витрати споживача=1200-24*20=720

В точці В витрати споживача=1200-12*70=360

Завдання4

Закон попиту – зростання ціни за інших незмінних умов призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки

Постійний ефект від збільшення масштабу вир-ва – має місце, коли обсяг випуску продукції збільшується пропорційно витратам ресурсів. Збільшення витрат вдвічі викликає подвоєння впуску продукції.

Закрита монополія – це монополія, яка захищена від конкурентів юрид.законами, при цьому фірма володіє винятковим правом на здійснення визначеного виду діяльності

Завдання5

Q	TC	FC	VC	ATC	AFC	AVC	MC
0	30	30	0	--	------	----	20
1	50	30	20	50	30	20	15
2	65	30	35	32,5	15	17,5	23
3	88	30	58	29,3	10	19,33	32
4	120	30	90	30	7,5	22,5	43
5	163	30	133	32,6	6	26,6	32,6

Білет №3

Завдання1

1. За законом пропозиції зростання цін (за решти незмінних умов) супроводжується: зростанням обсягу пропозиції

2. Еластичність пропозиції залежить головним чином від: періоду часу, протягом якого продавці можуть пристосуватися до зміни цін

3. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати: загальну корисність

4. Позитивне рішення стосовно будівництва мосту, який буде приносити десятивідсотковий прибуток протягом 200 ороків експлуатації, буде прийнято за умови, що банківська процента ставка складає: менше 10%

5. За інших рівних умов збільшення продуктивності засобів виробництва приведе до:

Завдання2

Моделюючи вир.процес, в якому змінюються обидва фактори (капітал і праця), отримуємо лінію, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів, які дають змогу отримувати однаковий обсяг вир-ва продукції. Ця лінія отримала назву «ізокванта»

Ізокванта подібна до кривої байдужості в теорії поведінки споживача. Негативний нахил ізокванти пояснюється тим, що збільшення використання одного фактора при певному обсязі вир-ва завжди приводить до зменшення кількості іншого фактора. Чим більша кількість ресурсів використовується, тим більший обсяг вир-ва і тим далі від початку координат зміщується відповідна ізокванта. Сукупність ізоквант однієї вир.функції, кжна з яких відповідає певному обсягу випуску продукції, називається картою ізоквант.

При цьому обсяг вир-ва Q3>Q2>Q1

Властивості ізоквант:

• Ізокванта має від’ємний нахил

• Ізокванта має вигляд вигнутих кривих

• Ізокванти, які розташовані далі від початку координат, відповідають більшому обсягу випуску.

Різні комбінації факторів вир-ва в межах ізокванти забезпечують вир-во певної кількості продукції, а це означає, що ці фактори деякою мірою є взаємозамінними. Взаємозамінність вир.ресурсів у кожній точці ізокванти різна. Для позначення взаємозамінності факторів вир-ва використовують норму техн.заміщення (MRTS). Ця величина показує, на скільки одиниць має зменшитися вир.споживання одного ресурсу в обмін на збільшення кількості споживання ін.ресурсу на одиницю за умови, що обсяг вир-ва залишається незмінним.

Гран.норма технічного заміщення (MRTS) аналогічна гран.нормі заміщення (MRS) в теорії поведінки споживача:

Вир-во вимагає зрівноваженого комплекту обох вхідних факторів. Додаткова кількість продукції, яка виникає в результаті зростання обсягу праці, дорівнює гран.продуктивності праці, помноженій на кількість одиниць додаткової праці, а скорочення вир-ва внаслідок зменшення капіталу є втартою продутку на одиницю зменшення капіталу (гран.апіталовіддачі), помножену на кількість одиниць зменшення капіталу. Оскільки обсяг продукції незмінний, то:

Зі збільшенням витрат парці зменшуються витрати капіталу. Це означає, що зменшується гран.прод-ть праці і збільшується гран.прод-ть капіталу.

Коли ізокванти вир-ва – прямі лінії, гран.норма техн.заміни стала. Це означає, що норма, за якої капітал і праця можуть бути взаємозамінними, є однаковою, незалежно від того, які рівні вхідних ресурсів використовуються.

а – з ідеальною замінністю; б – з фіксованою пропорцією факторів вир-ва

Завдання3

На рисунку зображена ситуація на ринку досконалої конкуренції. Як зміниться виграш споживача, виграш виробника, загальний виграш споживача та виробника в умовах монополії? Чому? Покажіть графічно.

Завдання4

Трансакційні витрати – це витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності

Взаємозамінні блага (досконалі субститути) – блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні. Мають криві байдужості у вигляді прямих ліній

Бар’єри входу в галузь – засоби, які запобігають входу до ринку багатьох конкурентів (патенти, авторські права, монопольне володіння всім обсягом пропозиції окремого ресурсу, перевага низьких витрат вир-ва, ліцензія)

Завдання5

Од. ресурсу	Сукуп. продукт	Гран.продукт	Ціна про-дукту, грн	Сукуп. доход,грн	Гран.продукт угрош. виразі
0	0	---	---	----	------
1	10	10	3,00	30	------
2	19	9	2,90	55,1	2,78
3	27	8	2,80	75,6	2,562
4	34	7	2,70	91,8	2,314
5	40	6	2,60	104	2,033
6	45	5	2,50	113	1,7
7	49	4	2,40	118	1,275
8	52	3	2,30	120	0,66
9	54	2	2,20	119	-0,4

Білет №4

Завдання1

1. Якщо ціна знижується, а обсяг попиту зростає за лінійної функції попиту, то: сукупний виторг збільшується до точки одиничної еластичності, після чого виторг зменшується.

2. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється: тільки його вподобаннями

3. Цінова дискримінація – це: продаж за різними цінами однієї і тієї ж продукції різним покупцям

4. Попит на ресурс залежить від: всі попередні відповіді є вірними

5. Приймаючи рішення про інвестиції, фірми беруть до уваги: реальну процентну ставку.

Завдання2

У довг.періоді підприємство може змінювати всі використовувані ним фактори вир-ва. Передусім ідеться про таке їх поєднання, яке мінімізує витрати вир-ва певного обсягу продукції, і про взаємозв’язок між довг. витратами й обсягом випуску продукції.

Крива довг.витрат LATC для окремого підприємств складається із кількох кривих короткострокових АТС для підприємств різних розмірів, які можуть бути збудовані. Крива АТС довг.сер.заг.витрат показує найменші витарти ивр-ва на одиницю продукції, які можуть забезпечити будь-який обсяг вир-ва за умови, що підприємство мало у своєму розпорядженні достатньо часу для збільшення або зменшення свого розміру.

Завдання3

Розгляньте рисунок та дайте відповіді на питання

А) який екон.зміст лінії бюджетного обмеження MN?

Бюджетна лінія – це лінія, яка показує, яку кількість товарів та послуг може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу. Дана лінія MN показує, що споживач може придбати 4 одиниці товару С та 4 одиниці товару Д, 3С-6Д, 2С-8Д, 1С-10Д. Лінія MN ділить площину навколо себе на дві частини: нижче MN – набори благ, які не повністю вичерпають бюджет, вище MN – набори благ, недосяжні за даного доходу.

Б) чим визначається її нахил

Нахил будь-якої бюджетної лінії визначається як і змінюється в залежності від цін на товари

В) якщо товар Д подешевшає, як міниться нахил MN

Точка N переміститься в точку N1

Г) наведіть приклади споживчих кошиків доступних для даного споживача: за умови повного використання його бюджету; за умови неповного використання бюджету

за умови повного використання його бюджету – U1

за умови неповного використання бюджету – U2

недоступні кошики за даного рівня бюджету – U3,U4,U5

Д) що означає для споживача дотик кривої байдужості та MN у точці Д

Дотик кривої байдужості та MN у точці Д означає рівновагу споживача. Рівновага споживача – така комбінація товарів, яка максимізує корисність при даних бюджетних обмежень. Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримує даний набір товарів, у нього зникає стимул замінювати цей товар на інший.

Е) чи можливий дотик кривої байдужості з лінією MN в іншій точці. Так

Ж) які умови повинні при цьому змінитися (наведіть щонайменше 3 причини): попит на товар, доход споживача, ціна товару

Завдання4

Еластичність попиту за доходом – це відсоткова зміна запитуваної кількості товарів унаслідок відсоткового росту доходів. Показує зміну попиту у зв’язку зі зміною прибутків споживача. Залежить від товарних груп

Індекс Герфендаля – (Н) показує концентрацію ринку і для галузі з N фірмами визначається за формулою:

Часткова рівновага – рівновага, яка встановилася на окремому ринку.

Завдання5

ціна, гр.од	обсяг попиту на ринку А (од)	обсяг попиту на ринку Б (од)	TR на ринку А	TR на ринку Б	MR на ринку А	MR на ринку Б	MC на рикну А	MC на ринку Б
10	10	0	100	0	----	---	4	4
9	20	2	180	18	8	9	4	4
8	30	4	240	32	6	7	4	4
7	40	8	280	56	4	6	4	4
6	50	16	300	96	2	5	4	4
5	60	32	300	160	0	4	4	4
4	70	64	280	256	-2	3	4	4
3	80	100	240	300	-4	1,222	4	4
2	90	200	180	400	-6	1	4	4
1	100	400	100	400	-8	0	4	4
0	110	1000	0	0	-10	-0,67	4	4

Білет №5

Завдання1

1. Готовність купувати додаткові одиниці виробленого товару тільки по нижчій ціні краще всього пояснює: ефект заміщення

2. У випадку, коли не дивлячись на зміну ціни товару, загальний виторг не змінюється, коефіцієнт цінової еластичності: рівний 1

3. Будь-яка точка, що знаходиться на ізокванті, чи на із окості, означає: комбінацію фізичних об’ємів ресурсів

4. Крива пропозиції конкурентної фірми у короткостроковому періоді – це: частина кривої граничних витрат, розташована вище кривої середніх змінних витрат

5. Ви припускаєте, що коли ваша фірма знизить свою ціну, конкуренти відповідно знизять свої ціни, але якщо ви підвищите її, жодна фірма не візьме з вас прикладу. Це означає, що ваша фірма: має «ламану» криву попиту

Завдання2

Сукупний продукт (ТР) – це кількість продукції, що виробляється при певній кількості фактора і при незмінності ін.факторів.

Середній продукт (АР) – це загальний обсяг продукції, яки й припадає на одиницю фактора х: АР=ТР/х. він відображає середню віддачу (продуктивність) змінного фактора.

Граничний продукт (МР) – це приріст загального обсягу вир-ва (додатковий продукт), здобутий завдяки збільшення використання змінного фактора на одну додаткову одиницю при незмінній величині всіх інших факторів вир-ва:

Характеристика графіка вир.функції у короткостроковому періоді:

	Фаза
	І	ІІ	ІІІ	IV
ТР	збільшується	збільшується	збільшується до max	знижується
АР	збільшується	збільшується до max	знижується	знижується
МР	збільшується до max	знижується МР>=AP	Знижується до 0	знижується

Завдання3

Якщо попит і пропозиція капіталу на ринку факторів вир-ва виразити не у вигляді фізичних одиниць, а у грош.формі, то вийде таке графічне зображення. Що буде являти собою ціна рівноваги на ринку капіталу?

Ціна рівноваги являє собою перетин ліній попиту та пропозиції у точці Е. Вона встановлює рівноважну кількість залученого капіталу та ставки процента.

Які значення відкладаються на осі ординат? r, i – ринкова процентна ставка

Які фактори впливають на попит та пропозицію капіталу? позичковий відсоток, норма відсотка, кількість залученого капіталу, гранична продуктивність капіталу, ступінь ризику, дохід, який приносить капітал, поточна (дисконтована) вартість, зміна цін на інші ресурси.

Завдання4

Корегуючи субсидія – це субсидія виробникам або споживачам екон.благ, які характеризуються позитивними зовн.ефектами. дає змогу наблизити гран.індив.вигоди до гран.сусп.вигод

Картель – обєднання виробників, які разом максимізують прибуток шляхом відкритої домовленості та фіксації та регулювання обсягів випуску продукції.

Крива пропозиції конкурентної фірми – показує, який обсяг продукції буде виробляти й пропонувати фірма з метою максимізації прибутку. Це частина кривої її гран.витрат.

Завдання5

ціна, гр.од		обсяг попиту на ринку А (од)		обсяг попиту на ринку Б (од)	TR на ринку А		TR на ринку Б	MR на ринку А		MR на ринку Б		MC на рикну А	MC на ринку Б
10		10		0	100		0	----		---		4	4
9		20		2	180		18	8		9		4	4
8		30		4	240		32	6		7		4	4
7		40		8	280		56	4		6		4	4
6		50		16	300		96	2		5		4	4
5		60		32	300		160	0		4		4	4
4		70		64	280		256	-2		3		4	4
3		80		100	240		300	-4		1,222		4	4
2		90		200	180		400	-6		1		4	4
1		100		400	100		400	-8		0		4	4
0		110		1000	0		0	-10		-0,67		4	4
	ціна, гр.од		обсяг попиту на ринку А (од)			обсяг попиту на ринку Б (од)			загальний обсяг попиту		MR			MC
	10		10			0			10		100			4
	9		20			2			22		198			4
	8		30			4			34		272			4
	7		40			8			48		336			4
	6		50			16			66		396			4
	5		60			32			92		460			4
	4		70			64			134		536			4
	3		80			100			180		540			4
	2		90			200			290		580			4
	1		100			400			500		500			4
	0		110			1000			1110		0			4

Білет №6

Завдання1

1. Зміна якого фактора не викликає зрушення кривої попиту: ціни товару

2. Коли ринкова ціна нижча за рівноважну: виникає дефіцит товарів

3. Загальна корисність росте, коли гранична корисність: збільшується чи зменшується, але є величиною позитивною

4. Ринки досконалої ат монополістичної конкуренції мають загальну рису: на ринку оперує багато продавців та покупців

5. Аналіз часткової рівноваги відрізняється від аналізу загальної рівноваги тим, що він: ґрунтується на припущенні про те, що зміни цін на одному ринку не викликають суттєвих змін на іншому

Завдання2

Бухгалтерська оцінка діяльності фірми базується на аналізі фінансового балансу фірми. Цей ретроспективний погляд на фінанси фірми з точки зору оцінки активу і пасиву дозволяє оцінювати ефективність діяльності фірми лише за минули час. У свої розрахунки бухгалтери включають фактичні витрати у вигляді грошових витрат. Грошові витрати відіграють важливу роль у бух.діяльності, тому що вони пов’язані з прямими виплатами фірмою іншим фіз. та юрид. особам, з якими вона має екон.відносини.

Економічна оцінка діяльності фірми базується на визначенні госп.перспективи фірми, а саме: на майбутніх витратах та заходах щодо їх зниження; на зростанні рентабельності шляхом найкращого і найефективнішого використання наявних ресурсів.

Екон. і бух. підходи до оцінки діяльності фірми відображаються в альтернативних витратах вир-ва.

У заг.вигляді прибуток фірми визначається як різниця між сук.виручкою і сук.витратами: PF=TR-TC

Прибуток – це різниця між доходом фірми та її витратами. Доход фірми – сума коштів, що оджала фірма від реалізації товарів та послуг за певний час. Бух.прибуток – це різниця між валовою виручкою фірми та явними (зовн.) витратами. Екон.прибуток – це різниця між валовою виручкою й усіма (явними і неявними) витратами фірми. Норм.прибуток – винагороди, мінімальна платня, необхідна для утримання підприємця в даному напрямі діяльності.

Завдання3

«Ламана крива» попиту DD олігополії має в т. Е перегин, який характеризує стійкість (жорсткість) ціни Ре, яка склалася на олігополістичному ринку. Чому ця ціна відзначається відомою стабільністю? Ця ціна відзначається відомою стабільністю, бо за умов олігополії ініціатор зміни ціни не має виграшу ні при її підвищенні, ні при зменшенні. Пояснюється бажанням фірм уникати спільної руйнівної конкуренції цін.

В яких межах може змінюватися рівень граничних витрат МС, не впливаючи на Ре? На кривій граничного доходу має місце розрив. Крива граничних витрат проходить через розрив у кривій граничного доходу. Будь-який зсув МС в розриві MR не змінить рівень ціни Ре

Покажіть точно цей інтервал на осі ординат. Це відстань AB

Завдання4

Альтернативна вартість – цінність найкращого варіанту використання ресурсів, від якого відмовилися в процесі екон.вибору, або обсяги інших благ, від вир-ва яких треба відмовитися, щоб збільшити обсяг вир-ва певного блага

Гранична норма заміщення – показує, від якої кількості одного блага (по осі У) згоден відмовитися споживач, щоб збільшити кількість іншого блага (по осі Х) на одиницю за незмінної корисності від набору благ.

Реальна заробітна плата – купівельна спроможність зарплати, виражена кількостями товарів та послуг, які можна придбати за отриману суму.

Завдання5

Q	TC	MC
0	10	--
1	12	2
2	16	4
3	22	6
4	30	8
5	40	10

1. при ціні 3 грн. Q=1;

2. при ціні 5 грн. Q=2;

3. при ціні 7 грн. Q=3;

4. при ціні 9 грн. Q=4.

б)

1. TR=3;

2. TR=10;

3. TR=21;

4. TR=36.

в)

Ціна	Обсяг пропозиції
3	1000
5	2000
7	3000
9	4000

г)

Рівноважна ціна продукту буде складати 5 грн., бо саме за цієї ціни обсяг попиту = обсягу пропозиції

д) = 2000/1000=2 од.

е) TR=10 грн.

ж) Знаходимо середні загальні витрати

Q	TC	AC
0	10	-
1	12	12
2	16	8
3	22	7,33
4	30	7,5
5	40	8

Припинення операцій відбудеться при найменшому АС, тобто при АС=7,33. Обсяг виробництва при цьому = 3, а TR=3000/1000*7=21. Тобто ще є куди розширювати вир-во, тому фірми у довгостроковому періоді будуть вступати до галузі.

Білет № 7.

Завдання 1.

1) Скорочення пропозиції товару веде до збільшення :

4.Попиту на взаємозамінні товари.

2) Коли будь-яка кількість товару продається по однаковій ціні, то попит на цей товар є:

4. Абсолютно еластичним.

3) Збільшення доходу споживачів графічно відповідає:

2. Паралельному зміщенню бюджетної лінії праворуч.

4) Ізокванта ілюструє:

1) Різні комбінації ресурсів, з яких можна виробити заданий обсяг продукту.

5) Конкурентна фірма, намагаючись максимізувати прибуток, повинна наймати додаткових робітників тільки в тому випадку коли:

2. Граничний продукт праці в грошовому вимірі перевищує ставку зарплати.

Завдання 2.

Дайте означення функції корисності. Розкрийте загальний підхід до її побудови.

Поняття корисності вперше використав англійський філософ і соціолог Джеремі Бентамі. Корисність – це рівень задоволення, яке отримує особа від споживання товару або віж заняття якоюсь діяльністю. Корисність зростає, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але її зростання уповільнюється зі збільшенням споживання. Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач. Функція корисності може бути представлена як U=f (Q_X, Q_Y), де U- корисність, Q_X – к-ть товару Х, що споживається за певний період, Q_Y - к-ть товару Y, що споживається за певний період. Спрощена ф-я корисності концентрує увагу на основних чинниках, що впливають на вибір споживача, який здіснюється в межах споживання тільки двох товарів в їх різних кількісних комбінаціях.

Завдання 3.

Зображено попит на продукцію монополіста.

Ціна знизилася з Р1 до Р2 .

Додатк.доход виробника – площа CMQ1Q2 .

Додаткові збитки – площа P1P2MC.

Попит був еластичним на цій ділянці.

Завдання 4.

1.Функція пропозиції може бути виражена рівнянням QS= f (P), де QS- обсяг пропозиції, Р – ціна одиниці товару.

2. Граничні витрати (МС) – це приріст витрат у результаті вир-ва однієї додаткової одиниці продукції. Під граничними витратами розуміють витрати, пов’язані з вир-вом останньої одиниці продукції.

3. Монопсонія – це ринок, де багато продавців і лише один покупець.

Завдання 5.

1) VC= К-ть робітників*Ставка з/п, TC=VC+FC, AFC = FC/Q, AVC = FC/Q, ATC = TC/Q,

MC = ΔTC/ΔQ.

2)

4 ) Зростаюча частина кривої AVC (середні змінні витрати) не може торкнутися кривої ATC (середні валові витрати) на будь-якому інтервалі, тому що ATC завжди буде відрізнятися від AVC на величину середніх постійних витрат AFC, бо ATC = TC/Q = (FC+VC)/Q = AFC + AVC.

3) Розташування кривих на графіку залежить від таких закономірностей.

1.Якщо МС < АТС, то крива середніх витрат прямує вниз: виробництво додаткової одиниці продукції зменшує середні витрати.

2. Якщо МС > АТС, то крива середніх втрат зростає, прямує вгору: виробництво додаткової одиниці продукції збільшує середні витрати.

3. Якщо МС = АТС, то крива граничних витрат перетинає криву середніх змінних і криву валових витрат у точках їх мінімального значення.

6) В короткостроковому періоді діє закон спадної продуктивності змінного фактора вир-ва, тобто починаючи з певного моменту, кожна нова додаткова одиниця змінного фактора вир-ва призводить до меншого приросту продукту, ніж попередня.

Білет № 8.

Завдання 1.

1) Яке з вказаних нижче значень коефіцієнта еластичності з доходом відноситься до товарів першої необхідності?

2. Більше 0, але менше 1.

2) Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже він :

4. Знаходиться в стані споживчої рівноваги.

3) Які з наступних видів витрат не беруться до уваги при прийнятті рішень щодо оптимального обсягу виробництва фірми?

4. Середні постійні витрати.

4) “Ламана” крива попиту для олігополіста обов’язково передбачає:

1. Розрив у кривій граничних витрат.

5) Яке з наступних явищ є несумісним з досягненням загальноекономічної ефективності:

3) Монополія.

Завдання 2.

Проаналізуйте умови за яких монополія може здіснювати цінову дискримінацію.

Цінова дискримінація може використовуватися тільки в умовах недосконалої конкуренції. Проведення такої політики можливе ли­ше тоді, коли виконуються такі основні умови: по-перше, покупець, який купує продукцію, не має можливості її перепродати; по-друге, існує можливість розподілу всіх споживачів даної продукції на сег­менти ринку, попит на яких має різний ступінь еластичності; по-тре­тє, фірма повинна володіти ринковою силою. Це не означає, що вона виступає в якості чистої монополії. Просто повинні існувати ринкові умови, які б дали змогу встановити ринкову ціну вище середніх ви­трат хоча б на одному ринку.

Завдання 3.

Н а рисунку наведено графік сукупного доходу (TR) фірми – досконалого конкурента. Кут нахилу цієї кривої визначається граничним доходом (МR). Відповідно чим більший граничний доход тим прямовисніша крива. Відомо правило P = MC (граничні витрати). Обсяг вир-ва Q*, який максимізує прибуток, визначається при умові рівності MC і MR в т.Е MR=MC, MR=ΔTR/ΔQ, ΔTR=Δ(PQ), ΔTR=PΔQ – вплив конкурентної фірми на ціну відсутній, тож робимо висновок що керуючись правилом MR= P(ΔQ)/ΔQ=P → P = MC фірма обирає граничні витрати.

Завдання 4.

1.Граничний продукт ресурсу у грошовому вимірі показує граничну доходність від використання додаткової одиниці ресурсу (MRP – Marginal Revenue Product).

2. Оптимальність за Парето – це такий розподіл (його ще називають Парето-ефективним) при якому товари не можна перерозподілити так, щоб покращити чиюсь ситуацію, не погіршивши ситуації інших.

3. Негативні зовнішні ефекти – витрати від ринкових угод, що виникають тоді, коли вир-во або споживання товару породжує некомпенсовані витрати у третьої сторони.

Завдання 5.

В таблиці містяться дані про попит на підручники на протязі року.

а) Розрахуйте коефіцієнти цінової еластичності попиту та занесіть їх у таблицю.

б) Визначте, при яких значеннях ціни, наведених у таблиці, має місце попит еластичний, одиничної еластичності та «ееластичний.

в) Визначте суму виторгу за підручники при кожному значенні ціни; отримані данні занесіть у таблицю Як впливає зміна ціни підручника на розмір виторгу за еластичного попиту? Чому?

г) При якому значенні коефіцієнта цінової еластичності попиту розмір виторгу буде максимальним ?

Ed=(ΔQ*P)/(ΔP*Q)=((Q2-Q1)*P2)/((P2-P1)*Q2)

Загальна виручка від продажу товару розраховується як добу­ток обсягу попиту та відповідної ціни одиниці продукції. З отриманих даних можливо зробити висновок: якщо попит на товар є нееластичним за ціною, спостерігається зростання загальної виручки при збільшенні ціни товару, і навпаки. Загальна виручка є максимальною в тому випадку, якщо коефіцієнт цінової еластично­сті попиту за модулем дорівнює 1.

Білет № 9.

Завдання 1.

1) Рівновага споживача на карті кривих байдужості це:

1. Спільна для бюджетної лінії та кривої байдужості точка, в якій нахил бюджетної лінії та нахил кривої байдужості співпадають.

2) Середні сукупні витрати досягають мінімальної величини за обсягу виробництва, який характеризується:

2. Рівністю MC та ATC.

3) Економічний прибуток:

3. Не може мати місце на конкурентному ринку в довгостоковому періоді.

4) Граничний доход не нижчий за ринкову ціну у:

4. Досконалих конкурентів.

5) Зміни у рівні реальної заробітної плати можна визначити, порівнюючи зміни у рівні номінальної зарплати зі змінами у:

1. Рівні цін на товари та послуги.

Завдання 2.

Крива “ціна - споживання”. Поясніть як формується крива індивідуального попиту.

Розглядаючи криву «доход-споживання», ми передбачали, що ціни благ не змінюються, змінюється лише доход. Тепер припустимо, що доход у споживача постійний, а ціна одного з товарів змінюється, на­приклад, товар Xстав дешевшим. Графічно це виглядає як зсув бюджет­ного обмеження з положення NХ1 у положення NХ2, NХ3 (рис. 3.7).

Якщо товар X коштує менше, споживач збільшує його використання (X;, Х2, Х3), при цьому споживання товару У залишається незмінним. Точки дотику кривих байдужості (U1, U2, U3) до відповідних бюджетних ліній - точки А, В, С, з'єднавши які, ми отримуємо лінію «ціна — споживання» (РЕР). Вона показує, як реагує спожи­вач на зміну ціни одного із благ. Різновид такого взаємозв'язку, у свою чергу, залежить від пов'язаності благ у споживанні. Для благ-замінників лінія «ціна-споживання» має від'ємний нахил (рис. 3.8, а), а для доповнюючих благ - додатний (рис. 3.8, б)

Рис. 3.7 Побудова кривої «ціна—споживання (РЕР)

Р ис. 3.9 Побудова кривої попиту на основі кривої «ціна — споживання»

Рис. 3.8 Лінія «ціна—споживання» для: а) взаємозамінних товарів;б) доповнюючих благ

На основі кривої «ціна—споживання» можемо побудувати криву попиту (рис. 3.9).

Зниження ціни товару X із Р1 до Р2 і А приводить до того, що кількість спожитого товару X зростає з Х1 до Х2таХ3. Точки дотику бюджетних ліній NХ1, NХ2 ,NХз і кривих байдужості U1, U2, Uз, які на графіку позначені як Е1, Е2, Е3, дають можливість побудувати криву «ціна-споживання» (РЕР). На графіку 3.9, б ми відкладаємо кількість спожитих товарів і ціни на них і отримуємо графік попиту, який показує, що при зниженні ціни кількість спожитих товарів збіль­шується.

Крива попиту має дві важливі властивості:

Рівень корисності, якого можна досягти, змінюється в кожній наступній точці даної кривої. Чим нижча ціна на продукти, тим вищий рівень корисності, купівельна спроможність споживача зростає.

У кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, що відповідає умові, за якої гранична норма заміщення дорівнює співвідношенню цін на продукти: МRSху=РхІРу. (3.1) При зменшенні ціни гранична норма заміщення теж змінюєть­ся. Відносна ціна продуктів тим менша, чим більшу їх кількість придбає споживач. Крива попиту споживача виникає з варіантів споживчого вибору, який робить споживач за умови обмеженого бюджету.

Завдання 3.

У виробництві певного виду товару потрібно 2 фактори: земля і капітал. В якому з нижче перерахованих випадків досягається мінімізація витрат? Обґрунтуйте свій вибір.

	Граничний продукт землі	Ціна землі	Граничний продукт праці	Ціна праці
а	6	2	9	3
б	16	8	15	5
в	9	2	8	2
г	20	5	16	4

Мінімізація виконується, коли має місце така рівність МРК/РК=МРL/PL, де МРК- граничний продукт капіталу, РК- ціна одиниці капіталу, МРL - граничний продукт праці, PL- ціна одиниці праці, так само і для землі. Отже в нашому випадку мінімізація витрат виконується у випадку А (6/2=9/3) та у випадку Г (20/5=16/4).

Завдання 4.

1. Бюджетне обмеження – це лінія, що показує, яку кількість товарів та послуг (споживацьких наборів) може придбати споживач за певну суму грошей у межах доходу.

Рівняння бюджетного обмеження I = PXQX+PYQY, де І – доход споживача, PX- ціна товару х, PY- ціна товару y, QX-кількість товару х, QY- кількість товару у.

2. Нормальний прибуток – винагороди, мінімальна платня, необхідна для утримання підприємця на даному напрямі діяльності.

3. Граничний доход (MR) – це приріст валової виручки від продажу додаткової одиниці продукції. Розраховується як MR= Δ ТR/ ΔQ.

Завдання 5.

Білет № 10.

Завдання 1.

1) Якщо попит на сільськогосподарські продукти не еластичний, то при гарному врожаї доходи фермерів:

4. Скоротяться, бо відносне зниження цін буде більшим за відносне збільшення обсягу продаж.

2) Яке знаступних тверджень є невірним?

2. Всі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень корисності.

3 ) Яке з наступних визначень найбільш точно відповідає поняттю “нормальний прибуток”?

4. Мінімальний прибуток, необхідний для продовження фірмою діяльності даного спрямування.

4) найвірогідніше, що учасник картелю збільшив би свій прибуток:

2. продаючи свої товари за нижчою ціною, ніж у інших учасників картелю.

5) При збільшенні ставок заробітної плати:

4. Відбудеться скорочення зайнятості, якщо попит на працю еластичний.

Завдання 2.

Поясніть, використовуючи аналіз попиту і пропозиції, як зменшення пропозиції може привести до падіння обсягів попиту, а також, як збільшення попиту може привести до падіння обсягу пропозиції.

Важливим питанням економічної теорії є ринковий механізм узгодження, взаємодії попиту й пропозиції. Згідно із законом попи­ту, поведінка споживача залежить від ціни пропозиції, за якою ви­робник пропонує йому товар. Ціна пропозиції — вихідна ціна, яка потім узгоджується з ціною попиту, тобто тією, яку може і збираєть­ся заплатити споживач. Це дає можливість уточнити характеристику закону попиту й пропозиції.

Закон попиту — це зміна величини попиту під впливом не ціни взагалі, а ціни пропозиції, яку встановлює виробник. Тобто закон попиту показує в чистому вигляді «ринок продавця».

Закон пропозиції — це зміна величини пропозиції під впливом не ціни взагалі, а ціни попиту, яку встановлює покупець. Тобто за­кон пропозиції показує «ринок покупця».

Отже, взаємодія попиту й пропозиції поклала початок ринкових відносин. У процесі цієї взаємодії досягнуто компромісу у вигляді ринкової ціни товару, за якою він купується і продається.

Взаємодію попиту й пропозиції в ринковій економіці можна проаналізувати за допомогою графіка на рис. 4.6. Криві попиту й пропозиції зображені в одній системі координат. На осі ординат вказана ціна Р, яку виробник отримує за певну запропоновану кількість товару і яку споживач виплатить. Вісь абсцис показує потрібну й запропоновану кількість товару Q в даний період часу. Крива пропозиції на графіку позначена SS, крива попиту — DD. Крива пропозиції SS показує кількість продукції і ціну, за якою виробники можуть прода­вати товар на ринку. Крива попиту DD показує кількість продукції, яку споживачі готові придбати за даною ціною. Крива попиту і кри­ва пропозиції перетинаються в точці, яка в економічній теорії нази­вається точкою рівноваги. Стан ринкової системи, при якому попит дорівнює пропозиції, називають рівновагою.

П ри ціні Ро запропонована й потрібна кількість товару одна й та ж і дорівнює Q0- Ціна Ро показує, що в цьому випадку плани покуп­ців і продавців співпали, їх економічне становище стабільне. А те­пер припустимо, що ринкові умови раптово змінилися: ціна товару — Р1. За таких умов (тобто при ціні Р1 виробнику невигідно виготовляти товар, оскільки не покриваються витрати, а споживач, навпаки, за цією ціною хотів би купити більше товару.Коли величина попиту перевищує запропоновану його кіль­кість, виникає нестача товару, тобто дефіцит. Розмір дефіциту дорів­нює: Q1SQ1D=EF. Величина попиту більша від величини пропозиції: D>S(рис. 4.6).

Рис. 4.6 Ринкова рівновага

Протилежна ситуація виникає, коли ціна зростає і дорівнює Р2. За таких умов виробнику вигідно виготовляти й поставляти на ринок більшу кількість товару, але ціна, яка зросла, не всім покупцям досяжна. Складається економічна ситуація, яка називається переви­робництвом або надлишком товарів. При перевиробництві величина пропозиції товару за даною ціною Р2перевищує величину попиту: S>D Величина надлишку дорівнює: Q2DQ2S = МК (рис. 4.6).

Проблема досягнення рівноваги розглядалася А. Маршаллом і Л. Вальрасом. Згідно з механізмом формування рівноважної ціни за Вальрасом, кількість товару — залежна змінна, а ціна — незалежна змінна (рис. 4.7). Функція попиту й пропозиції за Вальрасом виглядає так: Qd =f(Р); QS =f(Р), (4.2) а умова рівноваги — величина попиту дорівнює величині пропозиції: Qd=QS.

Рис. 4.7 Модель встановлення рівноважної ціни за Л. Вальрасом

При ціні Р1 обсяг попиту дорівнює Q1D а обсяг пропозиції — Q1S (Q1D > Q1S), тобто виникає надлишок попиту, тобто дефіцит. Конкуренція покупців піднімає ціну Р\ .угору до рівня рівноваги Ро. При ціні Р2 обсяг попиту — Q2D, а обсяг пропозиції — Q1S (Q1S > Q2D,)тобто виникає надлишок пропозиції. Конкуренція продавців буде зміщувати ціну Р2 до рівня рівноваги Ро,

Модель встановлення рівноважної ціни за Л. Вальрасом ґрунтується на зміні динаміки ціни в напрямі досягнення стану рівноваги. Він розробив «модель коригування ринкових цін», яка характеризує короткостроковий період. Згідно з механізмом формування рівноважної ціни за А. Мар­шаллом, кількість товару — незалежна змінна, функція попиту й пропозиції виглядає так: РD =f(Q); РS =f(Q), (4.3)

а умова рівноваги — ціна попиту дорівнює ціні пропозиції: РD = РS.

Рис. 4.8 Модель встановлення рівноважної ціни за А. Маршаллом

При обсязі пропозиції Q1S Ціна попиту Р2буде вищою, ніж ціна пропозиції — Р1 (Р2 > Р1), тобто у продавця виникає стимул збільшити обсяг пропозиції товарів на ринку до обсягу Qо- При обсязі пропозиції Q2S,і ціна пропозиції Р2 буде вищою, ніж ціна попиту, за таких же умов ціна Р2 буде знижуватися до рівня Ро. При рівноваж­ному обсязі ціна попиту дорівнює ціні пропозиції: Р1= Р₂ = Ро.

Модель А. Маршалла грунтується на зміні динаміки обсягів то­вару в напрямі досягнення стану рівноваги. Вона отримала назву «модель коригування випуску» і відображає ринкові процеси у дов­гостроковому періоді.

На мікрорівні механізм формування рівноважної ціни перед­бачає пошук ситуацій, коли економічна система перебуває в стані рівноваги. Причому суб'єкти ринкових відносин не мають стиму­лів до зміни своєї економічної поведінки. Рівновага — теоретична абстракція.

На практиці попит і пропозиція зазнають час від часу змін під впливом певних факторів: доходу споживачів, зміни цін на сирови­ну, обсягу капітальних вкладень і т. ін. Хоча попит і пропозиція не завжди врівноважені на ринку, ціна має тенденцію до рівноваги.

Нині на взаємодію попиту й пропозиції впливає інфляція, що перешкоджає аналізу факторів, які впливають на попит і пропози­цію. Інфляція як зменшення споживацької спроможності грошової одиниці означає зростання усіх грошових цін товарів. Ринкова еко­номіка, незалежно від інфляції, передбачає постійний рух цін. За таких умов виникає проблема: як відрізнити інфляційне зростання цін на товари від ринкового, що має викликати зміну попиту й пропози­ції? Переплетення цих двох видів зростання цін ускладнює дію зако­ну попиту й пропозиції. До того ж вони часто діють у протилежних напрямах: інфляція спричиняє підвищення грошової ціни товару, а технічний прогрес — знижує її.

Справа остаточно ускладнюється тим, що, з одного боку, інфля­ція дійсно охоплює всю економіку і сприяє росту цін на всі товари, але з іншого — інфляційне зростання відбувається неоднаково,

тобто на різні товари ціни змінюються неоднаковими темпами. Те ж саме притаманне й інфляційному зростанню грошових доходів споживачів, оскільки у різних категорій споживачів він відбува­ється нерівномірно. У зв'язку з цим необхідно відокремлювати залежність попиту й пропозиції від ринкового руху і впливу на динаміку величини попиту й пропозиції інфляційного зростання цін і доходів.

Завдання 3.

М ісячний доход індивіда становить 800 грн Використовуючи рисунок виконайте наступні завдання:

Знайдіть ціну товару X

Визначте ціну товару У в точках А та В.

Запишіть рівняння зображених бюджетних ліній.

Побудуйте лінію індивідуального попиту споживача на товар У, вважаючи, що він відображається лінійною залежністю.

Відповідь: 1) Ціна товару Х =20 (800/40=20); 2) Ціна товару Y в точці А= 40 (800/20=40), а в точці В =20 (800/40=20); 3) Загальний вигляд рівняння І=Рх*Х+Ру*У.тоді рівняння зображених бюджетних ліній 800=20Y+20X, 800=40*Y+20*X.

4)

Завдання 4.

1. Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.

2. Негативний ефект масштабу виробництва має місце тоді, коли зростання обсягу продукції відбувається в більшій пропорції, ніж зміна витрат ресурсів.

3. Нецінова конкуренція – це метод формування споживчого попиту і спосіб боротьби за покупця, яких передбачає технічні переваги, ефективні методи реалізації продукту, рекламу, “післяпродажне” обслуговування, розширення кола запропонованих послуг і гарантій покупця, покращення споживчих властивостей і надійності.

Завдання 5.

VC=TC-FC, AFC = FC/Q, AVC = FC/Q, ATC = TC/Q, MC = ΔTC/ΔQ.

Білет № 11.

Завдання 1.

1) Припустимо, що пропозиція товару Х абсолютно нееластична. Якщо попит на цей товар виросте, то ціна рівноваги:

1. Збільшиться, а обсяг рівноваги залишиться незмінним.

2) яке з наступних тверджень означає, що умови досконалої конкуренції не виконуються?

3. Крива попиту на продукт фірми має негативний нахил.

3) Прихильники точки зору на монополістичну конкуренцію як достатньо ефективну та вигідну споживачам стверджують, що:

2. Диференціація продукту сприяє кращій реалізації різноманітних уподобань споживачів.

4) Ставка процента по облігаціях буде тим нижчою, чим:

4. Коротший термін, на який вони випущені.

5) Земельна рента за інших рівних умов буде зростати, якщо:

4. Попит на землю зростає.

Завдання 2.

Виконайте дослідження рівноваги фірми досконалого конкурента, умов її прибутковості та збитковості на основі графічного аналізу співвідношення ринкової ціни та положення кривих сукупних витрат і сукупного доходу.

Ф ірма використовує зіставлення сукупного (валового) доходу й валових витрат (рис. 9.3, а) і граничного доходу й граничних витрат (рис. 9.3, б). На графіку продемонстровано сукупний доход ТR у вигляді рів­номірно зростаючої прямої лінії, тобто він лінійно залежить від об­сягу реалізованої продукції. Крива валових витрат ТС показує, що зі ростанням виробництва темпи збільшення витрат з випуском про­дукції неоднакові, спочатку вони зростають повільніше, ніж доход, а потім (згідно з дією закону спадної віддачі) темпи росту витрат прискорюються. Точки перетину кривої валових витрат і прямої сукупного доходу від Q1 ДО Q2 визначають обсяг виробництва продукції, який забезпечує прибуток фірми. У точці Q1 валові витрати дорівнюють валовому доходу: ТR = ТС; точка Q1 — точка беззбитковості, ринкова ціна на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витра­там АТС. Це дає змогу фірмі лише покрити витрати. Графічно точку беззбитковості показано на рис. 9.4.

Рис. 9.3.(Наведений нижче)

Одержання максимального прибутку.

Рис. 9.4

Точка беззбитковості

У точці Q2 (рис. 9.3) цей прибуток буде максимальним. На відрізку від Qодо Q2 фірма буде недоотримувати можливий прибуток. При Qо граничний доход буде дорівнювати граничним витратам: МR = МС. За умов досконалої конкуренції ціна дорівнює граничному до­ходу, тому правило максимізації прибутку можна представити так: Р = МС = МR. Ця рівність означає максимально ефективний розподіл і використання ресурсів. Фірма отримує економічний прибуток, коли ринкова ціна на її продукцію більша, ніж середні витрати на її виробництво: Р > АТС.

Завдання 3.

Для вир-ва товару використовуються три фактори: земля, праця та капітал. В якому з наведених в таблиці випадків досягається мінімізація витрат?

Мінімізація виконується, коли має місце така рівність МРК/РК=МРL/PL, де МРК- граничний продукт капіталу, РК- ціна одиниці капіталу, МРL - граничний продукт праці, PL- ціна одиниці праці, так само і для землі. Отже в нашому випадку мінімізація витрат виконується у випадку А (8/2=10/5=6/3) та у випадку Г (25/5=15/3=5/1).

Завдання 4.

1. Карта кривих байдужості – засіб відображення переваг споживача, що відповідають різному рівню задоволення його потреб.

2. Цінова війна – циклічне, послідовне зниження ціни з метою витіснення конкурентів з олігополістичного ринку.

3. Криві Торнквіста описують залежність видатків споживачів від доходу для трьох груп благ: Благ першої необхідності, благ другої необхідності та предметів розкоші. Вони показують, що потреба у предметах першої необхідності задовольняють в першу чргу, але зі зростанням доходу їх частка в бюджеті споживача скорочується, а рівень споживання стабілізується. Споживання благ другої необхідності починається за досягнення певного рівня доходу, видатки споживачів на ці товари спочатку зростають, а згодом дещо стабілізуються після чого починається новий етап стрімкого цих видатків з наступною їх стабілізацією. Видатки на предмети розкоші з’являються за досить високого рівня доходу, але зі зростанням доходу вони зростають безперервно та стрімко.

Завдання 5.

Ви – “чистий” монополіст. Якщо ви встановите ціну 50 грн., то продасте 1 од. продукції , а знизивши її до 45 – 2 од. продукції.

1) Послідовно знижуючи ціну на 5 грн., занесіть у другий рядк таблиці відповідний обсяг збуту, вважаючи, що попит на продукцію монополіста задається лінійною фунцією.

2) Який Ви отримаєте сукуп.дохід (TR), граничний дохід (MR) за різних обсягів вир-ва?

3) Побудуйте графічно по точках криві попиту та граничного доходу.

4) Нехай граничні витрати МС(Q)=3. Визначте скільки Ви будете виробляти продукції та яку ціну встановите, яким буде прибуток.

4 Відповідь: графічно QM =6 а PM=25 гр.од., а прибуток – ЕР=(Р – МС)* Q=(25 – 3)*6=132 гр.од.

Білет № 12.

Завдання 1.

1) Товар можна віднести до категорії товарі нижчої споживчої цінності, коли

2. Еластичність попиту за доходом споживача дорівнює: -0,5.

2) Фірма виробляє обсяг продукції, який максимізує прибуток; при цьому її граничні витрати перевищують середні сукупні витрати. Це означає, що фірма:

2. Всі відповіді вірні.

3) Зростання економічного прибутку на конкрентному ринку не спонукає:

1. Підвищення ринкової ціни продукту.

4) Олігополія – це ринкова структура, де оперує:

3. Невелика кількість фірм, які конкурують між собою.

5) Граничні витрати на оплату праці:

3. Являють собою збільшення сукупних витрат на працю при наймі додаткового працівника.

Завдання 2.

Аналіз графічних моделей поведінки монополіста переконливо доводить, що як в короткострок., так і в довго строк.періоді монополіст при­знач. ціну, яка перевищує гранич.витрати. Споживач значно втрачає, купуючи товари дорожче, ніж на конкурент. ринку, де ціна і гранич.витрати співпадають, тому для нього монополія небажана. Але з ін­шого боку, висока ціна приваблива для власників фірм, вона забезпечує над­високу вигоду, а високі прибутки сприяють економ.розвитку країни.

Припустимо, що крива ринк.попиту на продукцію залишається одна­ковою, незалежно від того, буде ринок конкурентним чи монопольним. Також приймемо, що витрати вир-ва для монополії будуть тими ж самими, що і для конкурент.галузі. Порівняємо стан довго строк.рівноваги конку­рентної галузі та монополії.

Якби попит на дану продукцію забезпечувала досконало конкурентна га­лузь, то в стані рівноваги попит дорівнював би пропонуванню, тобто викону­валось рівняння:

S(РС) = S(РС),де Рс - конкурентна ціна продукції.

Рівновага досягається в точці Ес (рис. 11.10) з параметрами рівноваги Рс, Qс. В той же час крива ринкового попиту є одночасно кривою гранич.цінності для споживача D = МV, а крива пропонування - галузевою кри­вою граничних втрат виробника S= МС . Як ми знаємо, рівняння рівнова­ги в довгостроковому періоді для кожної конкурентної фірми відображає по­трійну рівність: Pс =МС = minАС, отже, фірми використовують ресурси ефективно і виробляють на рівні мінімальних витрат.

Я кщо приймемо до уваги, що крива попиту відображає граничну цінність товару для споживачів (МV), тобто суму, яку вони готові заплатити за товар, тоді Рс = МС = minАС = МV означає, що точці перетину кривої попиту і кривої граничних витрат (пропонування) відповідає суспільно ефективний обсяг випуску, тобто ресурси розподілені в суп-ві ефективно. Якщо обсяги нижчі за цей рівень, цінність товарів для споживачів перевищує гранич/витрати їх вироб­ництва, а коли обсяги вищі, то граничні витрати пере­вищують готовність спо­живачів платити, - обидва випадки неефективні.

Рис. 11.10 ілюструє ситуацію монополізації конкурентної галузі. Рівновага фірми - монополіста знаходиться у точці Еm від­повідно монопольна ціна -Рm а обсяг – Qт. Порівнявши параметри рівноваги конкурентної галузі і монополії за одного й того ж попиту споживачів, переконуємось, що за умов монополії ціна товару вища, а обсяги його вир-ва менші, ніж за умов досконалої конкуренції, отже, монополія веде до суспільних втрат. Оскільки для оптимального обсягу випуску монополії завжди Р >minАС, монополія не досягає виробничної ефективності, а оскільки Р > МС, не досягається ефективність розподілу ресурсів.

Чому ж монополіст не розширює вир-во, доки покупці згодні платити ціну вищу, ніж гранич.витрати? Справа в тому, що для збільшення обся­гу продажу монополіст змушений знижувати ціну на весь обсяг продукції. Тоді кожна додатково продана одиниця дасть виграш, але втрати, пов'язані зі зниженням ціни, переважать його, в результаті ніякого приросту прибутку не буде. Після обсягу Qт (рис. 11.10) граничні витрати перевищують граничний виторг, отже, монополісту невигідно розширювати виробництво продукції за ці межі.

Якби монополія перетворилася на конкурентну галузь, то суспільство ви­грало б від розширення вир-ва до рівня конкурент.рівноваги. Вели­чину цього виграшу або сусп. втрат від монопольної влади ми можемо визначити, порівнюючи величини споживчого та виробничого надлишків, які виникають, коли товар продається в умовах конкурент. рівноваги, з вели­чинами цих надлишків за умов монопольної рівноваги.

Н агадаємо, що в умовах конкурентного ринку надлишок споживача мак­симальний. Він вимірюється площею фігури, розміщеної між лінією ринкової ціни (Рс), кривою попиту і віссю ординат. В умовах монополії через зрос­тання ціни споживачі втрачають частину надлишку в сумі, заданій прямоку­тником А (рис. 11.10). Крім того, монополія обмежує рівень виробництва. Через це частина споживачів, які могли б купити цю продукцію за конкурен­тною ціною, але не можуть купити за монопольною, втрачають надлишок в сумі, заданій трикутником В . Отже, сумарна втрата споживачів від монопо­лії дорівнює сумі площ {А + В) .

Водночас виробники в умовах конкурентного ринку мають надлишок, що вимірюється площею фігури, розміщеної між лінією ринкової ціни (Рс), кривою граничних витрат і віссю ординат. Якщо виробник - монополіст, він захоплює частину надлишку споживача, що відповідає прямокутнику А, продаючи товар за вищою ціною, але втрачає частину надлишку виробника, що відповідає трикутнику С, який він міг би одержати, якби продавав стіль­ки ж, як конкурентна галузь за конкурентною ціною. Отже, сумарна різниця для монополіста становить (А — С) .

Загалом чиста втрата надлишку для суспільства становить суму площ три­кутників В і С. Величина, задана трикутниками (В + С) є безповоро­тними втратами, суспільства, що виникають внаслідок монополь­ної влади. Це та ціна, яку суспільство платить за неефективний розподіл ресурсів монополією. Цей сумарний трикутник втрачених суспільством вигод називається трикутником Харбергера.

Реально суспільство може платити за монопольну владу ще й додаткову ціну. В нашому аналізі ми приймали, що монополія має однаковий рівень ви­трат з конкурентною фірмою. На практиці це не так. Монополія може мати як нижчі, так і вищі витрати на одиницю продукції, ніж мінімально необхідні, зазнаючи впливів суперечливих факторів.

Ефект масштабу і науково-технічний прогрес дають монополісту можли­вість знизити середні витрати. Але монополія може не скористатись цими можливостями через так звану "X- неефективність". Вона спричиняється недоліками у внутрішній роботі фірми. Це може бути неенергійний менедж­мент, його бюрократизація, або погане стимулювання працівників фірми, або ухилення від ризику. Фірма стає в'ялою і відносно неактивною, її витрати зростають. Економісти визнають, що конкурентна фірма, саме виживання якої залежить від ефективності, в меншій мірі зазнає впливу "X - неефектив­ності" через тиск конкуренції, тоді як монополія, що має порівняно "легке життя", частіше наражається на неї.

Високі витрати і втрата ефективності можуть бути наслідком соціально непродуктивного витрачання корпорацією значних сум грошей з метою утримання або зміцнення своєї влади. Це можуть бути видатки на рекламу, лобіювання своїх інтересів, спроби уникнути державного регулювання. Часом монополія може побудувати нові потужності, щоб переконати потенційних конкурентів у недоцільності їх виходу на даний ринок, але не використовува­ти їх. Такі дії монополії спрямовані на захоплення частини надлишку спо­живача (площа А рис. 11.10). Чим більший цей прямокутник, тим більшу ці­ну платить суспільство за існування монополії.

Отже, соціальні втрати, пов'язані з монополією (В + С) - це альтернати­вні витрати, загальна вигода суспільства, яка приноситься в жертву через скорочення виробництва до монопольного рівня. Неефективність розподілу ресурсів - це основне звинувачення, яке суспільство пред'являє монополії. Винятком в цьому плані є природна монополія, яка виникає завдяки економії від масштабу.

Завдання 3.

1) Не обчислюючи коефіцієнти еластичності, назвіть які види еластичності попиту за ціною у випадках 1, 2, 3.

1) – Одинично-еластичний попит ЕДР=1;

2) – Нееластичний попит ЕДР<1;

3) – Еластичний попит ЕДР>1.

2) Еластичність попиту за ціною показує, наскільки змінюється обсяг попиту залежно від зміни ціни. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту до відсоткової зміни ціни.

ЕДР=(ΔQ/Q)/(ΔP/P)= Відсоткова зміна Q/ Відсоткова зміна Р.

3) Еластичність попиту за доходом покупців показує рівень зміни обсягу иопиту на товар, що досягається внаслідок зміни величини доходу споживача. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом покупців визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар Δ QD до відсоткової зміни доходу споживача I.

ЕДІ=(ΔQ/Q)/(ΔІ/І)= Відсоткова зміна QD / Відсоткова зміна І.

4) Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту в точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням QD=a-b*P, або у випадку незначної зміни для нелінійної кривої попиту за формулами Ed=((Q2-Q1)*100%)/((P2-P1)*100%) або Ed=(ΔQ/ΔP)*P1/Q1. Оскільки b є кутовим коефіцієнтом для рівняння, роз’язаного відносно абсциси то –b= ΔQ/ΔP, звідси Ed=-b*(P1/Q1). Ця формула звичайно застосовується для визначення еластичності у точці ринкової рівноваги.

Завдання 4

1. Закон спадної граничної корисності – величина граничної корисності (приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги) має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається.

2. Сукупний продукт (ТР) - це кількість продукції, що виробляється при певній кількості змінного фактора і при незмінності інших факторів.

3. Постійні витрати (FC) – це витрати. Які підприємство має нести, незалежно від обсягів виробленої продукції. До них відносяться: повернення банківського кредиту, сплата страхових внесків, комунальних послуг, орендної плати, витрати на рекламу.

Завдання 5

Товар А		Товар В
кількість, одиниць	Гранична корисність, ютилей	кількість, одиниць	Гранична корисність, ютилей
1	10	1	8
2	8	2	7
3	6	3	6
4	4	4	5
5	3	5	4
6	2	6	3

Споживач має дохід 17 грн. Ціна товару А = 2 грн., а товару В – 3 грн.

1)Яку кількість товарів А і В необхідно придбати для максимізації сукупної корисності?

Згадаємо правило максимізації корисності MUX/ MUY=PX/ PY. Треба знайти таку кількість одного та іншого товарів, ака б задовольняла відношенню 2/3 і виходила за межі бюджету. В нашому випадку першій умові відповідають 2 варіанти: 1) 4 одиниці товару А з граничною корисністю 4 та 3 одиниці товару В з граничною корисністю; 2) 6 одиниць товару А з граничною корисністю 2 та 6 одиниць товару В з граничною корисністю 3. Але так як наш бюджет складає лише 17 грн. підходить тільки перший варіант – 4*2 + 3*3 = 17 грн

2) .

БІЛЕТ № 13.

Завдання 1: 1) Якщо AVC скорочується із зростанням обсягу виробництва , то : 1)MC повинні бути низ жими від AVC.

2) Коли ціна продукту недостатня щоб покрити середні сукупні витрати на його виробництво, то фірма повинна : 1) припинити виробництво якнайшвидше;

3) Монополіст, який максимізує прибуток, буде зменшувати ціну на свій продукт, якщо: 4) граничний прибуток вище граничних витрат.

4) В відповідності з теорією граничного виробництва крива попиту на працю на конкурентному ринку: 3) співпадає з кривою граничного продукту праці у грошовому вимірі;

5) Пропозиція землі : 1) Абсолютно нееластична.

Завдання 2: Покажіть як на основі кривої „ціна – споживання ” побудувати криву індивідуального попиту. Як маючи інформацію про індивідуальний попит окремих споживачів ринку сформувати криву сукупного ринкового попиту. Проілюструвати графічно.

Отже, Якщо товар X коштує менше, споживач збільшує його викорис­тання (X₁, Х₂, Х₃), при цьому споживання товару У залишається не­змінним. Точки дотику кривих байдужості (U₁ , U₂, U₃) до відповід­них бюджетних ліній — точки А, В, С, з'єднавши які, ми отримуємо лінію «ціна — споживання» (РЕР). Вона показує, як реагує спожи­вач на зміну ціни одного із благ. Різновид такого взаємозв'язку, у свою чергу, залежить від пов'язаності благ у споживанні. Крива „ціна – спожив.” показ., як змін. обсяг закупок товару X при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.

Побудова кривої „ціна – споживання” (РЕР)

Від кривої „ціна – споживання” можна перейти до кривої індивідуального попиту. Для цього потрібно лише замінити на осі ординат позначення : замість витрат на всі інші товари відобразити на ній ціну. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обмежень відповідає ціні товару.

На графіку б ми відклали к-ть спожитих товарів і ціни на них і отримуємо графік індивідуального попиту, який показує що при зниженні ціни к-ть спожитих товарів збільшується.

А от крива ринкового попиту – це крива , яка визначається сумою індивідуальних попитів при кожній ціні. Крива рин-го попиту складається з кривих індивідуального попиту. Ринковий попит – це поп. , який визнач. як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни. Крива ринкового поп. характеризує сукупність обсягів товару , на який пред’являється попит. При умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару.

З авдання 3: Проаналізуйте фактори які впливають на зміну положення кривої пропозиції. Які фактори виклик. правостороннє а які лівостороннє зміщення кривої пропозиції.

Сукупність товарів і послуг, запропонованих виробником на ринок, становить пропозицію. Закон пропозиції : при зростанні ціни крива пропозиції буде прямувати вправо вгору , і навпаки , при зниженні ціни крива пропозиції буде прямувати вліво донизу. Це показує позитивну залежність між пропозицією та ціною. Крива пропозиції S₁ відображ. залежність між конкретною ціною і відповід. обсягом запропонованих на ринку товарів. Крива S₂ означає зростання пропозиції , крива S₃ - зменшення. Криві S₂ і S₃ означають зрушення кривої пропозиції.

Окрім ціни, на зміну пропозиції вплив. такі нецінові фактори: - зміни цін на ресурси; - використання сучасних технологій; - зміна розміру податків і дотацій; ціни на інші товари; - кількість продавців. Причиною зрушення кривої пропозиції є витрати на вир-во товару.При необхідності виробити додаткову к-ть продукції на її вир-во будуть потрібні великі додаткові витрати, а це призвод. до підвищ. ціни і зниження пропозиції. Ріст цін на ресурси призведе до зміщення кривої пропоз. вліво. Величина пропоз. залеж. також від рівня конкуренції в галузі. Якщо на р-к виноситься к-ть товару , яка перевищує попит, то виробники починають змагання за покупців, ціни падають.

Завдання 4: Розкрити суть термінів і понять:

а) Взаємозамінні блага – або товари субститути, це товари , які повністю можуть бути замінені один одним з постійним коефіцієнтом заміни; це такі товари для яких ріст ціни одного товару призводить до зростання попиту на інший. Взаємозамінні товари при споживанні можуть замінювати один одного.

б) Ізокванта - це крива , що відображає альтернативні варіанти ресурсів, які використовуються для виробництва певного обсягу продукції.

в) Змінні витрати – це вартість змінних ресурсів , що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції , тому ці витрати залежать від випуску продукції.

Завдання 5: Фірма працює на р-ку досконалої конкуренції і максимізує свій прибуток. У короткотривалому періоді техніко – економічні показники фірми такі, що : - за обсягу вир-ва 100 шт. граничні витрати = 30грн і співпадатимуть з середніми змінними витратами; - за обсягу вир-ва 150шт. гранич. витрати = 50 грн. і співпадат. з середніми сукупними витратами; - якщо ринкова ціна становитиме 40грн. то граничні витрати фірми будуть такими ж самими як і граничний доход. Що можна сказати про ефективність функціонув. фірми , її прибутки та тактику поведінки на ринку.

Кількість продукції при якій досягнута рівновага граничного доходу і граничних витрат буде оптимальною для виробництва. Q = 100; MC=30=AVC

Фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Їй потрібно відмовитися від вир-ва та шукати шляхи усунення постійних витрат, що в даній ситуації = збиткам.

БІЛЕТ № 14:

Завдання 1: 1) Якщо ціна знижується , а обсяг попиту зростає за лінійної функції попиту , то : 2) сукупний виторг збільшується до точки одиничної еластичності, після чого виторг зменшується.

2)Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється: 2) вподобаннями, величиною доходу та цінами товарів , що купуються;

3)Цінова дискримінація – це 2) продаж за різними цінами однієї і тієї ж продукції різним покупцям;

4) Попит на ресурс залежить від: 4) всі попередні відповіді є вірними (від цін ресурсів-замінників, від цін взаємодоповнюючих ресурсів, від цін продукту , який виробл. за допомог. даного ресурсу.);

5) Приймаючи рішення про інвестиції фірми беруть до уваги: 3) інші фактори (важливо визначити чи будуть прибутковими в майбутньому ті чи інші капіталовкладення. Для цього обсяг інвестицій порівнюють з очікуваними доходами від їх вкладення. Розраховується дисконтова на вартість.

Завдання 2: Що таке обмеженість ресурсів і чому вона примушує людину робити вибір? Розкрити за допомогою кривої виробничих можливостей сутність альтернативних витрат.

Основна проблема ек. теорії та господарсь. практики – розв’язання протиріччя між бажанням індивідів задовольнити свої безмежні потреби та обмеженістю ресурсів, які знаходяться в їх розпорядженні. Основні ек. ресурси : -- Земля – всі природні ресурси , що застосовуються у виробнич. процесі. _-- Капітал – всі виготовлені засоби вир-ва, що необхідні для створення товарів та послуг; -- Праця – фізичні та розумові здібності людини, що застосов. у вир-ві. Обмеженість ресурсів породжує серед товаровир-ків конкуренцію щодо їх використання та розподілу, а отже обумовлює вибір оптимального варіанту їх застосування. Економічний вибір – це вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімум витрат. Щоб отримати максимальну кількість товарів та послуг, виготовлених із обмежених ресурсів, товаровиробнику необ­хідно не тільки забезпечити використання всіх придатних для цього ресурсів, а і застосувати їх таким чином, щоб ко­жен з них вносив якомога більший вклад у загальний обсяг виробленої продукції. Проблему економічного вибору відображає межа ви­робничих можливостей.

крива виробничих можливостей.

Кожна точка на кривій виробничих можливостей (А, В, С, В) характеризує максимальний обсяг- вироб­ництва двох товарів одночасно, що свідчить про ефе­ктивність використання наявних ресурсів. Альтернативні витрати – визначають цінність найкращого варі­анту, від якого відмовилися в процесі економічного вибору. Вони характери­зуються цінністю втрачених можливо­стей: витрати на виробництво будь-якого блага, що ви­ражені через інше, яким жертвують. Крива має вигнуту форму: кожна додаткова кількість товару X потребує все більшого скорочення виробницт­ва товару Y. Tочка F знаходиться нижче кривої АВСD: вона являє собою неефективне використання ресурсів. Точка М знаходиться поза межами ресурсних можливо­стей: ілюструє обмеженість ресурсів графічно.

Межа виробничих можливостей ілюструє такі фундаментальні положення: рідкісність ресурсів означає, що всі комбінації випуску товарів, розміщених ззовні кривої виробничих можли­востей, нездійсненні; необхідність вибору з-поміж досяжних комбінацій това­рів; існування витрат втрачених можливостей - на це вказує спадний характер кривої виробничих можливостей; опуклість кривої виробничих можливостей свідчить про існування проблеми зростання альтернативних витрат.

Завдання 3: Між середніми сукупними (ATC) та середніми змінними витратами (AVC) є певна відстань – заштрихований простір на графіку. Чим визначається величина цієї відстані? Яка тенденція її зміни? Дати економічне та алгебраїчне обґрунтування відповіді.

Середні сукупні витрати – це кількість сукупних витрат вир-ва, що припадає на одиницю випуску продукції. Середні сукупні витрати можна одержати, поділивши сукупні витрати на к-ть випущеної продукції: ATC=TC/Q.

Середні змінні витрати – це кількість змінних витрат вир-ва, що припадає на одиницю випуску продукції. AVC=VC/Q.

ATC=AVC+AFC; ATC-AVC=AFC; AFC-середні змінні витрати. AFC=FC/Q; FC-змінні витрати із баз. що входить до змінних витрат.

-податки; - амортиз. відрахування. Чим більше AFC , тим більша різниця.

Завдання 4:

а) Гранична корисність – MU , це корисність , яку споживач отримує від додаткової одиниці блага; це похідна від функції загальної корисності , тобто приріст загальної корисності при збільшенні обсягу споживання блага на одну одиницю.

б) Перехресна еластичність – Попит на деякі товари залежить від цін інших товарів, тобто це відсоткова зміна запитуваної кількості одного товару при відсотковій зміні ціни деякого іншого товару.

в) Природна монополія – це монополія , яка виникає внаслідок об’єктивних причин: фірма володіє або унікальною технологією виробництва продукту, а її середні видатки мінімальні, або унікальними природними ресурсами; це монополія яка існує в галузях , де економія , зумовлена зростанням масштабу вир-ва, особливо значна.

Завдання 5: В табл.. наведено дані про величину граничного продукту праці (L) та капіталу (K) в фізичному (MP) та грошовому (MRP) виразі. Обидва ресурси змінні і купуються на конкурентному ринку. Ціна праці станов. 2 гр.од. , а ціна капіталу 3 гр.од. : а) скільки одиниць праці та капіталу повинна використати фірма для того, щоб отримати максимальний прибуток? б) чому фірма, отримуючи максимальний прибуток, одночасно забезпечує мінімальні витрати? в) чи є ринок , на якому фірма продає свій продукт, досконало конкурентним? По якій ціні фірма продає свій продукт? г) за умови, що фірма отримує максимальний прибуток, визначте її загальний обсяг продукту(ТР),загальні витрати (ТС), та розмір прибутку.

а) Умова максимізації прибутку : MRC_L=MRP_L; MRC_K=MRP_K; P_L=MRP_L; P_K=MRP_K. MRP _L=2. MRP_K= 3. Обсяг праці = 5; Обсяг капіталу=6. б) Умова мінімізації витрат: MP_K/ P_K= MP_L/ P_L. 3/3=2/2.

БІЛЕТ № 15:

Завдання 1: 1) Закон попиту передбачає , що : 4) коли ціна товару падає, об’єм запланованих покупок зростає;

2) Якщо пропозиція товару нееластична , а попит на нього скорочується, то загальний виторг продавця:3) скорочується.

3) В короткостроковому періоді фірма , що діє на ринку досконалої конкуренції, припинить вир-во коли виявиться що: 1)ціна менше мінімальних середніх змінних витрат;

4) На відміну від конкурентної фірми монополіст: 1) за даної кривої ринкового попиту може вибрати комбінацію ціни та обсягу випуску , що забезпечуватиме максимум прибутку;

5) Граничний продукт фактора вир-ва у грошовому вимірі: 3) рівний зміні обсягу виробництва при використанні додаткової одиниці виробничого фактору. або 2) рівний зміні загального розміру виторгу при використанні додаткової одиниці фактору вир-ва.

Завдання 2: Проаналізувати ек. зміст бюджетного обмеження та вплив зміни доходу споживача, зміни цін на положення бюджетної лінії. Дати економічну інтерпретацію „нахилу” бюджетної лінії.

Бюджет - це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження спо­живача.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження: 1. Весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X та У (наприклад, котлети та пиріжки). 2 Споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження. 3 Споживач не дає та не бере кредити. У цьому випадку дохід споживача (І) дорівнюватиме всім його витратам: I = P_XX + P_YY

де P_X і P_{Y –} ціни відповідних благ.

Лінія бюджетних обмежень:

Лінія бюджетних обмежень - це всі ті набори товарів X та У, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки N7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не витратить усі кошти, що у нього є. Оскільки лінія бюджетних обмежень пряма, вона має постій­ний нахил, який можна виразити через граничну норму заміщення: MRS= Y / X = - P_X/ P_Y . Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кіль­кістю товару У треба пожертвувати для отримання додаткової оди­ниці товару X.

Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень. Зміна доходу та цін на товари змінює положення лінії бюджетного обмеження. Якщо збільшується дохід, то крива пере­сувається вправо, а якщо дохід зменшується - то вліво. При цьому кут нахилу лінії залишається незмінним. Навпаки, якщо змінюється ціна на продукт, то це призводить до зміни кута нахилу лінії: він збільшується при зростанні цін на товар X та зниженні цін на товар У і зменшується, якщо на ринку складається протилежна ситуація

Це графічний вплив змін доходу та цін на лінію бюджетних обмежень.

Завдання 3: На рис. зображено лінію попиту, криву середніх сукупних витрат і граничних витрат монополіста. Визначити рівень ціни , який забезпеч. максимальний прибуток монополії. Вказати на графіку за допомогою заштрихованого прямокутника обсяг прибутку.

Мета діяльності монопольної фірми в короткостроковому періоді – максимізація прибутку.(TR-TC ®max.прибуток.)

Отже, Q – обсяг випуску; Р – ціна; MR – граничний доход; МС – граничні витрати; АС – середні витрати; Q^* - монопольний випуск; Р^* - монопольна ціна. Чотирикутник Р^*АВС- економічний прибуток монопольної фірми. Монопольна фірма максимізує прибуток, виробляючи такий обсяг випуску продукції, при якому граничні витрати = граничному доходу: MR_Q^* = MC_Q^*. Ціна , яку монопольна фірма встановлює на свою продукцію, визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Фірма , яка максимізує прибуток, досягає рівноваги. Ціна і обсяг випуску, при яких фрма максимізує прибуток, назив. рівноважними.

Завдання 4:

а) Крива байдужості – це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набоу товарів чи послуг (ринковий кошик або кошик споживача).

б) Похідний попит – попит на фактор виробництва, що випливає з попиту на кінцевий товар, для вир-ва якого даний фактор застосовується.

в) Зовнішні ефекти – діяльність, що впливає на інших позитивно або негативно без оплати тими іншими за цю діяльність. Зовнішні ефекти існують коли приватні втрати або вигоди не = суспільним втратам або вигодам.

Завдання 5:

1) Заповнити таблицю;

2) Накреслити криві ТР, APL, MPL

3) Які закономірності взаємного розміщення цих кривих знайшли своє втілення у виконаній побудові;

4) На яких інтервалах зміни обсягу випуску продукції граничний продукт праці зростає? Зменшується?

5) На яких інтервалах зміни обсягу випуску продукції середній продукт праці зростає? Зменшується?

6) Дайте логічне пояснення закону спадної продуктивності факторів вир-ва.

1) Отже, середня продуктивність праці (APL) визначається шляхом визначення кіль-ті продукції, яка припадає на 1 робітника: APL=Q/L, де Q-заг. обсяг продукції, а L-к-ть робітників на фірмі. Гранична продуктив. праці MPL= Q / L.

APL: 0; 5; 7.5; 10; 12.5; 15; 15.8; 15.7; 15; 13.8; 12.5.

M PL: 0; 5; 10; 15; 20; 25; 20; 15; 10; 5; 0.

2)

3) Закономірним є те , що криві APL і MPL перетинаються в точці А, де середня продуктивність праці є максимальною , тобто в такому разі використання ресурсу – найефективніше.

4) Граничний продукт досягає свого максимального значення в найвищій точці, потім починає зменшув. до нуля, інколи навіть до від’ємних значень.

5) Максимальне значення середній продукт набуває в точці перетину кривих середнього та граничного продуктів, тобто при AP=MP.

6) Починаючи з певного обсягу збільшення одного з факторів вир-ва, при незмінних інших факторах відбув. зменшення граничного продукту цього фактора (з-н спадної граничної продуктивності). Залучення до процесу вир-ва все більшої додаткової кіль-ті змінного фактора (праці) при незмінних обсягах інших факторів призвод. до того, що продуктивність кожної наступної одиниці змінного ресурсу буде меншою ніж віддача попередньої одиниці цього ресурсу, тобто гранична продуктивність праці спадає.

БІЛЕТ № 16:

Завдання 1: 1) За законом пропозиції зростання цін (за решти незмінних умов) супроводжується: 1) зростанням обсягу пропозиції.

2) Еластичність пропозиції залежить головним чином від: 3) періоду часу , протягом якого продавці можуть пристосуватись до зміни цін.

3) Теорія поведінки споживача передбачає , що споживач намагається максимізувати : 4) загальну корисність.

4) Позитивне рішення стосовно будівництва мосту , який приноситиме десятивідсотковий прибуток протягом 200 років експлуатації буде прийнято за умови, що банківська процентна ставка складає: 2) менше 10 %.

5) За інших рівних умов збільшення продуктивності засобів вир-ва приведе до:

Завдання 2: Що таке ізокоста? Її рівняння? Нахил ізокости. Карта ізокост.

Метод аналізу виробництва за допомогою ізоквант має недолі­ки, пов'язані з тим, що використовуються тільки натуральні показ­ники витрат ресурсів і випуску продукції. Щоб уникнути цих недо­ліків, використовують ізокосту. Ізокоста — це лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат при різних поєднаннях ресур­сів (наприклад, праці й капіталу). Якщо ТС — сума грошей, яку витрачає виробник на придбання праці й капіталу за цінами Р_L і Р_K, то рівняння ізокости має вигляд: TC= L*P_L + K * P_K; або для капіталу : K= TC/P_K - P_L/P_K * L.

Ізокоста.

Нахил ізокости дорівнює (- P_L / P_K) і визначає ринкову норму за­міщення одиниці капіталу додатковою одиницею праці. Зростання бюджету виробника або зниження цін ресурсів зсу­ває ізокосту вправо, а скорочення бюджету або зростання цін — влі­во :

Карта ізокост.

Нахил ізокости визначається відношенням: K/ L. Кут нахилу ізокости залежить від цін факторів вир-ва; всі точки ізокости відповід. однаковим сукупним витратам факторів вир-ва; чим далі від початку координат розташована ізокоста , тим більший обсяг ресурсів використовується

Завдання 3: На графіку показані криві попиту D₁ та D₂ на товар який є чистим суспільним благом з боку двох осіб. Нагадаємо що для кожної з них крива попиту представляє граничну корисність останньої одиниці даного товару. DD являє собою граничну суспільну корисність товару. Лінія MC показ. суспільні граничні витрати вир-ва громадського блага.

1) Як формується DD на основі D₁ та D₂ ?

2) Якщо вироблений обсяг товару = OF , то яка оцінка кожної одиниці товару першою особою? Другою особою?

3) Якщо друга особа сплачує повністю у відповідності зі своєю оцінкою корисності , то які варіанти поведінки першої особи?

4) Якою є гранична суспільна корисність OF одиниць цього товару?

5) Яким чином співвідносяться гранична суспільна корисність з граничними суспільними витратами в даній ситуації?

6) Яким є обсяг ефективного випуску даного товару? Чому він не завжди досягається?

1) Крива попиту на чисте суспільне благо одержується шляхом додавання граничних корисностей усіх споживачів при кожному можливому обсязі споживання.

Завдання 4:

а) Корисність – це рівень задоволення , яке отримує особа від споживання товару або від заняття якоюсь діяльністю.

б) Благо низької споживчої цінності – благо, обсяг споживання якого спадає при зростанні доходу (одяг чи взуття, що вийшли з моди, дешеві продукти харчування).

в)Номінальна процентна ставка – норма процента, яка виплачується по різних активах. Вона характеризує доход за рік на один інвестований долар. Номінальна ставка показує на яку величину сума, яку позичальник повертає кредитору, перевищує величину отриманого кредиту.

Завдання 5: Фірма працює на ринку досконалої конкуренції. Якщо у короткостроковому періоді ринкова ціна становитиме 30 грн., граничні витрати фірми = середнім змінним витратам; якщо ринкова ціна становитиме 50 грн., то МС співпадатиме з АТС, якщо ринкова ціна становитиме 40 грн. то граничні витрати фірми будуть такими самими як граничний доход. Який висновок щодо стану функціонування фірми можна зробити?

Фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Їй потрібно відмовитися від вир-ва та шукати шляхи усунення постійних витрат, що в даній ситуації = збиткам.

БІЛЕТ № 17:

Завдання 1: 1) Попит на які товари зменшується коли зростає доход споживача: 3) товари нижчої споживчої цінності.

2) Олігополія і монополістична конкуренція мають таку спільну рису: 2) діє незначна кількість виробників. + 3) фірми мають ринкову владу.

3) Теперішня вартість потоку майбутніх надходжень буде тим більшою , чим: 2) нижчий банківський відсоток.

4) У короткостроковому періоді граничні витрати фірми зростають, а середні сукупні витрати зменшуються із зростанням обсягу вир-ва. Про таку ситуацію можна сказати , що: 2) МС є меншими за АТС.

5) Фірмі вигідно залучати додаткову робочу силу , якщо: 2) гранична доходність праці (MRP_L) на фірмі перевищує оплату одиниці праці.

Завдання 2: Дати означення постійних , змінних, сукупних, середніх та граничних витрат. Проілюструв. їх графічно. Суть закону зростання граничних витрат .

Постійні витрати FC (Fixed Cost) —

це витрати, величина яких у короткостроковому пері­оді не залежить від випуску продукції. Постійні витра­ти мають місце навіть тоді, коли продукція зовсім не випускається. Основні види постійних витрат: Відсоток з кредиту на купівлю обладнання. Амортизаційні відрахування. Орендна плата. Витрати на капітальний ремонт. Виплати податків. Страхові внески. Адміністративні витрати.

Постійні витрати.

Q – обсяг випуску продукції;

С – витрати.

Наскільки із збільшенням випуску продукції доход зрос­тає, настільки середні постійні витрати зменшую­ться (як відносна величина на одиницю випуску). Середні постійні витрати АFС (Average Fixed Cost) — це кількість постійних витрат виробництва (FС) що припадає на одиницю випуску продукції (Q) . AFC=FC/Q. де FC – постійні витрати вир-ва.

Крива середніх постійних витрат.

З мінні витрати VC (Variable Cost) — це витрати виробництва, які залежать від випуску про­дукції і змінюються залежно від збільшення або змен­шення обсягу виробництва. Основні види змінних витрат. Витрати на сировину Витрати на паливно-мастильні матеріали. Витрати на енерго – ресурси. Оплата праці. При досягненні оптимального випуску продукції спостерігається відносна економія змінних витрат. Але при подальшому розширенні виробництва від бувається нове зростання змінних витрат, тому що збільшення випуску потребує більш швидкого зростання витрат порівняно із зростанням виробництва.

Змінні витрати.

Середні змінні витрати – AVC (Average Variable Cost) це кіль-ть змінних витрат вир-ва, що припадає на одиницю випуску продукції. AVC=VC/Q. Ці витрати сягають мін. значення у випадку досягнення оптимального випуску продукції.

Крива середніх змінних витрат.

Сукупні витрати – ТС (Total Cost) це витрати, які характериз. сукупність постійних і змінних витрат вир-ва фірмою у коротко строк. періоді. TC= FC+VC. Для того, щоб побудувати графік сукупних витрат, необхідно побудувати лінію , яка буде сумою кривих постійних та змінних витрат.

С укупні витрати.

Середні сукупні витрати АТС – це кіль-ть сукупних витрат вир-ва, що припадає на одиницю випуску продукції. ATC=TC/Q.

ATC=AFC+AVC=(FC+VC)/Q.

Сукупні середні витрати.

Граничні витрати MC (Marginal Cost) – це приріст сукупних витрат фірми, пов’язаний з виробництвом додаткової одиниці продукції. Це витрати , пов’язані з випуском останньої одиниці продукції. MC= TC / Q. MC= (FC+VC)/ Q= FC/ Q+ VC/ Q.

Граничні витрати показ. на яку величину зростуть витрати фірми у зв’язку зі збільшенням вир-ва на одну одиницю продукції. Крива граничних витрат.

Форма кривої гранич. витрат обумовлена законом спадної доходності.

Завдання 3: На рисунку зображені криві байдужості та бюджетні лінії деякого споживача за різних цін не товар Х.

Дати відповіді: 1) Який доход споживача?

2) Яка ціна товару Х в точці А? В т. В?

3) Які координати точок А та В на кривій індивідуального попиту споживача на товар Х? Зобразити цю криву вважаючи, що індивідуальний попит даного споживача відображається лінійною залежністю.

4) Якими будуть витрати споживача на інші товари в точці А? В точці В?

а) який доход споживача? 1200 – це видно з графіка

б) яка ціна товару Х в т. А? У т. В?

в) які координати точок А та В на кривій індивід.попиту споживача на товар Х: т. А (Р=24;Q=20), т. В (Р=12;Q=80)

г) зобразіть графічно цю криву, вважаючи, що індив. попит даного споживача відображається лінійною залежністю:

д) якими будуть витрати споживача на інші товари в точці А? В точці В?

В точці А витрати споживача=1200-24*20=720

В точці В витрати споживача=1200-12*80=240

Завдання 4:

а) Ординальна корисність - це задоволення , яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг, або від будь – якої діяльності. На думку ординалістів корисність не підлягає сучасному виміру, тому блага , як носії певної корисності для споживача, можуть бути виміряні тільки порядково: споживач здатний визначитися з черговістю, послідовністю, в якій би він обирав ці блага для задоволення своїх потреб.

б) Граничні витрати – це приріст витрат у результаті виробництва однієї додаткової одиниці продукції; це витрати , пов’язані з вир-вом останньої одиниці продукції.

в) Цінова дискримінація – це форма ціноутворення, при якому монополія встановл. різні ціни на однаковий товар для різ. покупців залежно від умов продажу , причому різниця в цінах не обумовлюється різницею у витратах.

Завдання 5: Існує фірма, що наймає робітників і виробл. продукцію в умовах досконалої конкуренції. Заповнити табл.. і побудувати криву попиту на працю.

T R=P*Q: 15; 30; 45; 60; 75.

МР= ТР/ Х.

MRP=MP*MR

Отже, вписати в таблицю наступне: TR = 15; 30; 45; 60; 75. MP = -; 26; 20; 14; 10. MRP = -; 390; 300; 210; 150.

БІЛЕТ № 18:

Завдання 1: 1) Якщо ціна знижується , а обсяг попиту зростає за лінійної функції попиту, то: 2) сукупний виторг збільшується до точки одиничної еластичності , після чого виторг зменшується.

2) Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється: 2) вподобаннями, величиною доходу та цінами товарів , що купуються;

3) Граничний продукт фактора виробництва у грошовому вимірі: 3) рівний зміні обсягу виробництва при використанні додаткової одиниці виробничого фактору. або 2) рівний зміні загального розміру виторгу при використанні додаткової одиниці фактору вир-ва.

4) Що з наведеного далі є незмінним для виробничої функції: 4) все наведене вище.

5) „Ламана” крива попиту для олігополіста обов’язково передбачає: 4) розрив у кривій граничного доходу.

Завдання 2: Виконати дослідження рівноваги фірми досконалого конкурента, умов її прибутковості та збитковості на основі графічного аналізу співвідношення ринкової ціни та положення кривих середніх сукупних витрат, середніх змінних витрат, граничних витрат.

Є 2 підходи до визначення оптимального обсягу виробленої продукції : підхід на основі визначення повних витрат і сукупного доходу, «граничний підхід». У межах першого підходу фірма порівнює отриманий нею валовий доход із валовими витратами. Гранич­ний підхід фірма використовує для знаходження тієї межі, до якої є сенс розширювати виробництво. Вона буде порівнювати грани­чний доход і граничні витрати. Фірма буде поширювати вироб­ництво доти, доки це забезпечуватиме швидше зростання доходу порівняно з ростом витрат. Фірма припинить розширювати вироб­ництво, коли додаткова продукція буде збільшувати витрати, а не доход. Кількість продукції, при якій досягнута рівновага гра­ничного доходу й граничних витрат, буде оптимальною для ви­робництва. Фірма використовує зіставлення сукупного (валового) доходу й валових витрат (рис. а) і граничного доходу й граничних витрат (рис. б)

одержання максимального прибутку

Н а графіку продемонстровано сукупний доход ТR у вигляді рів­номірно зростаючої прямої лінії, тобто він лінійно залежить від об­сягу реалізованої продукції. Крива валових витрат ТС показує, що зі зростанням виробництва темпи збільшення витрат з випуском про­дукції неоднакові, спочатку вони зростають повільніше, ніж доход, а потім (згідно з дією закону спадної віддачі) темпи росту витрат при­скорюються. Точки перетину кривої валових витрат і прямої сукупного до­ходу від Q₁ до Q₂ визначають обсяг виробництва продукції, який забезпечує прибуток фірми. У точці Q₁ валові витрати дорівнюють валовому доходу: ТR = ТС; точка Q₁ — точка беззбитковості, ринко­ва ціна на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витра­там АТС. Це дає змогу фірмі лише покрити витрати. Графічно точку беззбитковості показано на рис.

Точка беззбитковості.

У точці Q₂ (рис. а і б) цей прибуток буде максимальним. На від­різку від Q₀ до Q₂ фірма буде недоотримувати можливий прибуток. При Q₀ граничний доход буде дорівнювати граничним витратам: МR = МС.

За умов досконалої конкуренції ціна дорівнює граничному до­ходу, тому правило максимізації прибутку можна представити так: Р = МС = МR. Ця рівність означає максимально ефективний розпо­діл і використання ресурсів.

Фірма отримує економічний прибуток, коли ринкова ціна на її продукцію більша, ніж середні витрати на її виробництво: Р > АТС.

Заштрихована площа на наступному рисунку показує прибуток фірми. Його можна обчислити як різницю між загальним виторгом (площа пря­мокутника 0P₀NQ₀) і витратами фірми (площа 0СКQ₀). Або так: Р₁ = ТR - ТС.

М аксимізація прибутку фірми.

Фірма не покриває свої витрати на виробництво продукції і не­се збитки, ринкова ціна нижча від мінімально можливих середніх витрат (Р < АТС). Фірма в короткостроковому періоді може: або ви­робляти продукцію зі збитками (мінімізує збитки), або зупинити ви­робництво. Рішення фірми залежить від того, чи покриває ціна ви­пуску змінні витрати.

Мінімізуючи збитки , фірма коригує обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був установлений відповідно до точки Р=МС , що забезпечить їй покриття змінних середніх витрат (AVC). Якщо збитки менші від постійних витрат , то фірмі вигідніше виробл. , ніж не виробляти. Фірма припинить вир-во при P=MC=min AVC. Якщо фірма мінімізує збитки , вона повинна встановити такий рівень випуску продукції, при якому граничні витрати в короткостроковому періоді = ціні. Заштрихована площа на наступному рис. показує збитки які = (P-C)*Q*.

Мінімізація збитків фірмою.

Умови рівноваги ціни й середніх витрат змушують фірму використовувати найкращу з доступних технологій , яка забезпечує витрати мінімальних ресурсів.

Завдання 3: Накресліть схематично графік сукупних витрат фірми (ТС). На цьому ж рисунку відобразіть графік сукупного доходу монополіста (R). Знайти графічно обсяг рівноваги монополіста за допомогою цих двох кривих.. Показати величину прибутку фірми.

Передбачається , що фірма враховує зміни величини витрат у процесі випуску продукції і вибирає той його обсяг , який дасть максимум прибутку , що і буде відповідати максимальній різниці (ТR - ТС). Максимізація прибутку досягається, коли відрізок між ТR і ТС найбільший (відрізок АВ (ТR > ТС), обсяг випуску Q^* ). Точки C і D – точки критичного обсягу випуску продукції, коли (ТR = ТС) . Коли обсяги вир-ва менші, ніж Q₁ , або більші, ніж Q₂ , вир-во стає збитковим (ТС >ТR) . При випуску Q^* , що відповідає макс. прибутку, нахил кривої валових витрат (ТС) = нахилу кривої валов. доходу (ТR) . Оскільки нахил кривої ТС – це граничні витрати, а нахил кривої ТR – це граничний доход, то рівність нахилів цих кривих у точках, що відповідають обсягу вир-ва Q^* , означає і рівність їх граничних витрат і гранич. доходу.

Завдання 4:

а) Середні постійні витрати – це кіль-ть постійних витрат вир-ва (FC) що припадає на одиницю випуску продукції (Q).

б) Кардинальна корисність – допускає кількісне вимірювання корисності (задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від б-якої діяльності), таке вимірювання досить умовне , оскільки не має чітко визначеної одиниці виміру. Для порівняння різ. корисностей використов. умовні бали (ютили), які споживач присвоює благам.

в) Фіаско ринку – Ринкова рівновага характериз. більшим обсягом вир-ва та меншою ціною і не є ефективною з погляду суспільства. Явище неефективності ринкового механізму назив. фіаско ринку.

Завдання 5: На малюнку показ. 4 криві байдужості споживача який купує товари Х та У , а також початкова (UV) та нова (UW) бюджетні лінії. Доход споживача становить 20 г.о.

Дати відповіді: 1) Які початкові ціни товарів Х та У? Як вони визначаються?

2) Яким був початковий стан рівноваги? Сформулюйте умову рівноваги споживача.

3) Якою є нова точка рівноваги споживача? За яких умов споживач опинився у новій точці рівноваги?

4) Напишіть рів-ня для початкової та нової бюджетних ліній. визначити їх нахил.

5) Який нахил має крива байдужості в точці „в”.

6) Розкрити економічний зміст кривої байдужості.

7) Визначте граничну норму заміщення товарів Х та У в точках „а”і „в”

1) P _{Y =} 20/5=4; P _X = 20/5=4.

2) Рівновага споживача відповідає такій комбінації куплених товарів, яка максимізує корисність при наявному бюджетному обмеженні. Початковий стан рівноваги у т. а, (кіль-ть товару Y - ₀; X - ₀)

3) т. в . Умови: зменшилася ціна товару Х)

4) Р-ня бюджетної лінії:

Q_Y = - P_X/P_Y * Q_X + 1/P_Y ; UV=4Y+4X, tgUV=4/4=1; UW=4Y+2X, tgUW=2/4=1/2.

5) Виходячи з властивостей , які мають криві байдужості згідно з ординалістським підходом: дотична лінія , проведена до будь-якої точки кривої байдужості, має негативний кут нахилу. Отже, саме такий нахил має крива в точці „в”. Крива байдужості в т. в має такий же нахил, як і UWtg=1/2.

7) MRS _XYa = - P_X / P_Y = -1 * MRS _XYв = - P_X / P_{Y =} ½.

Білет№20