
- •1.Здобутки матеріальної і духовної культури населення україгсських земель в епоху камяного і мідно-бронзового віку.
- •3Пит.Відсутнє Здобутки духовної культури населення україгсських земель в епоху ранніх цивілізацій (пізній камяний і мідно-бронзовий вік.
- •6.Геродот про походження та етнографію Великої Скіфії
- •7Пит.Характеристика суспільного устрою та господарство скіфських племен в *Історіях *Геродота
- •8Пит.Особливості духовної культури іракомовних скотарських племен Північного Причорноморя (кіммерійці скіфи ,сармати)
- •9Пит.Суспільний устрій та основні етапи політичної історії Великої та Малої скіфій
- •10.Особливості грецької колонізації Пд-східної європи.Географія та суспільний устрій грецьких полісів
- •11.Розвиток господарства грецьких полісів Північного Причорноморя
- •12.Особливості розвитку культури в античних полісах Пн.Причорн.
- •13.Сарматські племена на території України:госп.,розселення, устрій
- •14.Основні етноси і державно утворення на тер.Укр.В епоху великого переселення народів 4-7 ст.
- •15.Писемні та ареол.Джерела про розселення ранніх словян у Східній Європі
- •16.Проблеми етногенезу словян у сучасній істографії
- •17. 17.Візантійські вчені про суспл.Устрій і господарство словян у сер. 1 тис.
- •18.Формування держаної терит.Русі 9-10ст.Утв.Киів.Імерії
- •19.ВІзант.Авт.Про вірування та побутову культ.Словян в середині 1 тис.
- •20.Вітчизняні та заруб.Джерела про початки Рус.Держави
- •21.Дискусія навколо»норманської теорії» в історичній науці 18-20 ст.
- •22.Внутр.І зовн.Чиники формув.Київ.Держави
- •23.Суспільно політ.Розвиток Київської держ.В друг.Пол.10.Перш.Пол.11ст.
- •24.Причини основні етапи та наслідки християнізації Русі
- •25. Суспільно політ.Розвиток Київської держ.В друг.Пол.11.Перш.Пол.12ст.
- •26.Ремесло Київ.Русі
- •27.Соціальні відносини к.Р.:формув.Правлячої верстви і залежної
- •28.Внутр.І зовнішня торгівля к.Р.
- •29.Сучасна історіографія про сусп..Віднос.К.Р.
- •30.Феодальна,рабовласницька община концепції розвитку к.Р.
- •31. Руско-візантійські відносини 9-12ст.
- •33.Роль.Руської держ. У міжнародній торг.9-13ст.
- •34.Монгол.Завоюв.У сх..Європі та їх вплив на розвиток.Укр.Земель
- •35.Політ.Розв.Земель- князівств на тер. Укр.12-перш пол..13ст.:Київ.Земля,Черніг.
- •36.Галицька земля наприк. 11-12ст.
- •37.Утворення Галицько-Волин.Князівства.Внутрітр.І зовн.Політ.Романа Мстисл.
- •38.Галицько волинські землі в період політ. Нестабільності (1205-1238)
- •39.Внутрішня і зовн.Данила Галицького
- •40.Гал.Вол.Княз. В другій пол.13 перш.Пол.14
- •41. Соц. Екон. Розвиток гал вол держ.
- •42.Народи степової зони в добу середньовіччя :печеніги,половці.
- •43.Енополітична карта середньовічного Криму
- •44.Культ.На укр.Зем.10-14ст.Освіта школа,писемність
- •45. Культ.На укр.Зем.10-14ст:літописання ,літ.
- •46.. Культ.На укр.Зем.10-14ст:архітектура,живопис
- •47.Вплив християнства на розв.Культ.К.Р.
- •48.Язичницькі вірування,звичаї та обряди сх..Словян.
- •49.Причини розп.Рус.Імпер.Та його наслідки
- •51.Безпорське царство:сусп.Устрій та госп.Держ.В еліст.Період.
11.Розвиток господарства грецьких полісів Північного Причорноморя
12.Особливості розвитку культури в античних полісах Пн.Причорн.
У часи античності в Елладі були неймовірно популярні поезія, театр, філософія, риторика, етика, історіографія. Досягнення давньогрецької цивілізації й культури поселенці продовжували розвивати в містах і передмістях Північного Причорномор'я. Туди з Мілета, Афін та інших культурних центрів метрополії надходила величезна кількість творів мистецтва, високохудожня кераміка, шедеври скульптури. Загальний культурний рівень жителів Ольвії, Херсонеса, Тіри й особливо багатого Пантікапею був високим і сприяв бурхливому розвитку місцевої архітектури, скульптури, живопису, керамічному й ювелірному промислам. Завдяки тісним зв'язкам з Афінами на береги Понту Евксинського зі столиці охоче приїжджали кращі керамісти, ювеліри, архітектори, скульптори. Вагомого значення в грецьких полісах Північного Причорномор'я надавали будівництву храмів. За своїми розмірами й оздобленням вони, звичайно, поступалися величним спорудам Афін, проте вирізнялися своєрідним декором, оригінальною формою й стилем. Основні кольори, які причорноморські греки використовували для розфарбування своїх споруд, – синьо-жовтий і червоний. Підлоги храмів і будинків багатих городян зазвичай прикрашали мозаїкою. Під час розкопок міст Північного Причорномор'я знайдено багато різноманітних скульптур. Мармурові, вапняні й бронзові статуї богів, героїв, знатних громадян у ті часи були окрасою площ, перехресть і некрополів. До місцевої художньої богеми належало чимало талановитих скульпторів. Хоча вони й поступалися в техніці кращим афінським майстрам, однак володіли своїм, властивим саме цьому регіону стилем: богів і людей зображали чіткіше, реалістичніше, менш аскетично, хоча й дещо недбало. Мистецтво скульптури впливало на коропластику – виробництво глиняних статуеток для храмів і осель. Як і в скульптурі, теракотові фігурки Афродіти, Деметри, Кібели, Кори-Персефони й інших небожителів частенько втрачали божественний вигляд і наділялися рисами звичайних жінок. Ці статуетки, як правило, не відзначалися майстерністю виготовлення, однак в оригінальності їм не відмовиш. " Прагнули до оригінальності й художники. Вони створили своєрідний боспорський"живописний канон, для якого характерними були еклектика, свідома непропорційність, відсутність перспективи, незвичайне застосування фарб (наприклад, зелений кінь). Досягли вершин боспорські художники у портретному живописі. І, знову ж, богів живописці наділяли глибоко людською подобою. Як приклад, обличчя Деметри на сферичній поверхні одного з пантікапійських склепів. Імовірно, позувала митцю місцева красуня. Не пасли задніх і керамісти – під впливом кращих зразків посуду, який привозили з інших куточків античного світу, вони створили неймовірну кількість виробів, розписаних сценами із життя богів і смертних. Цими виробами із задоволенням користувалися не лише греки, але й усі народності по обидва боки Дніпра. Особливе захоплення викликають північнопричорноморські ювеліри. Те, що зазвичай називають скіфським золотом, створено не скіфами, а грецькими майстрами. Однак і тут їм вистачало оригінальності, але не вистачало старанності: найбільш значущі шедеври, такі як пектораль із кургану Товста Могила або відомий золотий гребінь із Солохи, на думку вчених, створені не місцевими, а приїжджими ювелірами, які працювали в Пантікапеї за запрошенням боспорських царів. Про античну цивілізацію без своєрідної культури Північного Причорномор'я годі й думати. Незважаючи на свою периферійність, ця культура увійшла до скарбнички світових цінностей. Величезна кількість художніх творів, зроблених як приїжджими, так і місцевими майстрами, свідчить про розвинені мистецькі смаки жителів цього регіону. Не лише еллінів, але й таких, здавалося б, "диких" народів, як скіфи, сармати, й таких "сільськогосподарських", як праслов'янські зарубинецькі племена. Ця територія дала світові щонайменше трьох видатних філософів – Сфера Боспорського, Біона Борисфеніта й скіфа Анахарсіса. Останній входить до славнозвісної "сімки муд