46.. Культ.На укр.Зем.10-14ст:архітектура,живопис

Архітектура Русі дохристиянського періоду була представлена насамперед дерев’яними спорудами. Археологічні розкопки давньоруських міст виявили численні залишки зрубних будівель, а також різні конструктивні деталі – карнизи, лиштви, коньки, колонки, одвірки тощо, які засвідчують пишний архітектурний декор жител русичів і неабияку майстерність місцевих будівничих. Вихід Русі на міжнародну арену, знайомство з візантійською культурою, а потім і запровадження християнства зумовили виникнення монументальної кам’яної архітектури. Руські ремісники порівняно швидко опанували новими професіями, пов’язаними з монументальною архітектурою. Якщо перші кам’яні будівлі (кінець X – початок XI ст. ) зводилися, безперечно, під керівництвом візантійських зодчих і витримані у візантійських традиціях, то за Ярослава Мудрого давньоруське зодчество набирає вже досить виразних національних рис. Це засвідчує шедевр кам’яного будівництва першої половини XI ст. Софійський собор у Києві. Ця чудова споруда мала п’ять аспид, п’ять нефів і тринадцять бань. Розкішно прикрашений інтер’єр підтримували мармурові й алебастрові колони. З культовою архітектурою тісно пов’язані такі види давньоруського мистецтва, як живопис, художнє різблення, майоліка. В цьому відношенні особливої уваги заслуговує ансамбль розписів тієї ж таки Софії Київської. Стіни собору були розписані фресками та прикрашені дивовижної краси мозаїками. Всі мозаїки Софії Київської набрані зі смальти 177 кольорових відтінків на яскравому золотавому фоні. Ці мозаїки збереглися до наших днів і не втратили своїх чудових кольорів. Фрески вкривали всі стіни собору. Частина з них представляє світський сюжетний живопис – унікальне явище, не харктерне для візантійських церковних канонів. Ідеться про урочисту композицію із зображенням засновника Софії – Ярослава Мудрого та його сім’ї. Чудовим внутрішнім опорядженням славився також собор Михайлівського Златоверхого монастиря в Києві. У Київській Русі також розвивася іконопис. Хоча більшість ікон, що збереглися з домонгольської доби, грецького походження, поміж ними існують також ікони місцевого “київького” письма. Найулюбленішою темою давньоруського іконопису була Богородиця. Згодом давньоруська іконографія збагачується постатями місцевих святих: Антонія та Феодосія Печерських, князів Бориса і Гліба та інших, що свідчить про органічний розвиток давньоруського іконопису на рідному грунті.Ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві є найдавнішим зразком українського монументального живопису. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м.

47.Вплив християнства на розв.Культ.К.Р.

Культура Київської держави – яскраве та багатогранне явище, яке стало наслідком тривалого процесу внутрішнього розвитку східнослов’янського суспільства і увібрало все краще від своїх слов’янських предків та від світової цивілізації.

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалося і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ “чудотворних” ікон, культ святих.

Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань, стародавніх слов'ян лежав страх перед стихійними силами природи, ворожими і пануючими, то християнство плекало надію па порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.

У процесі поширенню та утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосовувалися до особливостей давньоруського етносу. Водночас слід зазначити, що у боротьбі з “поганством” християни знищили безцінні пам'ятки мистецтва стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев’яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо.

Разом з тим християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. Як відомо, із його запровадженням літературною мовою на Русі стала, церковнослов'янська мова, створена приблизно за сто років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і МефодієКоли християнство стало державною релігією. Київської Русі, виникла потреба ознайомити віруючих з Біблією, житіями святих, проповідями, а також з історією християнства та його світоглядом. Першим кроком на шляху створенні давньоруської літератури було перенесення з Візантії та Болгарії культової літератури. Першим відомим письменником з місцевого населення був у Київській Русі митрополит Іларіон. Роки його народження і смерті невідомі, творив він в XI ст. за часів княжіння Ярослава Мудрого. Він є автором визначної пам'ятки вітчизняної писемності - церковно-богословського твору “Слово про закон і благодать”, написаного між 1037 і 1050 рр., в якому відзначив велич руського народу, руської землі, руської церкви. Необхідно зауважити, що під «Законом” стародавні письменники розуміли Старий. Завіт - першу частину Біблії (іудаїзм), а під “Благодаттю” - Новий Завіт - другу частину Біблії (християнство). У Київській Русі досить швидко вини к свій жанр літератури - літописання (як жанр, а не історичні записи), який у такому вигляді не був відомий ні у Візантії, ні в Болгарії. Літописи - це не лише історичні, але й видатні літературні твори, сказання, билини, народні перекази, посольські нотатки, легенди. На даний нас збереглося близько 1500 літописних списків, які є величезним надбання культури східнослов'янських народів. Запровадження християнства на Русі справило великий вплив на розвиток її культури. Воно зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя, сприяло поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек. Після прийняття християнства розширилися політичні, економічні та культурні зв’язки з багатьма європейськими державами, насамперед з Візантією, Болгарією, Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Римом та скандинавськими державами.

Християнство на Русі справило великий вплив на розвиток кам'яної, архітектури. Першого кам'яного церквою на Русі булл Десятинна церква, побудована у Києві в 989-996рр. Києво-Печерський монастир є чудовою пам’яткою архітектури, де поєднується візантійське і руське архітектурне мистецтво.Давньоруський іконопис набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису.

Осередками освіти в Київській Русі стали церкви та монастирі, які сприяли розвиткові літератури та мистецтва.