
- •1.Здобутки матеріальної і духовної культури населення україгсських земель в епоху камяного і мідно-бронзового віку.
- •3Пит.Відсутнє Здобутки духовної культури населення україгсських земель в епоху ранніх цивілізацій (пізній камяний і мідно-бронзовий вік.
- •6.Геродот про походження та етнографію Великої Скіфії
- •7Пит.Характеристика суспільного устрою та господарство скіфських племен в *Історіях *Геродота
- •8Пит.Особливості духовної культури іракомовних скотарських племен Північного Причорноморя (кіммерійці скіфи ,сармати)
- •9Пит.Суспільний устрій та основні етапи політичної історії Великої та Малої скіфій
- •10.Особливості грецької колонізації Пд-східної європи.Географія та суспільний устрій грецьких полісів
- •11.Розвиток господарства грецьких полісів Північного Причорноморя
- •12.Особливості розвитку культури в античних полісах Пн.Причорн.
- •13.Сарматські племена на території України:госп.,розселення, устрій
- •14.Основні етноси і державно утворення на тер.Укр.В епоху великого переселення народів 4-7 ст.
- •15.Писемні та ареол.Джерела про розселення ранніх словян у Східній Європі
- •16.Проблеми етногенезу словян у сучасній істографії
- •17. 17.Візантійські вчені про суспл.Устрій і господарство словян у сер. 1 тис.
- •18.Формування держаної терит.Русі 9-10ст.Утв.Киів.Імерії
- •19.ВІзант.Авт.Про вірування та побутову культ.Словян в середині 1 тис.
- •20.Вітчизняні та заруб.Джерела про початки Рус.Держави
- •21.Дискусія навколо»норманської теорії» в історичній науці 18-20 ст.
- •22.Внутр.І зовн.Чиники формув.Київ.Держави
- •23.Суспільно політ.Розвиток Київської держ.В друг.Пол.10.Перш.Пол.11ст.
- •24.Причини основні етапи та наслідки християнізації Русі
- •25. Суспільно політ.Розвиток Київської держ.В друг.Пол.11.Перш.Пол.12ст.
- •26.Ремесло Київ.Русі
- •27.Соціальні відносини к.Р.:формув.Правлячої верстви і залежної
- •28.Внутр.І зовнішня торгівля к.Р.
- •29.Сучасна історіографія про сусп..Віднос.К.Р.
- •30.Феодальна,рабовласницька община концепції розвитку к.Р.
- •31. Руско-візантійські відносини 9-12ст.
- •33.Роль.Руської держ. У міжнародній торг.9-13ст.
- •34.Монгол.Завоюв.У сх..Європі та їх вплив на розвиток.Укр.Земель
- •35.Політ.Розв.Земель- князівств на тер. Укр.12-перш пол..13ст.:Київ.Земля,Черніг.
- •36.Галицька земля наприк. 11-12ст.
- •37.Утворення Галицько-Волин.Князівства.Внутрітр.І зовн.Політ.Романа Мстисл.
- •38.Галицько волинські землі в період політ. Нестабільності (1205-1238)
- •39.Внутрішня і зовн.Данила Галицького
- •40.Гал.Вол.Княз. В другій пол.13 перш.Пол.14
- •41. Соц. Екон. Розвиток гал вол держ.
- •42.Народи степової зони в добу середньовіччя :печеніги,половці.
- •43.Енополітична карта середньовічного Криму
- •44.Культ.На укр.Зем.10-14ст.Освіта школа,писемність
- •45. Культ.На укр.Зем.10-14ст:літописання ,літ.
- •46.. Культ.На укр.Зем.10-14ст:архітектура,живопис
- •47.Вплив християнства на розв.Культ.К.Р.
- •48.Язичницькі вірування,звичаї та обряди сх..Словян.
- •49.Причини розп.Рус.Імпер.Та його наслідки
- •51.Безпорське царство:сусп.Устрій та госп.Держ.В еліст.Період.
33.Роль.Руської держ. У міжнародній торг.9-13ст.
34.Монгол.Завоюв.У сх..Європі та їх вплив на розвиток.Укр.Земель
На межі ХІІ-ХІІІ ст. монгольські союзи племен, що кочували в степах на північ від Китаю, об'єднались під владою талановитого вождя Темучина (у 1206 р. він прибрав собі титул Чингізхана, тобто Великого хана). Він зумів спрямувати енергії і військову силу об'єднаних племен монголів на сусідній Китай. Оволодівши Північним і Центральним Китаєм, перейнявши воєнне мистецтво китайців у штурмі фортець, Чингізхан рушив на Середню Азію, Іран.У 1222 р. монголо-татарські війська, подолавши Кавказ, рушили в половецькі степи. У битві, яка відбулася на Дону, половці зазнали ніщивної поразки і відступили до Дніпра, сподіваючись на допомогу руських князів. Половецький хан Кобяк звернувся за допомогою до руських князів. Ті, що відгукнулися на заклик, разом з половцями зустріли монгольське військо на р. Капці (1223 p.). Русько-половецьке військо, хоча й мало чисельну перевагу, діяло неузгоджено в силу ворожнечі між князями і було по черзі розгромлене. У битві загинули шість руських князів, а з простих воїнів, за твердженням літописців, повернувся лише кожен десятий. Проте монголи також зазнали тяжких втрат і, не наважуючись продовжити похід, повернули назад. При переправі через Волгу були розгромлені волзькими болгарами.Майже півтора десятиліття на Русі не чули про монголів. Проте у 1237 р. вони знову на чолі з онуком Чингізхана Батиєм опинились на кордонах Русі. Монгольське військо нараховувало близько 140 тис. воїнів. Спочатку вони вогнем і мечем пройшлись по землях Північно-Східної Русі, зруйнувавши міста Рязань, Суздаль, Володимир-на-Клязьмі, Ростов, Улич, Ярославль, Твер, Кострому та інші міста. Дійшовши до озера Селігер монголи повернули на південь. На цьому шляху вони потрапили на сильний опір невеликої фортеці Козельськ, яка впродовж семи тижнів чинила опір монголам. Батий назвав Козельськ, під стінами якого загинуло близько 4 тис. воїнів, "злим містом". У 1238 р. виснажені монгольські війська відійшли у половецькі степи, щоб відновити сили для нових походів.Навесні 1239 р. військо Батия рушило у землі Південної і Південно-Західної Русі. Ним було захоплено Переяслав, Чернігів, а в грудні 1240 р. — Київ. Кияни під керівництвом воєводи Дмитра мужньо чинили опір шість тижнів, але їх опір було зламано. Останні захисники міста загинули під уламками Десятинної церкви. Наступного 1241 р. монголо-татари розорили галицько-волинські землі і рушили далі. Монгольські загони спустошили Польщу, Угорщину, Трансільванію, Словаччину, Чехію. Народи цих країн, як і русичі, чинили запеклий опір завойовникам. 1242 р. Батий припинив похід на Захід і повернув свої війська у пониззя Волги (тут монголи заснували свою державу Золоту Орду). Приводом до цього стала смерть головного монгольського хана Угедея, проте причини були набагато серйознішими: Батий не мав сил, достатніх для того, щоб тримати у покорі усі завойовані народи Східної та Центральної Європи.Безпосередні наслідки монгольського завоювання для руських князівств:— руйнація і занепад ролі міст;— занепад ремесла і торгівлі;— значні демографічні втрати;— знищення значної кількості представників руської еліти. Наслідки навали були катастрофічними для руських князівств.З 74 міст колишньої Київської Русі було розорено 49. 14 вже більше не піднялися з руїн, 15-з часом перетворилися на села. У перші 50 років монгольського панування не було побудовано жодного нового міста, а до монгольського рівня кам'яного будівництва було досягнуто лише через 100 років. Занепав ряд ремісничих спеціальностей, було втрачено секрети виробництва ювелірних виробів (емаль, зернь, чернь). Деякі райони знелюдніли, скоротились посівні площі, занепала торгівля. Особливості золотоординського панування на руських землях:— руські землі не було безпосередньо включено до складу Золотої Орди (за деяким виключенням);— на території Русі не існувало постійно діючого адміністративного апарату завойовників;— толерантне ставлення монголів до християнства і православного духовенства.Незважаючи на такі наслідки, навала не зупинила розвитку розорених земель. Поступово населення відродило міста і господарство. Після розгрому монголо-татарських військ на Синіх Водах у 1362 (1363) р. українські землі були звільнені від їх панування.