- •Питання на екзамен із навчальної дисципліни «організація транспортних подорожей»
- •Поняття транспортної системи та стратегія сталого розвитку.
- •2.Розвиток транспортної системи у період давніх цивілізацій.
- •3.Розвиток транспортної системи у період Середньовіччя.
- •4.Розвиток транспортної системи у період Великих географічних відкриттів.
- •5.Розвиток транспортної системи у період промислової і транспортної революції.
- •6.Загальні особливості транспортної системи періоду її інтенсивного розвитку (хХст.)
- •7.Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •8.Види забруднення під час транспортних турів та політика екологічної безпеки транспорту.
- •9.Розвиток автоперевезень у світі.
- •10.Регіональні особливості системи автомобільних перевезень.
- •11.Основні види автотранспорту.
- •12.Нормативно-правова база організації автобусних перевезень.
- •14.Особливості організації спеціалізованого автобусного маршруту.
- •15.Особливості організації роботи гіда (керівника туристичної групи) на автобусних маршрутах.
- •Організація прокату автомобілів.
- •Вимоги до безпеки автомобільного транспорту. Екологічні проблеми автотранспорту.
- •Виникнення та розвиток повітряного транспорту.
- •19.Сучасний стан ринку авіаперевезень у світі та Україні.
- •20.Основні типи літаків для перевезення пасажирів.
- •21.Правове забезпечення авіаційних перевезень у міжнародному та внутрішньому сполученнях.
- •Організація взаємодії туристичної фірми з авіакомпанією.
- •Резервування авіаквитків на регулярних лініях.
- •24.Система тарифів та пільг при авіаперевезеннях.
- •25.Організація обслуговування пасажирів на регулярних авіалініях.
- •26.Організація роботи гіда на авіаційному маршруті.
- •Забезпечення безпеки на авіарейсах. Екологічні проблеми авіатранспорту.
- •28.Стан розвитку залізничної мережі.
- •Розвиток швидкісних перевезень залізничним транспортом.
- •30.Рухомий склад залізничного пасажирського транспорту. Правове регулювання залізничних перевезень пасажирів.
- •31.Організація спеціальних залізничних турів (турпоїздок).
- •32.Організація обслуговування туристів під час спеціального залізничного туру.
- •33.Організація перевезень на міжнародних регулярних залізничних лініях.
- •34.Організація перевезень туристів на регулярних залізничних лініях в Україні.
- •Особливості організації роботи гіда (керівника групи) та забезпечення безпеки на лінійному залізничному маршруті.
- •36.Флот водного транспорту та види водних рейсів.
- •37.Стан розвитку внутрішньої водної мережі та основні річкові круїзні території.
- •38.Стан розвитку морської транспортної мережі та формування круїзних територій.
- •Особливості сучасного стану розвитку ринку водних подорожей.
- •40.Нормативно-правова база організації водних перевезень.
- •41.Організація обслуговування туристів при лінійному перевезенні судном.
- •42.Особливості організації круїзного водного маршруту.
- •43.Організація обслуговування туристів під час водних подорожей.
- •44.Забезпечення безпеки пасажирів під час водних подорожей.
- •44.Безпека природокористування під час водних подорожей.
- •45.Сутність та структура транспортних подорожей.
- •Транспортні тур та їх особливості.
- •46.Комп’ютеризовані засоби бронювання та продажу транспортних подорожей.
44.Безпека природокористування під час водних подорожей.
Сталий розвиток транспортних подорожей пов’язаний з впливом на сучасне суспільство екологічного імперативу, підвищенням рівня екологічної свідомості людини через відвідання об’єктів екологічного призначення із просвітницькою, навчальною або науковою метою. Під час роботи на маршруті гід повинен сприяти переростанню екологічних знань у переконання та формування екологічного світогляду туристів.
Тому невід’ємною складовою програми водної туристичної транспортної подорожі є здійснення інформування туристів про стан екологічного забруднення території. Необхідність екологічно безпечного природокористування внаслідок надзвичайної вразливості екосистеми водних акваторій є надзвичайно важливою. Наприклад, корали вздовж узбережжя штату Квінсленд (Австралія) на Великому Бар’єрному рифі легко пошкоджуються від корабельних якорів. Туристичні компанії повинні почати брати на себе відповідальність за проведення інструктажу для туристів під час навчання дайвінгу, здійснення водних круїзних маршрутів та прогулянок на човнах під час екологічних турів. Представники фірм повинні розповідати про вразливість коралів, необхідність дбайливого ставлення до їх збереження.
Разом з тим іноді лише сама присутність туристів на певних ділянках може призвести до негативних наслідків. У Греції, Туреччині, на Кіпрі великого значення набула проблема збереження черепах, тому що місця кладки яєць співпадають з пляжами туристичних курортів островів. Наприклад, уряд Греції був змушений призупинити будівництво нових готелів на ділянці пляжу Лаганас, розпочати програму обмеження відвідання пляжу у нічний час, заборонив використання моторних човнів. Аналогічна проблема постала перед урядом Кіпру, де на захід від Пафосу знаходиться ще одне з небагатьох місць розмноження морських черепах.
Існує багато прикладів вдалого контролю та регулювання збереження екосистем. Нестабільна екосистема Галапагоських островів ретельно контролюється урядом. Туристи вносять плату за в’їзд, що витрачається на заходи стабілізації екологічної ситуації. Острови поділені на три зони, з яких лише дві відкриті для туристів, прокладено мережу водних маршрутів навколо островів.
Також необхідно контролювати потоки туристів. У Греції деякі з островів змінюють тип транспортування туристів. На островах терміново розпочали будувати аеропорти, які є головним фактором обмеження неконтрольованого зростання кількості туристів. Масовий чартер зручно зосередити на відповідним чином обладнаній площі. Раніше незалежні туристи використовували катери, їх вплив на природу островів не було можливості контролювати та важко мінімізувати.
У національних парках та заповідниках необхідно широко інформувати туристів про правила поводження в природі та необхідність дбайливого ставлення до представників тваринного і рослинного світу.