- •Питання на екзамен із навчальної дисципліни «організація транспортних подорожей»
- •Поняття транспортної системи та стратегія сталого розвитку.
- •2.Розвиток транспортної системи у період давніх цивілізацій.
- •3.Розвиток транспортної системи у період Середньовіччя.
- •4.Розвиток транспортної системи у період Великих географічних відкриттів.
- •5.Розвиток транспортної системи у період промислової і транспортної революції.
- •6.Загальні особливості транспортної системи періоду її інтенсивного розвитку (хХст.)
- •7.Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •8.Види забруднення під час транспортних турів та політика екологічної безпеки транспорту.
- •9.Розвиток автоперевезень у світі.
- •10.Регіональні особливості системи автомобільних перевезень.
- •11.Основні види автотранспорту.
- •12.Нормативно-правова база організації автобусних перевезень.
- •14.Особливості організації спеціалізованого автобусного маршруту.
- •15.Особливості організації роботи гіда (керівника туристичної групи) на автобусних маршрутах.
- •Організація прокату автомобілів.
- •Вимоги до безпеки автомобільного транспорту. Екологічні проблеми автотранспорту.
- •Виникнення та розвиток повітряного транспорту.
- •19.Сучасний стан ринку авіаперевезень у світі та Україні.
- •20.Основні типи літаків для перевезення пасажирів.
- •21.Правове забезпечення авіаційних перевезень у міжнародному та внутрішньому сполученнях.
- •Організація взаємодії туристичної фірми з авіакомпанією.
- •Резервування авіаквитків на регулярних лініях.
- •24.Система тарифів та пільг при авіаперевезеннях.
- •25.Організація обслуговування пасажирів на регулярних авіалініях.
- •26.Організація роботи гіда на авіаційному маршруті.
- •Забезпечення безпеки на авіарейсах. Екологічні проблеми авіатранспорту.
- •28.Стан розвитку залізничної мережі.
- •Розвиток швидкісних перевезень залізничним транспортом.
- •30.Рухомий склад залізничного пасажирського транспорту. Правове регулювання залізничних перевезень пасажирів.
- •31.Організація спеціальних залізничних турів (турпоїздок).
- •32.Організація обслуговування туристів під час спеціального залізничного туру.
- •33.Організація перевезень на міжнародних регулярних залізничних лініях.
- •34.Організація перевезень туристів на регулярних залізничних лініях в Україні.
- •Особливості організації роботи гіда (керівника групи) та забезпечення безпеки на лінійному залізничному маршруті.
- •36.Флот водного транспорту та види водних рейсів.
- •37.Стан розвитку внутрішньої водної мережі та основні річкові круїзні території.
- •38.Стан розвитку морської транспортної мережі та формування круїзних територій.
- •Особливості сучасного стану розвитку ринку водних подорожей.
- •40.Нормативно-правова база організації водних перевезень.
- •41.Організація обслуговування туристів при лінійному перевезенні судном.
- •42.Особливості організації круїзного водного маршруту.
- •43.Організація обслуговування туристів під час водних подорожей.
- •44.Забезпечення безпеки пасажирів під час водних подорожей.
- •44.Безпека природокористування під час водних подорожей.
- •45.Сутність та структура транспортних подорожей.
- •Транспортні тур та їх особливості.
- •46.Комп’ютеризовані засоби бронювання та продажу транспортних подорожей.
26.Організація роботи гіда на авіаційному маршруті.
На маршруті з групою туристів працює представник туристичної фірми – гід, який забезпечує надання туристам усього комплексу послуг, що передбачені туристичною путівкою (перевезення, харчування, розміщення, екскурсійні послуги та організацію дозвілля). Перед початком маршруту керівник туристичної групи повинен отримати усі необхідні документи. При зустрічі із групою гід уточнює список туристів (отримує від старшого групи список туристів) та перевіряє паспорти. У випадку відсутності у визначений час одного або декількох із туристів керівник групи повинен здійснити розмін групового квитка. Існують випадки, коли замість одного туриста, внесеного у список, на маршрут відправляється інший. У цьому випадку гід повинен перевірити паспорт та туристичну путівку та після узгодження з туристичною фірмою внести відповідні зміни у список. Список додатково завіряється печаткою диспетчерського пункту аеровокзалу та підписом гіда. З екземпляром списку, авіаквитками та паспортами гід поза чергою здійснює реєстрацію туристів. При здійсненні посадки гід надає черговому по посадці груповий квиток і список туристів та допомагає туристам після проходження формальностей дістатися до літака.
Після прибуття на місце призначення керівник повинен посадити групу в автобус для здійснення трансферу до готелю. Також в аеропорту потрібно уточнити, де можна оформити квитки на зворотній виліт. Якщо це відбувається в касах аеропорту, то гід повинен їх одразу переоформити. Якщо оформлення здійснюється у касах трансагентства у місті, то у день прильоту, але не пізніше 11 години наступного дня потрібно підтвердити виліт групи у трансагентстві. При оформленні авіаквитків на зворотній виліт керівник групи повинен пред’явити касиру: підтвердження бронювання, квитанцію збору з оплати бронювання, паспорт, список туристів.
Забезпечення безпеки на авіарейсах. Екологічні проблеми авіатранспорту.
Понад третини з 85 найбільших міжнародних авіакомпаній вважаються абсолютно безпечними, тому що з 1970 до 2000 р. на їх рейсах не відбулося жодної катастрофи. Рекорд належить компанія “Саусвест Аерлайнз”, що здійснила понад 4 млн. польотів та жоден пасажир не постраждав. Серед лідерів безпечних польотів австралійська компанія “Ансет”, що перевезла без аварій 126 млн. пасажирів за 2 млн. рейсів.
Туристи, що зацікавлені у здійсненні безпечної авіаційної подорожі, повинні бути ознайомлені з Правилами перевезень пасажирів, багажу та вантажів і Правилами безпеки та суворо їх дотримуватись.
Пасажир повинен знати, що як незареєстрований багаж (ручну поклажу) дозволено мати при собі окремі необхідні у польоті речі (портфель, дипломат, сумку), загальна маса яких не перевищує 5 кг. З метою забезпечення безпеки польотів, охорони життя, здоров’я пасажирів та членів екіпажу літаків органи цивільної авіації, міліції, митні установи, прикордонні війська мають право проводити огляд багажу та особистий огляд пасажирів. Туристи повинні заздалегідь бути поінформовані про мету проведення огляду, про предмети та речовини, що заборонені до перевезення на повітряних суднах, про відповідальність за порушення правил перевезень. До переліку небезпечних речовин та предметів, заборонених для перевезення пасажирам як багажу, віднесені: вогнепальна та холодна зброя усіх видів, вибухові речовини, стиснені гази, легкоспалахуючі, отруйні речовини. Пасажир несе відповідальність за перевезення заборонених Правилами предметів. Про усі порушення складаються акти. Речі, заборонені до перевезень, передаються державним органам або знищуються. Як виключення з цих правил мають право перевозити особисту зброю пасажири, що супроводжують спецвантаж та пошту, або ті, хто має спеціальний дозвіл на зберігання та перевезення зброї (зброя спортсменів-стрілків, мисливців, геологів тощо перевозиться у багажному відділені в упакованому вигляді).
На повітряних суднах мисливські ножі та бойові патрони перевозяться лише упакованими у багаж. Також потрібно попередити туристів про те, що не можна брати від сторонніх осіб для перевезення посилок, пакетів тощо. Потрібно попередити пасажирів про сувору заборону паління на льотному полі поблизу літака та існування спеціальних місць для тих, хто палить, як правило, у хвості літака. Під час посадки у літак гід повинен переконатися, що усі туристи піднялися на борт та зайняли свої місця.
На борту літака туристи повинні дотримувати правил безпеки польоту, з якими їх знайомить стюардеса, та виконувати усі розпорядження командира та членів екіпажу повітряного судна. Особливо уважно туристи повинні ознайомитися із порядком евакуації з літака в аварійних ситуаціях, порядком відкриття запасних виходів та приведення у робочий стан аварійно-рятувальних засобів (кисневих масок, надувних трапів, полотняних жолобів, канатів тощо).
У польоті найбільшу небезпеку для життя й здоров’я пасажирів має зліт та посадка літака. Доцільно прислухатися до рекомендацій відомого американського фахівця в галузі безпеки польотів Д. А. Джонсона. По-перше, при аварійній ситуації потрібно вдягнути пальто, жакет для захисту від пожежі. По-друге, жінкам не рекомендується у дорогу вдягати черевики на високих підборах. У них незручно користуватися рятувальним трапом, можна отримати травму чи пошкодити гумовий трап. По-третє, при кожному зльоті та посадці пасажир повинен ретельно закріпити ремені безпеки. По-четверте, пасажир повинен знати, яку фіксовану позу потрібно прийняти, щоб зменшити можливість травмування при аварійній посадці. Рекомендується нахилитися уперед, обхопити коліна руками, нахилити голову на перехрестя рук. Така фіксована поза зменшує вірогідність травмування. По-п’яте, потрібно чітко знати, де у літаку розташовані рятувальні виходи та як вони відкриваються.
У порівнянні з іншими видами транспорту авіатранспорт поступається за обсягами вантажів, що перевозить, і чисельністю пасажирів. Разом з тим авіатранспорт характеризується високим рівнем шумів, загальною вібрацією, коливанням атмосферного тиску при зльотах та посадках та при зміні режиму польотів, вмістом шкідливих речовин у салонах.
Основним джерелом шумів є авіадвигуни літаків та гелікоптерів. Джерелом шумів також є аеродромний автотранспорт. Шумовий вплив розповсюджується не тільки на територію аеропорту та райони, що поряд розташовані, його чутно по всій трасі польоту. Різновидом шумового впливу є звуковий удар, що виникає при польоті літаків із надзвуковою швидкістю.
Людина відчуває короткотермінову дію звукового удару (0,2-0,3 с), але, як правило, несподівано, що призводить до посилення негативних наслідків. У людини та тварини звуковий удар викликає відчуття страху та інші психофізичні реакції. Тому, наприклад, у США траси авіаліній прокладені таким чином, щоб літаки не турбували тварин національних парків.
Крім шумового впливу авіація створює електромагнітне забруднення середовища. Його джерелом є радіолокаційна та радіонавігаційна техніка аеропортів, що створює електромагнітні поля великої напруги, які становлять реальну загрозу для життя людини. Так, наприклад, поглинання електромагнітної енергії призводить до термічного ефекту – нагрівання тканин. Опромінювання ока людини мікрохвилями підвищує температуру в задній частині кришталику на 20 градусів Цельсія та може призвести до катаракти.
У районах великих аеропортів зростає кількість днів із туманом. Це пов’язано із спаленням літаком при зльоті та посадці великої кількість пального та забруднює приземні шари атмосфери відпрацьованими газами авіадвигунів поблизу аеропортів та у верхніх шарах атмосфери на висотах крейсерського польоту. Особливо часто ці явища спостерігаються в аеропортах із вологим кліматом. Зафіксовано зростання на 5-10% хмарного покриву над Північною Америкою та Західною Європою.
Також необхідно зазначити, що літаки використовують велику кількість кисню. Так, реактивному лайнеру, який здійснює трансатлантичний переліт, необхідно від 50 до 100 т кисню. У 1997 р. були прийняті міжнародні правила, що вимагали з 2000 р. посилити обмеження викидів оксидів азоту та сірки. Згідно цих правил, вміст оксидів азоту повинен складати до 17 г/кВт/ч, оксидів сірки – до 6 г/кВт/ч, димність становити до 0,15 г/куб. м.
Значними забруднювачами повітря виступають потужні аеропорти, що мають стаціонарні джерела прямого та опосередкованого впливу на довкілля (сховища паливно-мастильних матеріалів, станції переробка сміття). В аеропортах накопичуються тверді та рідкі відходи; водойми, річки біля аеропортів містять підвищену концентрацію нітратів, амонію, аніонів сірчаної та соляної кислоти. Концентрація свинцю, хрому, кадмію, марганцю в районах аеропортів у 5-20 разів перевищує природну концентрацію.
Особливо інтенсивно забруднюють атмосферу понадзвукові літаки, що досягають стратосфери. Вихлопи літаків у стратосфері зберігаються від одного до трьох років, у той же час як у тропосфері лише від 6 до 14 діб. У зв’язку з розширенням висоти польотів все більша частина атмосфери зазнає забруднення, а забруднення стратосфери сприяє руйнуванню озонового екрану Землі.
Разом з тим авіакомпанії починають віддавати перевагу типам лайнерів, що максимально відповідають вимогам захисту довкілля. Так, одна з найбільших авіакомпаній Європи SAS (Скандинавські авіалінії) першою в світі замовила літак «Боїнг 737» з двигуном, що мав подвійну камеру згоряння. Це дозволило на 40% знизити шкідливі викиди до атмосфери. Компанія придбала і літаки „Макдонел Дуглас 90”, які вважаються екологічним лідером свого класу.
Програма компанії в галузі охорони довкілля включає і методики із зменшення кількості відходів, пов’язаних з обслуговуванням пасажирів на землі та в повітрі. Наприклад, за рік працівники компанії збирають таку кількість алюмінієвих банок з-під напоїв, що пропонуються пасажирам, якої вистачить для виробництва 30 т металу (це еквівалентно масі алюмінію в новому літаку).
Компанія „Люфтганза” публікує щорічний екологічний звіт і застосовує на своєму флоті новітні технологій із зменшення викидів. Співробітники компанії в Гамбурзі мають можливість раз на тиждень складати своє меню із страв, приготовлених із органічно вирощених компонентів (тобто без пестицидів, хімічних добрив та домішок). Наступним кроком була пропозиція органічного меню під час польоту для пасажирів першого та бізнес-класу.
„Люфтганза” почала включати до своєї програми „Ар-вейз” інформаційний пакет „Академія дощового лісу”. Клієнти, які замовляють цей пакет, дізнаються про сучасні проблеми збереження тропічних лісів. Також пропонуються компанією широкомасштабні семінари та навчальні курси з питань збалансованого розвитку та відповідної поведінки в довкіллі.
Компанія „Британські авіалінії” встановила премію „Туризм для майбутнього” для підприємств туристичної індустрії, що зробили суттєвий позитивний внесок у справу збереження місцевого довкілля та надбання.
Виникають нові види транспортних засобів, наприклад, космічні кораблі, що також є екологічно небезпечними. Залишки у верхніх шарах атмосфери продуктів згоряння палива супроводжуються збільшенням частоти утворення та густоти хмар. Космічний транспорт призвів до інтенсивного забруднення космічного простору. Загальна маса речовин антропогенного походження становить близько 3 млн. кг. Нині у космічному просторі знаходиться 7-8 тис. великих фрагментів, кількість дрібних фрагментів штучного походження вимірюється десятками тисяч. При спаленні ракетного палива відбуваються викиди водню та його окислів, що впливає на руйнування озонового шару.
