18. Виникнення та розвиток повітряного транспорту.

Науковий підхід до вирішення проблеми польотів людини у повітрі виник у ХVІІІ ст. з інтенсивним розвитком науки та техніки. Розробки М. В. Ломоносова заклали підвалини аеродинаміки повітряних куль. У 1754 р. М. В. Ломоносов розробив та побудував діючу модель двогвинтового гелікоптера. До нього ідею побудови гелікоптера висував у ХV ст. Леонардо да Вінчі, але його роботи були невідомі до кінця ХІХ ст. Наприкінці ХVІІІ ст. (21 листопада 1783 р.) у Франції брати Жозеф та Етьєн Монгольф’єри запустили повітряну кулю з людиною. У 1852 р. відбувся перший політ на аеростаті з паровим двигуном. У другій половині ХІХ ст. з винаходом двигунів внутрішнього згорання починають будівництво дирижаблів. Моделі перших планерів були побудовані англійцем Д. Кейлі та росіянином Д. Ф. Можайським. У 1903 р. брати Райт в Америці побудували перший літак.

В Україні одним з дослідників проблем підкорення повітряного океану був засновник Харківського університету Василь Назарович Каразін. У 1909 р. у Києві, після Одеси та Петербурга, була створена громадська авіаційна організація – Київське товариство повітроплавання. Ініціаторами цієї події стали В. Д. Мержанов, А. І. Захаріяшевич, Б. Ф. Решетилов. У товаристві розпочали свою діяльність відомі авіаконструктори: Д. П. Григорович, Ф. І. Билинський, І. І. Сікорский, П. М. Нестеров, Ф. Ф. Терещенко та ін. Саме в Києві в 1913 р. над Сирецьким полем Петро Нестеров уперше у світі виконав замкнену петлю у вертикальній площині – “мертву” петлю або петлю Нестерова.

У ХХ ст. відкрилися перші в світі регулярні авіалінії. У 1914 р. почали перевезення на комерційній основі, наприклад, лінія між Тампа Бей (США, Флорида) та Санкт-Петербургом (США). У 1919 р. було здійснено переліт Атлантикою. У цей час в Європі виникають перші авіакомпанії, наприклад, Королівські Нідерландські авіалінії. У 1919 р. створено першу Міжнародну організацію цивільної авіації (ІАТА).

У квітні 1921 р. перша авіалінія в Україні пов’язала Харків та Москву. У 1923 р. у Харкові – першій столиці України – було створено Всеукраїнське товариство авіації та повітроплавання та товариство “Укрповітрошлях”. Розпочались регулярні польоти пасажирських літаків за маршрутами Харків – Полтава – Київ та Харків – Єлісаветград (Кіровоград) – Одеса, Харків – Курськ – Орел – Москва, Харків – Артемовськ – Ростов. У 1928 р. відкрилась перша міжнародна лінія Харків – Баку – Пехлеві (Іран). Ці лінії обслуговував літак “Ілля Муромець”. Утворена Українська спілка повітряних сполучень згодом (1931 р.) входить до “Аерофлоту”.

Перед Другою світовою війною після приєднання до України її західних областей розпочались польоти Москва – Київ – Львів, Київ – Тернопіль – Станіслав та Київ – Тернопіль – Луцьк. Були споруджені аеропорти у Харкові, Одесі, Києві.

У 1930 р. світова авіація отримала подальший розвиток. Відбувається модернізація літаків. Як приклад можна навести випуск у 1939 р. фірмою Хенкель першого турбогвинтового літака. В цілому до кінця 1930-х рр. різні авіакомпанії Європи та Америки обслуговували авіалінії загальною протяжністю приблизно 350 тис. миль, чисельність пасажирів сягала 23 млн.

Під час Другої світової війни використовувалася передова технологія для розвитку військового літакобудування. І тому після війни цивільне літакобудування використало усі новітні розробки.

Розширювався та вдосконалювався парк українських літаків. У 1948-50 рр. на повітряних магістралях України з’явився пасажирський літак Іл-12. Вже у 1945 р. діяло 11 республіканських та 37 внутрішньообласних кільцевих ліній протяжністю 20 тис. км. На нових машинах відкриваються лінії Київ – Миколаїв, Одеса – Мінводи та ін. На місцевих лініях провідне місце надовго займає багатоцільовий літак Ан-2.

Справжній переворот на повітряному транспорті відбувся наприкінці 1950-х рр., коли розпочалась ера реактивної цивільної авіації. У 1958 р. відбувся перший трансатлантичний пасажирський рейс. Це значним чином уплинуло на розвиток подорожей під час уїк-енду на дальні відстані, а також стимулювало розвиток круїзного бізнесу. У 1956 р. на авіатраси вийшов реактивний Ту-104, у 1958 р. – Боїнг-707, у 1959 р. – “Каравела”. Дуже швидко поршневі літаки були витіснені турбореактивними та турбогвинтовими.

Найвищі темпи розвитку повітряного транспорту спостерігаються у 1960-80-х рр. У цей час вступає до експлуатації найбільший в Україні аеровокзал, побудований у Борисполі. Будуються аеропорти у Сімферополі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку, Миколаєві, Тернополі, Рівному. Почались регулярні рейси до Бєлграду, Будапешту, Варшави, Софії, Берліну. Обсяг пасажиропотоку наближається до 1,4 млн. осіб за рік. У 1960-70-х рр. на лініях з’являються комфортабельні Ту-134 та Як-40. До авіазагонів почали поступати літаки Ан-26.

У цей період активно працює КБ-153, яке очолює Олег Антонов. У 1957 р. з’являється Ан-10 та Ан-12, у 1958 р. Ан-14 “Бджілка”. У 1965 р. піднявся у повітря важкий транспортний літак АН-22 “Антей”, а у серпні 1977 р. здійснив свій перший політ транспортний реактивний Ан-72. Створений у КБ у 1982 р. важкий транспортний Ан-124 “Руслан” є представником нового покоління широкофюзеляжних літаків.

У 1973 р. у зв’язку із нафтовою кризою та підвищенням цін на нафту відбулася реорганізація у світовій системі авіаперевезень. Скорочують адміністративний склад, зменшують кількість рейсів. Щоб підтримати попит на перевезення, вводять нові системи тарифів – АПЕКС, групові. На розвиток авіатуризму енергетична криза вплинула дуже суттєво – значно зменшилась мобільність міжнародних туристів. Скоротилась кількість туристів-індивідуалів та збільшилась кількість групових та пекідж-турів. Авіакомпанії здійснювали систему рейсів типу чартер, створювали власні філії чартерних компаній, що організовували тури за найбільш прийнятними цінами.

Перші широкофюзеляжні літаки, що брали на борт 300-400 пасажирів та 15-20 т вантажів, були створені у 1970-х рр. у США (Боїнг-747) та Західній Європі (європейський аеробус А-300). Розвитку авіатуризму сприяло введення ширококорпусних реактивних літаків. Виробництво реактивних літаків дозволило збільшити швидкість від 400 до 900 км за годину та діапазон польотів до 12-14 тис. км. Одним з найбільш вдалих прикладів може бути введення в експлуатацію Боїнга 747-400, що зробило можливим польоти через Атлантичний та Тихий океани без посадок.

Робота по створенню надзвукових пасажирських лайнерів розпочались практично одночасно в США, Європі, СРСР.

Найбільш грандіозні завдання поставили перед собою американці. Проект Боїнг-2707 був розрахований на перевезення 200-300 пасажирів з середньою швидкість 3000 км за годину та дальністю до 7 тис. км.

У Радянському Союзі розроблено проект Ту-144 на 150 пасажирів у КБ Туполева. Ту-144 першим вийшов на регулярні траси. Літак Ту-144 розраховано на польоти із швидкістю 2500 км/год., на відстань 6400 км, на висоті 20 км, із 121 пасажиром на борту. Наприкінці 1970-х рр., після серії невдалих польотів ці літаки зняли з виробництва. Відмовились від ідеї надзвукових і дорогих польотів американці.

Розробкою європейської програми літака-суперсонік “Конкорд” займалися французький концерн “Аероспесьял“ та британський “Бритиш Аероспейс".

Таким чином, з 1976 р. в експлуатації знаходяться лише суперзвукові франко-британські літаки “Конкорди”. У 1980 р. лайнери зняли з виробництва, але існуючі продовжують польоти із швидкістю 2200 км/год. Лайнер виявився неекономічним, він містить лише 100 пасажирських крісел. Рентабельними є лише маршрути Атлантикою, з Парижа або Лондона до Нью-Йорка, Вашингтона, Бахрейна, Сінгапура, Ріо де Жанейро. Тарифи на польоти у три-чотири рази вищі (в залежності від сезону й дня тижня), ніж на Боїнгах-747. Пасажири в основному бізнесмени, квитки яких оплачували корпорації. Часто лайнери фрахтували для здійснення чартерів туристичні компанії, що спеціалізувались на створенні ексклюзивного турпродукту. Наприклад, у ніч “Мілленіуму” (на 1 січня 2000 року) одночасно декілька літаків обслуговували ексклюзивну програму зустрічі Нового року у декількох часових поясах.

У 1980-х рр. багато уваги приділяється збільшенню комфорту, удосконаленню обслуговування, наприклад, виникає бізнес-клас. У цей період авіакомпанії входять до нових сфер економічної діяльності – створюють готельні комплекси, комп’ютерну систему бронювання Aмадеус та Галілео.