Питання на екзамен із навчальної дисципліни «організація транспортних подорожей»

1. Поняття транспортної системи та стратегія сталого розвитку.

Транспортне право України міцно пов’язане з поняттям транспорту як галузі української економіки. Ст. 1 “Транспорт у системі суспільного виробництва” Закону України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 р. визначає: “Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях”.

Незважаючи на труднощі, які виникли в транспортній галузі у зв’язку з загальним послабленням у 1992—1999 роках державного управління економікою, вантажообіг та пасажирообіг в Україні за останні роки стабілізувався. При загальній тенденції зменшення основних фондів транспорт не знаходиться у найгіршому становищі у порівнянні з іншими галузями економіки. Основні фонди транспорту зараз становлять близько 12 % (у 2000 році — 11,7 %, у 1990 році — 11,6 %) від загального показника всієї економіки. Проте поступово загострюється проблема, пов’язана з ростом ступеня зносу транспортних засобів, який складає близько 50 % (50,2 % у 2001 році та 49,8 % у 2002 році).

У цих умовах держава прикладає зусилля для покращення економічної ситуації на транспорті через посилення його організаційно-правових засад. Тому з метою підвищення ефективності державного управління цією галуззю відповідно до Закону України від 10.10.1994 р. “Про транспорт” останній в Україні об’єднаний в Єдину транспортну систему.

Законодавець визначив, що транспортна система повинна відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв’язки України.

До складу Єдиної транспортної системи України входять:

- транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен);

- промисловий залізничний транспорт;

- відомчий транспорт;

- трубопровідний транспорт;

- шляхи сполучення загального користування.

Кожна підгалузь транспорту у свою чергу складається із цілого ряду матеріальних елементів, серед яких:

- підприємства залізничного, морського, річкового, автомобільного, авіаційного та міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів; підприємства трубопровідного транспорту;

- засоби перевезення (рухомий склад залізничного, автомобільного і міського електротранспорту, судна, літаки, транспортні засоби підприємств, установ і організацій);

- залізничні, морські, автомобільні шляхи сполучення, аеродроми та землі транспорту;

- вокзали, автовокзали, автостанції, порти, пристані, аеропорти;

- промислові, будівельні підприємства; підприємства промислового залізничного транспорту; судноремонтні, суднобудівні — судноремонтні заводи; ремонтні заводи цивільної авіації; ремонтно-будівельні організації; ремонтно-експлуатаційні депо; заводи по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин; підприємства зв’язку, споруди енергетичного господарства, сигналізації; системи управління повітряним рухом; водопостачання, каналізації;

- науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, навчальні заклади, технічні школи;

- підприємства, установи та заклади соціально-культурної сфери (заклади охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, культури, дитячі дошкільні заклади), постачальницькі й торгівельні підприємства; інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують діяльність і розвиток транспорту.

Сталий розвиток

• впровадження сучасних екологічно сприятливих технологічних рішень під час будівництва, реконструкції та експлуатації транспортних шляхів; розширення мережі сучасних автомобільних доріг першої та другої категорій та залізниць у складі міжнародних транспортних коридорів;

• впровадження технічних і технологічних рішень, спрямованих на зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин та впливу на довкілля автотранспортних засобів у населених пунктах та на транспортних магістралях;

• будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд на концесійних засадах;

• забезпечення будівництва шумопоглинальних екранів на магістральних шляхах сполучення поблизу населених пунктів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

• впровадження європейських стандартів щодо створення природних коридорів під час будівництва нових і реконструкції існуючих транспортних шляхів;

• впровадження системи заходів з підвищення безпеки дорожнього руху, зокрема сучасної супутникової системи оповіщення на залізницях, автотрасах, морських та річкових шляхах;

• забезпечення впровадження технологій та обов'язкових будівельних проектних рішень щодо очищення стічних вод, посилення відповідальності за скидання неочищених стічних вод у водні об'єкти підприємствами транспорту та об'єктами сервісної інфраструктури;

• удосконалення системи діагностики стану трубопровідного та технологічного обладнання нафтопродуктопроводів;

• забезпечення регенерації, знешкодження та утилізації твердих виробничих та побутових відходів на всіх підприємствах транспортного обслуговування.