
- •1.Педагогіка як наука.Об’єкт,предмет і функції педагогіки. Характеристика основних педагогічних категорій
- •2.Методологія і методи науково-педагогічних досліджень
- •3.Загальна характеристика філософських основ педагогіки
- •4.Фактори розвитку та формування особистості
- •5. Розвиток особистості як педагогічна проблема. Тлумачення його представниками біологічного, соціологічного та біосоціологічного напрямів
- •6.Фактори соціалізації і формування особистості
- •7.Вплив соціалізації, навчання і виховання на розвиток і формування особистості
- •10.Сутність педагогічної діяльності.Основні види та структура. Професіонально-педагогічна культура вчителя
- •11.Сутність компетентності та її роль у формуванні особистості майбутнього спеціаліста
- •12.Професіональний ідеал вчителя.Основи і засоби професійної самоосвіти студентів.Професійний ріст вчителя
- •13.Поняття про зміст освіти.Його історичний розвиток
- •14.Структурні компоненти змісту освіти та їх взаємозв*язок
- •15.Принципи формування змісту освіти,розроблені в.В.Краєвським
- •16.Основні критерії гуманоцентрично орієнтованого навчально-виховного процесу в освітньому закладі
- •17.Тенденцї розвитку освіти у 21 столітті
- •20.Педагогічна система я.А.Коменського. Огляд Великої дидактики
- •21.Характеристика класно-урочної системи організації навчання
- •22.Дидактика як наука. Її походження і розвиток. Основні дидактичні поняття. Актуальні питання сучасної дидактики
- •23.Процес навчання в цілісному педагогічному процесі. Його рушійні сили,гносеологічні основи
- •25.Діяльність учителів і учнів у процесі навчання.Роль мотивів у навчанні
- •27.Закономірності,принципи і функції навчання
- •28.Загальна характеристика методів навчання
- •30.Сутність процесу виховання.Основні закономмірності та особливості
- •31.Виховання як процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей
- •32.Мета гуманістичного виховання. Особистість в системі гуманістичних відносин
- •35.Методи,прийоми і засоби виховання. Сучасна теорія методів виховання у контексті особистісно-орієнтованих виховних технологій
- •36.Встановіть співвідношення виховання,самовиховання,перевиховання
- •37.Відомо,що потреби у самовихованні не існує, а є потреба у рухові до обраної життєвої мети. Доведіть,що самовиховання – це спосіб виконати себе
- •38. Розкрийте поняття базової культури особистості як єдності її складових елементів,внутрішніх зв*язків,суперечностей і тенденцій у вихованні
- •40.Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді
- •41.Виховання громадянської культури в системі виховання громадянина
- •42.Виховання основ моральної культури особистості
- •43.Виховання трудової культури і профорієнтаційна робота
- •44.Виховання естетичної культури особистості
- •46.Виховання відповідальності як мета виховної діяльності
- •47.Шляхи формування відповідальності
- •48.Фактори формування відповідальності особистості
- •49.Суперечності і конфлікти у вихованні. Сутність конфлікту,його структура та динаміка
- •51.Стилі поведінки у конфліктній ситуації
- •53.Типологізація конфліктів
- •55.Конфлікт в особистісному та соціально-політичному аспектах
- •56.Сутність та змістова характеристика виховного колективу
- •57.Структура колективу. Проблема лідерства(офіційний та неофіційний лідери)
- •58.Етапи розвитку колективу. Основні методи успішної організації діяльності в колективі
- •60.Підготовка молоді до сімейного життя як складова моралі в контексті національного виховання
- •61.Поєднання зусиль школи і сім’ї у справі підготовки учнівської молоді до сімейного життя
- •62.Культура між статевого виховання. Взаємозв’язок у статевому вихованні біологічного,почуттєвого і духовного.
- •63.Пріорітетність родинного виховання. Структура та функції сім’ї
- •65.Психолого-педагогічна необхідність діагностики особистості у виховній діяльності педагога
- •66.Обгрунтувати поняття: виховання, виховуваність, вихованість
- •68.Основні підходи до визначення поняття педагогічний менеджмент
- •69.Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту
- •70.Сутність професійної діяльності керівника сучасного навчально-виховного закладу як менеджера освіти
- •71.Система освіти в Україні
20.Педагогічна система я.А.Коменського. Огляд Великої дидактики
Засновником дидактики є Ян Амос Коменський — великий чеський гуманіст і педагог. Його визначним твором є "Велика дидактика" (1633). Коменському належить обґрунтування існуючої класно-урочної системи: поділ учнів на класи, навчального часу — на навчальні роки з чвертями і канікулами між ними, 45-хвилинний урок, 10—20-хвилинні перерви, предметна система викладання за певними навчальними планами, програмами і підручниками, екзамени наприкінці року з переведенням до наступного класу або залишенням на другий рік. Низку своїх праць Я. А. Коменський присвятив професіоналізму вчителів, засобам активізації учнів, їх свідомому ставленню до навчання, законам добре організованої школи.Його багатющій педагогічній спадщині, і передусім у «Великій дидактиці», вперше у світі педагогічна теорія набула якості науки. Тут розглянуті всі найважливіші питання педагогічної науки. Коменський прямо не дає дефініцій головних понять педагогіки, але аналіз праць Коменського з питань виховання і навчання, особливо «Великої дидактики», робить очевидною його точку зору. Так, наприклад, Коменський ніде не дає визначення педагогіки як науки, але зі змісту його праць ясно, що педагогіку він розуміє як науку про виховання дитини; Коменський ніде не дає визначення уроку, але з його творів ми вільно можемо вивести розуміння уроку як форми організації навчання.Класична праця Коменського «Велика дидактика» (1632) послідовно і систематично висвітлює майже всі основні проблеми навчання і виховання. Довга назва книги в урочистому стилі тієї епохи сповіщає про її головні цілі: «Велика дидактика, яка містить універсальну теорію вчити всіх усього або вірний і ретельно обдуманий спосіб створювати по всіх общинах, містах і селах кожної держави такі школи, в яких би все юнацтво обох статей, без будь-якого де б то не було винятку, могло навчатися наук, вдосконалюватись в норовах, набиратись благочестя і, таким чином, в роки юності навчитись всього, що потрібно для справжнього і майбутнього життя.. Коротко, приємно, ґрунтовно, де для всього, що пропонується, основи черпаються з самої природи речей;істинність підтверджується паралельними прикладами з галузі механічних мистецтв;порядок розподіляється по роках, місяцях, днях і годинах, нарешті, вказуєтьсялегкий і вірний шлях для вдалого здійснення цього на практиці».Архітектоніка педагогіки як науки чітко проглядається у змісті цього твору. Перші 12 розділів (із 33) становлять собою загальнопедагогічну частину «Великої дидактики». Розділи ХІІІ-ХІV характеризують основи для створення нових шкіл. Наступні розділи (ХV-ХІХ) розкривають основи загальної дидактики, ХХ-ХХV присвячені частковій дидактиці окремих видів освіти, XXVI — «Про шкільну дисципліну», XXVII-XXXII дають характеристику організації чотирьохступінчастого влаштування шкіл. Нарешті, розділ XXXIII, підсумковий, присвячений викладанню загальних умов, необхідних для практичного здійснення ідей Коменського. «Велика дидактика» є плодом строго критичного перегляду всієї нагромадженої спадщини, а також результатом критичного дослідження причин і основ дидактичних способів і прийомів навчання. «Велика дидактика» є великою за широтою і величчю своїх завдань, висунутих і розв’язаних Коменським.Всі складові частини знань про формування людини у цьому творі пов’язано між собою, а також вперше у світі під них підведено науковий фундамент у вигляді законів. Методологічною основою педагогічної теорії Коменського виявився принцип природовідповідності виховання. Йому підпорядковані всі теоретичні положення «Великої дидактики».