37.Відомо,що потреби у самовихованні не існує, а є потреба у рухові до обраної життєвої мети. Доведіть,що самовиховання – це спосіб виконати себе

Здатність розуміти своє власне я є надзвичайно важливий момент в духовному розвитку дитини; з цього моменту він... робиться здатним до рефлексії над самим собою... Але найголовнішим є тут весняне в них почуття, що вони ще й не є те, ніж вони повинні бути, і живе бажання стати такими ж, як і дорослі, серед яких вони живуть... Це власне прагнення дітей до виховання є іманентного момент всякого виховання. Ідеал, до якого прагне людина, передбачає більш досконалу особистість, змінену, зроблену відповідно з цим ідеалом. Самовиховання виступає, як засіб змінити себе, підготувати себе до здійснення життєвої програми. І в цьому сенсі ні, звичайно, потреби в самовихованні (вираження такого роду зустрічаються в педагогічної літератури), а є потреба в русі до обраної життєвої мети (потреба виконати себе), про яку ми говорили вище; самовиховання ж є засіб, інструмент досягнення цієї мети. В процесі самовиховання людина міняє себе відповідно до обраної метою, і тому самовиховання, взяте поза ідеалу, ні добре, ні погано. Воно набуває значення і цінність лише при виявленні його мети. Кожна дитина і дорослий в певні моменти свого життя з необхідністю, стихійно або цілеспрямовано, свідомо чи несвідомо, буває змушений змінити себе, адаптуватися до нового оточення, нової ситуації. У спеціальному дослідженні було показано, що вже через кілька років роботи у вчителя складається зовсім певний вигляд: особлива манера говорити, слухати, одягатися, навіть особлива, професійна хода.

38. Розкрийте поняття базової культури особистості як єдності її складових елементів,внутрішніх зв*язків,суперечностей і тенденцій у вихованні

Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених усіма видами перетворювальної діяльності людини і суспільства”. Базова культура особистості, з педагогічної точки зору, – це фундамент для подальшого розвитку, для усвідомлення себе суб’єктом власного життя і щастя, це уміння приймати самостійні рішення і нести відповідальність за власну поведінку і дії. Сама людина сприймає базову культуру як цінність „для себе” і тому обирає оптимальний режим інтелектуальних, емоційних, фізичних навантажень, форми проведення вільного часу, спосіб реакції на невдачі й успіхи та інше. До складу базової культури входять такі субкультури: інтелектуальна, моральна, трудова, екологічна, економічна, культура праці, політична і правова, культура спілкування, фізична культура і культура сімейних відносин.

40.Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді

Світогляд - це система поглядів людини (філософських, соціально-політичних, правових, моральних, естетичних) на навколишній світ (явища природи, суспільні процеси, свідомість людей), своє місце в ньому. Структуру світогляду складають знання є суб'єктивним відображенням об'єктивної реальності, результатом узагальненого пізнання дійсності, засвоєння суспільно-історичного досвіду, накопиченого людством у процесі розвитку суспільної практики. Погляди і переконання - це прийняті людиною уявлення про світ як достовірні і емоційно пережиті.Переконання - знання, які перейшли у внутрішню позицію особистості. Виховання світогляду залежить від впливу на інтелект, еволюції, волю особистості, від її активної практичної діяльності.

Інтелектуальний компонент світогляду передбачає рух від безпосереднього, чуттєвого відображення дійсності до понятійного, абстрактного мислення, а потім - повернення, сходження від абстрактного до конкретного.

Емоційний компонент світогляду спонукає вчителя звертатися до особистого досвіду учнів, життєвих ситуацій, творів літератури й мистецтва і под., щоб створити і підтримати сприятливий соціально-психологічний фон для формування переконань. Практично-дійовий компонент світогляду передбачає включення учнів у досить широку сферу практичних дій: трудову, громадську, художню, технічну та ін., в широке коло соціальних відносин, озброєння різнобічною інформацією, досвідом спілкування.

Вихованню в учнів наукового світогляду сприяє наступність у навчанні та здійснення міжпредметних зв'язків. Ці педагогічні умови дозволяють побачити одне й те ж явище з різних точок зору, одержати про нього цілісне уявлення. Особливо великого значення у світоглядному плані мають такі міжпредметні взаємодії, які дозволяють учням всебічно охопити всі властивості і зв'язки об'єктів, які вивчаються.