
- •1.Педагогіка як наука.Об’єкт,предмет і функції педагогіки. Характеристика основних педагогічних категорій
- •2.Методологія і методи науково-педагогічних досліджень
- •3.Загальна характеристика філософських основ педагогіки
- •4.Фактори розвитку та формування особистості
- •5. Розвиток особистості як педагогічна проблема. Тлумачення його представниками біологічного, соціологічного та біосоціологічного напрямів
- •6.Фактори соціалізації і формування особистості
- •7.Вплив соціалізації, навчання і виховання на розвиток і формування особистості
- •10.Сутність педагогічної діяльності.Основні види та структура. Професіонально-педагогічна культура вчителя
- •11.Сутність компетентності та її роль у формуванні особистості майбутнього спеціаліста
- •12.Професіональний ідеал вчителя.Основи і засоби професійної самоосвіти студентів.Професійний ріст вчителя
- •13.Поняття про зміст освіти.Його історичний розвиток
- •14.Структурні компоненти змісту освіти та їх взаємозв*язок
- •15.Принципи формування змісту освіти,розроблені в.В.Краєвським
- •16.Основні критерії гуманоцентрично орієнтованого навчально-виховного процесу в освітньому закладі
- •17.Тенденцї розвитку освіти у 21 столітті
- •20.Педагогічна система я.А.Коменського. Огляд Великої дидактики
- •21.Характеристика класно-урочної системи організації навчання
- •22.Дидактика як наука. Її походження і розвиток. Основні дидактичні поняття. Актуальні питання сучасної дидактики
- •23.Процес навчання в цілісному педагогічному процесі. Його рушійні сили,гносеологічні основи
- •25.Діяльність учителів і учнів у процесі навчання.Роль мотивів у навчанні
- •27.Закономірності,принципи і функції навчання
- •28.Загальна характеристика методів навчання
- •30.Сутність процесу виховання.Основні закономмірності та особливості
- •31.Виховання як процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей
- •32.Мета гуманістичного виховання. Особистість в системі гуманістичних відносин
- •35.Методи,прийоми і засоби виховання. Сучасна теорія методів виховання у контексті особистісно-орієнтованих виховних технологій
- •36.Встановіть співвідношення виховання,самовиховання,перевиховання
- •37.Відомо,що потреби у самовихованні не існує, а є потреба у рухові до обраної життєвої мети. Доведіть,що самовиховання – це спосіб виконати себе
- •38. Розкрийте поняття базової культури особистості як єдності її складових елементів,внутрішніх зв*язків,суперечностей і тенденцій у вихованні
- •40.Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді
- •41.Виховання громадянської культури в системі виховання громадянина
- •42.Виховання основ моральної культури особистості
- •43.Виховання трудової культури і профорієнтаційна робота
- •44.Виховання естетичної культури особистості
- •46.Виховання відповідальності як мета виховної діяльності
- •47.Шляхи формування відповідальності
- •48.Фактори формування відповідальності особистості
- •49.Суперечності і конфлікти у вихованні. Сутність конфлікту,його структура та динаміка
- •51.Стилі поведінки у конфліктній ситуації
- •53.Типологізація конфліктів
- •55.Конфлікт в особистісному та соціально-політичному аспектах
- •56.Сутність та змістова характеристика виховного колективу
- •57.Структура колективу. Проблема лідерства(офіційний та неофіційний лідери)
- •58.Етапи розвитку колективу. Основні методи успішної організації діяльності в колективі
- •60.Підготовка молоді до сімейного життя як складова моралі в контексті національного виховання
- •61.Поєднання зусиль школи і сім’ї у справі підготовки учнівської молоді до сімейного життя
- •62.Культура між статевого виховання. Взаємозв’язок у статевому вихованні біологічного,почуттєвого і духовного.
- •63.Пріорітетність родинного виховання. Структура та функції сім’ї
- •65.Психолого-педагогічна необхідність діагностики особистості у виховній діяльності педагога
- •66.Обгрунтувати поняття: виховання, виховуваність, вихованість
- •68.Основні підходи до визначення поняття педагогічний менеджмент
- •69.Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту
- •70.Сутність професійної діяльності керівника сучасного навчально-виховного закладу як менеджера освіти
- •71.Система освіти в Україні
30.Сутність процесу виховання.Основні закономмірності та особливості
Процес виховання - система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Специфіка цього процесу полягає передусім у Його цілеспрямованості. Особлива роль у формуванні людської особистості належить шкільному вихованню, оскільки цілеспрямований виховний вплив, на неї передбачає не лише виховання позитивних якостей, а й подолання наслідків впливу негативних об'єктивних чинників. Закономірності виховання — стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра. У процесі виховання особливо важливими є такі закономірності.
1. Органічний зв'язок виховання із суспільними потребами та умовами виховання. 2. Взаємодія у виховному процесі всієї сукупності різноманітних чинників. Виховує все: люди, речі, явища. 3. Опора у виховному процесі на позитивні якості дитини, стимуляцію активності особистості, позитивні емоції від досягнутих успіхів. 4. Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, їі духовну, емоційну сфери. 5. Визначальними у вихованні є діяльність і спілкування. Діяльність — головний фактор єдності свідомості й поведінки.
31.Виховання як процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей
Інтериоризация особистістю загальнолюдських цінностей в процесі здійснення учням оціночної діяльності допомагає йому спроектувати нову діяльність відповідно громадськими еталонам і тим завданнями, які виникають перед ним в процесі самоосвіти і самовиховання, і реалізації її на практиці. Емоційна природа процесу интериоризации підтверджується численними дослідженнями. У них показано, що соціальні цінності сприймаються не тільки свідомістю раціонального мислення, але й насамперед почуттями. Можна виділити два способи організації виховання як цілеспрямованого процесу інтериоризации загальнолюдських цінностей. Перший полягає в тому, що стихійно сформований і спеціально організовані умови вибірково актуалізують окремі ситуативні стимули, які при систематичної активізації поступово переходять у стійкі мотиваційні освіти. Другий спосіб організації виховання з метою інтериоризації загальнолюдських цінностей полягає в засвоєнні вихованцем пред'явлених йому в готовому вигляді мотивів, цілей, ідеалів, які за задумом педагога повинні у нього сформуватися і які сам учень повинен поступово перетворити ззовні сприйманих у внутрішньо прийняті і реально діючі. У цьому випадку потрібно пояснення сенсу формованих мотивів, їх співвідношення з іншими. Повноцінна організація виховання як процесу интериоризации загальнолюдських цінностей вимагає використання і першого і другого способів. Це пов'язано з тим, що обидва вони містять в собі переваги і недоліки.
32.Мета гуманістичного виховання. Особистість в системі гуманістичних відносин
Загальноприйнятою метою у світовій теорії і практиці гуманістичного виховання був і залишається ідеал всебічно і гармонійно розвинутої особистості, який іде із глибини століть. Моральні ідеали не є раз і назавжди заданими, застиглими. Вони розвиваються, удосконалюються як зразки, що визначають перспективу розвитку особистості. Розвиток є характеристикою гуманістичних моральних ідеалів, ось чому вони виступають в якості мотиву вдосконалення особистості. Ідеали пов'язують історичні епохи і покоління, встановлюють спадкоємність кращих гуманістичних традицій, і насамперед в освіті. Моральні ідеали є вищими критеріями мотиваційно-ціннісного ставлення особистості, яке характеризується усвідомленням особистістю свого боргу, відповідальності перед суспільством, добровільним прийняттям рішення поступитися своїми інтересами у користь іншої людини, не вимагаючи нічого натомість. У відносинах особистості відображається не тільки її суб ’ єктність, але і об'єктивно задані смисли, так як у них представлені об'єктивні мети. Об'єктивним моментом відносин особистості виступає її соціальне становище, що являє собою сукупність відносин, що виникають у системі референтних міжособистісних відносин і соціально значущої діяльності. 33.Найважливіші принципи процесу виховання
Принципи виховання — керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного впливу. Так, учені В. Лозова, А. Троцко пропонують, як керівництво до дій такі основні принципи виховання: - принцип гуманізму виховання; - принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів; - принцип цілісного підходу до виховання.
Процес виховання ґрунтується на принципах: 1. Цілеспрямованість виховання. Початком будь-якої діяльності, зокрема виховної, є визначення мети. 2. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів. 3. Повага до особистості дитини, поєднана з розумною вимогливістю до неї. 4. Опора на позитивне в людині. 5. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. 6. Систематичність і послідовність виховання. 7. Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї та громадськості. . 8. Єдність свідомості й поведінки. Поведінка людини — це її свідомість у дії.