1. За формами власності на інвестиційні ресурси:

• державні фінансові інвестиції — вкладення, здійснювані органами влади та управління України, Автономної Республіки Крим, місцевих рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних і позикових коштів;

• приватні ф.і. — вкладення, здійснювані громадянами, недержавними п/п-ми, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими та релігійними організаціями, інш. юр. ос., що діють на засадах колективної власності;

• іноземні фінансові інвестиції — вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами та іншими державами;

• спільні фінансові інвестиції — вкладення, здійснювані громадянами та юридичними особами України й інших держав.

2. За характером участі в інвестуванні:

• прямі інвестиції — господарські операції, які передбачають внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

• портфельні інвестиції — господарські операції, які передбачають придбання цінних пaпepiв, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.

3. За періодом інвестування:

• короткотермінові фінансові інструменти — вкладення коштів на термін, який не перевищує рік;

• довготермінові — вкладення коштів у статутні капітали інш. організацій, зокрема придбання акцій, відсоткових облігацій, надання фінансових кредитів і позик на термін понад рік (деталізуються у практиці великих інвестиційних компаній): до 2-х років; від 2-х до 3-х років; від 3-х до 5-ти років; понад 5 років.

4. За регіональною ознакою:

• фінансові інвестиції у межах держави (внутрішні інвестиції) — вкладення в об’єкти інвестування, розміщені на території держави;

• закордонні ф.і. — вкладення в об’єкти інвестування, розміщені за межами держави.

5. За джерелами фінансування:

• внутрішні (власні) джерела фінансування (самофінансування) інвестицій, що формуються за рахунок фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів підприємця-інвестора.

• позичкові джерела фінансування інвестицій, що формують переважно за рахунок позичкових коштів, головна роль серед яких належить довготерміновим кредитам банків.

• залучені джерела фінансування інвестицій насамперед формуються за рахунок акціонерного капіталу шляхом емісії власних акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів, інших цінних паперів та розміщення їх на відповідних ринках.

6. За способами фінансування:

• пряме фінансування (прямий трансфер) — це сукупність каналів переміщення грошових коштів безпосередньо від їхнього власника до позичальника (інвестора);

• непряме (опосередковане) фінансування — фінансування інвестиційного процесу за участі фінансових посередників.

11

Інвестиційний ринок (ринок інвестицій та ринок інвестиційних товарів) - це сукупність економічних відносин, які складаються між продавцями та споживачами інвестиційних товарів та послуг, та об'єктів інвестування в усіх його формах.

Ринок інвестицій (обмін інвестиціями) характеризується пропозицією інвестицій з боку інвесторів, що виступають у цьому випадку як продавці, та попитом на інвестиції і боку потенційних учасників інвестиційної діяльності, які виступають у ролі покупців інвестицій (інвестиційного капіталу).

На практиці існує два види інвестиційного попиту: Потенційний попит виникає за відсутності намірів суб'єктів господарювання за наявності доходу (прибутку) направляти його па інвестування. Конкретний попит (пропозиція капіталу) - характеризується конкретною реалізацією намірів суб'єктів інвестиційної діяльності на ринку.

Необхідною умовою, властивою ринковим відносинам конкурентного типу, при відносно стабільному інвестиційному попиті є випереджаючий розвиток інвестиційної пропозиції. Врівноваження інвестиційного попиту та пропозиції проходить через механізм ціноутворення, який виникає та діє тільки в умовах вільних конкурентних ринків.

Ринок інвестиційних товарів є найважливішим проявом ринку реальних інвестицій, оскільки інвестиційні товари є тією частиною засобів виробництва. яка прямо пов'язана зі створенням усіх видів продукції, що мають конкретну корисність. Об'єктами ринку інвестиційних товарів є знову створювані та модернізовані основні й оборотні фонди, що поєднують об'єкти рухомого майна: машини й устаткування; вимірювальні та регулюючі прилади; обчислювальну техніку та транспортні засоби; інструменти та матеріали тощо.

Існує три основні агреговані види ринку інвестиційних товарів: ринок усіх типів машин і устаткування; ринок металів і металопродукції, що охоплює групу товарів, які є основними при виробництві машин і устаткування; ринок будівельних матеріалів.

Функціонування інвестиційного ринку здійснюється через інфраструктуру, яку можна умовно поділити на регулюючу, функціональну та інформаційну складові.

Зокрема, регулююча складова інфраструктури здійснює впорядкування інвестиційних відносин шляхом встановлення правил, стандартів та критеріїв поведінки на ринку, та яка поєднує: державні органи регулювання ринку інвестицій (Кабінет Міністрів, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Держінвестицій та ін.), які виконують на ринку законодавчі, ліцензійні та наглядові функції та процедури.

Функціональна складова інфраструктури інвестиційного ринку - це фінансово-кредитні інститути та сервісні організації, які здійснюють спеціалізовану діяльність з: ♦ залучення тимчасово-вільних коштів на фінансування інвестиційних проектів; ♦ створення правових, економічних та організаційних умов для сталого розвитку приватного підприємництва; ♦ співробітництва з міжнародними, іноземними та українськими організаціями у питаннях розвитку підприємництва; ♦ страхування інвестиційних ризиків тощо;

Інформаційна складова інфраструктури інвестиційного ринку містить ділові видання, Інтернет-сайти рейтингових систем привабливості підприємств тощо.

12

Розвиток інвестицій в економіці постійно потребує мобілізації, розподілу і перерозподілу фінансових коштів. В економіці, що функціонує ефективно, цей процес здійснюється на ринку фінансових ресурсів. Ринок фінансових ресурсів — це загальне позначення ринків, де виявляються попит і пропозиція на різноманітні платіжні кошти. Ринок фінансових ресурсів інтегрує кредитний і валютний ринок, а також ринок інструментів власності. Ринок інструментів власності та ринок інструментів позики, що є частиною кредитного ринку, відомі як ринок цінних паперів.