2) У сфері розвитку інвестиційної діяльності держави:

◊ усунення структурних деформацій в економіці України шляхом випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей та сфери послуг;

◊ розширення та модернізація транспортної інфраструктури, зокрема газотранспортної системи, створення умов для зростання обсягів транзитних перевезень, створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів на основі залучення інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури, з використанням механізмів концесії та лізингу;

◊ сприяння збільшенню обсягу інвестицій у галузі зв'язку та телекомунікаційних послуг;

◊ стимулювання залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.

Реалізація вищезазначених заходів сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату, при якому інвестор отримує прибутки, а країна покращує економічну конкурентоспроможність.

6

Існує багато визначень інвестиційної діяльності. Загалом можна вважати, що інвестиційна діяльність — це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають власні кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отримати прибуток.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” визначає, шо інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

• інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями;

• державного інвестування;

• інвестування, здійснюваного органами місцевого самоврядування;

• іноземного інвестування;

• спільного інвестування.

Інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей.

До суб‘єктів інвестиційної діяльності віднесено інвесторів та учасників інвестиційної діяльності, які забезпечують здійснення інвестицій. Суб’єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та учасниками) можуть бути громадяни та юридичні особи України та іноземних країн, а також держави в особі урядів.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців (якщо він купляє страхові поліси, ощадні сертифікати комерційних банків і т.п.), замовників (під час укладення договору-підряду на будівництво), а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Згідно з ЗУ “Про інвестиційну діяльність” об’єктами можуть бути: 1) будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки; 2) цінні папери (крім векселів); 3) цільові грошові вклади; 4) науково-технічна продукція; 5) інтелектуальні цінності; 6) інші об'єкти власності; 7) майнові права.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

7

Держава виступає суб’єктом інвестиційної діяльності через свої інститути, господарські товариства (компанії) та корпорації, фінансово-кредитні установи, інших функціональних учасників. Держава бере участь в інвестиційному процесі як безпосередньо через державний сектор економіки, так і опосередковано, через свої інституції, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, Національний банк, Фонд держмайна, Державний антимонопольний комітет. В цілому державне інвестування охоплює ті галузі і виробництва, продукція яких має загальнонаціональний характер та які найближчим часом не підлягають приватизації: оборонна галузь, окремі об’єкти загальнодержавної інфраструктури (магістралі, термінали тощо).