12.Господарство Укр. На поч. Хх ст.Столипінська аграрна реформа, її особливості.Промисловість.Торгівля.Фінанси.

Крестьянские реформы 1848 г. в Австрийской и 1861 г. в Российской империях имели много схожих признаков. В первую очередь, они создали благоприятные условия для индустриального развития. Земля стала объектом купли-продажи, развивалось крестьянское предпринимательство, расширялись рыночные отношения. Одновременно реформы имели ряд недостатков. В частности все вопросы были решены в пользу помещиков. Крестьяне должны были выкупать земли, реформы не уравняли крестьян в гражданских правах с другими слоями общества. Остатки крепостничества и нерешенность аграрного вопроса стали причинами неутихающей борьбы на селе.Царское правительство пыталось стабилизировать положение в стране путем перестройки земельно-аграрных отношений. Значительную роль в этом сыграл глава Совета министров России Петр Столыпин.Ему принадлежит идея проведения аграрной реформы. Цель реформы заключалась в решении наболевшего в России и Украине аграрного вопроса.

В ноябре 1906 г. вышел указ, который упразднял обязательные “земельные общины” и давал каждому крестьянину право требовать выхода из общины и выделения ему земли на одном участке, который получил название “отруб”, а если крестьяне переносили туда свои участки - “хутор”. К тому же, существенным дополнением столыпинского указа, была помощь фермерам через Крестьянский банк, в котором крестьяне могли брать кредиты для покупки земель. Еще одно важное направление реформы - переселение крестьян в Сибирь, за Урал и на Дальний Восток из густозаселенных регионов (было переселено более 2 млн. крестьян).В целом, столыпинская аграрная реформа имела успех в Украине. Ей воспользовались, в первую очередь, крестьяне, которые хотели и умели хозяйствовать. Реформа ускорила переход украинского села на индустриальную основу, создала благоприятные условия для развития частного крестьянского землевладения, стимулировала развитие аграрных мероприятий. Производительность сельского хозяйства в 1909-1913 гг. выросла в полтора раза, но модернизация техники в украинских селах осуществлялась медленнее, чем в странах Западной Европы, и была прервана войной 1914 года.

13.Вплив першої світової війни на Україну.

Первая мировая война оказала разрушительное влияние на экономику Украины. Экономический и политический кризис в начале 1917 г. привел к краху российского самодержавия. В марте 1917 г. представители украинской интеллигенции создали Центральную Раду, которая ставила цель добиться автономии в составе России. Центральная Рада предприняла попытку решить аграрный вопрос. Политика в области финансов и промышленности оказалась малоэффективной.

На смену Центральной Раде пришел Гетьманат Павла Скоропадского. Он также занимался разработкой аграрного законодательства. Возобновлялись старорежимные порядки и в промышленности. Осенью 1918 г. гетьманат был ликвидирован.

Экономический курс Директории не отличался последовательностью. Правительство хотело восстановить в Украине национальный вариант советской власти. Аграрная политика также была непоследовательной. Провозглашая изъятие земли у помещиков без выкупа и этим удовлетворяя массы крестьянства, директория также стремилась удовлетворить потребности помещиков. Им была обещана компенсация затрат на агротехнические, мелиоративные и другие усовершенствования.

1Универсал10 червня (23 - за новим стилем) 1917 — проголосив автономію України («однині самі будемо творити наше життя»). Це була відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативне ставлення до автономної України.

УМОВИ І УНІВЕРСАЛУ

1. Проголошення автономії України в складі Росії;

2. Джерелом влади в Україні є український народ;

3. Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);

4. Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;

5. Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, що проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.

І Універсал оголошено на Всеукраїнському Військовому З'їзді;

 

2Универсал.3 липня (16 - за новим стилем) 1917 — зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономії України.

УМОВИ ІІ УНІВЕРСАЛУ

1. Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть на Україні;

2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;

3. Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України;

4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.

II Універсал проголошено на сесії Української Центральної Ради.

 

 3Универсал.7 листопада(20.11-за новим стилем) 1917 — проголосив Українську Народну Республіку (УНРУМОВИ ІІІ УНІВЕРСАЛУ

1. Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії;

2. До установчих зборів у України вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату;

3. Скасовується право приватної власності на землю;

4. УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;

5. Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;

6. Запроваджується 8 годинний робочий день;

7. Встановлюється державний контроль над виробництвом;

8. На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих збор

 

4Универсал9 січня (22 січня- за новим стилем)1918 — проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.

УМОВИ IV УНІВЕРСАЛУ

1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

2. З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

3. Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;

4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;

5. УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками.