7. Криза феодально-кріпосничого устрою в 1пол.19ст.

У 1пол.19ст.відбувався розклад феод.-кріп.системи.Він полягав у розвитку товарно-грош.відносин- розширенні обміну,внутр.і зовн.торгівлі,перетворенні продуктір праці на товари.Було перетворення робочої сили на товар,перехід від простого товарного виробництва на капіталістичне. Розпад феод.-кріп.відносин переріс у сер.19ст.у глибоку кризу.Руйнування натур.госп-тва,його товаризація призвели до розвитку капіталіст.та занепаду поміщицької промисловості.Це стимулювало розшарування селянства.Поступово формувались нові класи-найманих робітників і буржуазії. Провідною галуззю економіки було с/г.Поміщицьке землеволодіння,кріпацька праця,Юзастаріла система господарювання,низький стан техніки – все це стримувало розвиток продуктивних сил. Найбільш поширеними знаряддями праці обробітку землі були плуг,соха,рало,борона. Однак в с/г вібувались серйозні зміни й народжувались нові прогресивні явища,які вели до зростання продуктивних сил.Посилювалась товарність с/г,поглиблювалась спеціалізація землеробства,виникали нові галузі.З 20хрр.поміщики починають культивувать посіви цукрових буряків.У цей період посилюються зв»язки поміщиків з ринком,значно зросла товарна частина їх продукції.Однією з ознак перетворення поміщицьких господарств на товарні і розкладу феод.-кріп.системи було заснування промислових підприємств,їх продукція йшла на продаж.Це були борошно,крупи,горілка,залізо,мило,чавун,цукор,сало тощо. Розширення внутр.та зовн.ринку пов»язана з ним товаризація призводила до збільшення кількості вироблюваної на продаж продукції,а тому зросла зацікавленість в інтенсифікації виробництва.Для підвищення продуктивності господарств поміщики посали застосовувати с/г машини-сіялки,віялки,молотарки,жатки,намагаючись раціоналізувати виробничі процеси.Ріст грошової ренти змушувала селян пристосовувати своє господарство до ринкових відносин.Деякі господарі вдосконалювали реманент,застосовували кращі способи обробітку землі.Але сел.земля виснажувалась і давала з кожним роком все менше врожаю.Щоб отримати дохід,селяни почали надавати перевагу більш-менш прибутковим галузям. Виробничі відносини між поміщиками і кріпаками вступили в 1пол.19ст.в стадію кризи і не змогли забезпечувати стабільного розвитку ні панських,ні сел.господарств.Тому кріпаки продавали сволю робочу силу.Прискорився процес розшарування селянства-виростали багатії,заможні мірошники,олійники,крамарі.лихварі,які зосереджували у своїх руках більше землі і багатства.Значна частина селян втрачала землі й господарства.Отже,в 1пол.19ст.швидко прогресував розклад феод.-кріп.системи і розвивались капітал.відносини.

8.Реформа 1861 г.Еволюція капіталістичного господарства в укр.Розвиток підприємництва.

19 февраля 1861 г. российским императором Александром II был утвержден «Манифест» и «Общие положения о крестьянах, освобожденных от крепостной зависимости». В Украине эти документы были обнародованы лишь 9 марта. В результате реформы крестьяне получили ряд гражданских прав:личных и имущественных. Отменялась личная зависимость крестьянина от помещика; крестьяне получили личную свободу; помещики не имели права покупать, продавать, дарить крестьян, т.е. распоряжаться ими как вещью.

Отныне крестьяне получили право вступать в брак без разрешения помещика; самостоятельно заключать договоры и торговые соглашения; свободно торговать или зарабатывать промыслами; переходить в другие слои общества (мещане, купцы); поступать на службу или в учебные заведения; приобретать движимое и недвижимое имущество; свободно распоряжаться нажитым имуществом и наследовать его по законам.

Но став свободными, крестьяне остались «низшим сословием». Они платили подушный налог (до 1866 г.), отбывали рекрутчину, к ним применяли физические наказания (до 1904 г.). В течение 9 лет после объявления реформы крестьяне не имели права отказаться от надела, a значит, оставить село. Но и после этого срока, чтобы стать свободным, выбирать место жительства и профессию, надо было выйти из сельской общины, что в тех условиях было крайне сложно.

Последствия крестьянской реформы 1861 г . Крестьянская реформа 1861 г. имела и много положительных последствий:

- произошли коренные изменения в распределении земельной собственности;

- товарно-денежные отношения становились доминирующими в хозяйствах помещиков и зажиточных крестьян;

- более четкой становится специализация отдельных районов Украины;

"применяют различные методы использования земли: а) в аренду, б) для ведения собственного хозяйства;

- повысилась урожайность сельскохозяйственных культур вследствие использования машин, вольнонаемного труда, улучшения структуры посевов;

- произошли изменения во взаимоотношениях между помещиками и крестьянами: а) был установлен точный размер повинностей, б) помещик лишался права устанавливать различные дополнительные повинности, в) господин имел дело не с отдельным крестьянином , а со всем крестьянским миром, то есть селом.