
- •2.Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України
- •5.Роль конституційного права України в системі права України
- •6.Метод конституційно-правового регулювання
- •7. Основні принципи та система конституційного права України.
- •8. Поняття і система інститутів конституційного права України.
- •9.Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10.Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11.Сутність і зміст конституційно-правової норми
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми
- •16.Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин
- •18. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •3.Постанови, декларації, звернення, заяви Верховної України
- •24.Суть фактичної і юридичної конституції:
- •26.Структура та основні положення Конституції України.
- •27.Конституційний процес в Україні.
- •29.Розкрити види законів України.
- •31.Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- •40.Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •54. Поняття державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •57. Форми здійснення прямого народовладдя
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •64 . Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •Поняття і форми представницької демократії.
- •Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •Демократизм виборчої системи в Україні.
- •Види виборчих систем.
- •Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •Основні принципи виборчої системи України.
- •Порядок організації та проведення виборів.
- •Процедура реєстрації виборців України.
- •Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •Статус цвк.
- •Виборчий процес в Україні.
- •Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •Структура виборчого бюлетеня
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Види правових статусів осіб.
- •Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.
- •Покоління прав людини.
- •Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •Ознаки громадянства.
- •Натуралізація за національним законодавством.
- •Філіація за національним законодавством.
- •Порядок набуття громадянства України.
- •Підстави набуття громадянства України.
- •Порядок припинення громадянства України.
- •Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •Документи, що підтверджують громадянство України.
- •Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Сутність позитивного та негативного права.
- •Громадянські права та свободи людини та громадянина в Україні.
- •Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •Політичні права і свободи громадян України.
- •Соціально-економічні права громадян України.
- •Культурні права громадян України.
- •Система обов'язків громадян України.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Організаційно-правові інститути як гарантії прав і свобод.
- •Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Механізми захисту прав людини.
- •Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •Порядок звернення до Європейського Суду з прав людини.
- •Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.
- •Принцип національного режиму та принцип взаємності.
- •В’їзд іноземців в Україну.
- •Виїзд іноземців з Україну.
- •Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •Скорочення терміну перебування на території України
- •Видворення за межі України.
- •Транзитний проїзд по території України.
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •Статус закордонного українця.
- •Поняття права притулку.
- •Статус біженця в Україні.
- •Поняття та ознаки органу Української держави.
- •Система органів Української держави
- •Порядок утворення вру.
- •Компетенція вру.
- •Парламентська більшість та опозиція.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи
- •138. Парламентські читання.
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети вру
- •141. Тимчасові та спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України. ????
- •161. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •164. Поняття та функції виконавчої влади
- •167. Порядок формування і складу Кабінету Міністрів
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •169 Система органів виконавчої влади
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •171. Центральні органи виконавчої влади
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •176. Загальна характеристика судової системи України
- •177. Система судів загальної юрисдикції
- •187.Ознаки унітарності України.
- •189.Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •190.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •192.Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •193Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •196Форми здійснення місцевого самоврядування в Україні.
- •197.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198.Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199.Функції органів місцевого самоврядування.
- •200.Форми роботи органів місцевого самоврядування.
62. Принципи участі громадян у референдумах.
1)У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18 років і постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, сільради. 2) Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняються. 3)У референдумах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, та особи, які тримаються в місцях позбавлення волі. 4) Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. 5) Кожний громадянин має один голос.
63. Демократичні засади підготовки і проведення референдумів. 1)Громадянам, політичним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, трудовим колективам надається право безперешкодної агітації за пропозицію про оголошення референдуму, за прийняття закону або іншого рішення, що виноситься на референдум, а також проти пропозиції про оголошення референдуму, прийняття закону чи рішення. Для реалізації цього права заінтересованим особам і організаціям надаються приміщення для зборів, забезпечується можливість використання засобів масової інформації. Винесений на референдум проект закону, рішення обговорюється в межах України або тієї адміністративно-територіальної одиниці, де проводитиметься референдум.2)Діяльність державних і громадських органів, які беруть участь у підготовці і проведенні референдуму, здійснюється відкрито і гласно.3)Всі рішення, що стосуються референдуму, а також проекти законів, інших рішень, які виносяться на референдум, підлягають опублікуванню засобами масової інформації.4) Засоби масової інформації висвітлюють хід підготовки і проведення референдуму, їх представникам гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов’язані з референдумом, і одержання інформації.5) В день проведення референдуму будь-яка агітація забороняється.
64 . Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
Всеукр.реф. признач. Верховною Радою України, місц. реф.- відповідними місц.Радами народних депутатів.ВРУ також призначає всеукр. референдум:1) з питань затвердження або скасування КУ, а також з питань дострок. припин. повноваж.ВРУ, ПУ — якщо цього вимагають не менш як три мільйони громадян України, які мають право брати участь у референдумі;2) з питань затвердження або скасування Конституції та інших законодавчих актів України, які відповідно до цього Закону можуть виноситись на всеукраїнський референдум, за винятком питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та Президента України, — якщо цього вимагає на менш як половина народних депутатів України. Місцева Рада народних депутатів також призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загального складу Ради народних депутатів, або на вимогу, підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.Право вимоги народними депутатами реалізується шляхом поіменного голосування на пленарному засіданні відповідної Ради народних депутатів або шляхом збирання підписів народних депутатів. Збирання підписів організують і здійснюють ініціативні групи референдуму, Iніціативна група всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян України, в яких беруть участь не менш як 200 осіб, які мають право на участь у референдумі.Iніціативна група обласного, міського (міст республіканського і обласного підпорядкування), районного, районного в місті референдуму утворюється на зборах за участю не менш як 200 громадян України, а міського (міст районного підпорядкування), селищного і сільського референдуму — на зборах за участю не менш як 50 громадян України, які мають право на участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.Не пізніш як за 10днів до проведення зборів з питання всеукраїнського референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про час, місце і мету зборів голову районної, міської (міст республіканського та обласного підпорядкування) Ради народних депутатів, на території якої проводитимуться збори, а зборів з питань місцевого референдуму — голову місцевої Ради народних депутатів, у межах території якої пропонується провести місцевий референдум.Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів, складається їх список із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, місця проживання. На зборах обираються їх голова і секретар.У разі схвалення більшістю учасників зборів пропозиції про проведення референдуму та затвердження формулювання питання, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян.Iніціативна група всеукраїнського референдуму складається не менш як з 20 громадян України, які мають право брати участь у референдумі. Iніціативна група місцевого референдуму складається не менш як з 10 громадян України, які мають право брати участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
65. Референдний процес в Україні. В об’єктивному сенсі референдний процес — це інститут (підгалузь) референдного права та субінститут конституційного права. Виходячи із зазначеного, референдний процес — це інститут конституційного права, що об’єднує конституційно-правові та інші галузеві норми права, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з ініціюванням, організацією й проведенням всеукраїнського та місцевих референдумів, а також реалізацією їх рішень на практиці.Референдному процесу, в його об’єктивному значенні, властиві такі юридичні ознаки: 1.предметом референдного процесу є суспільні відносини, пов’язані з ініціюванням, організацією і проведенням всеукраїнського та місцевих референдумів, а також із реалізацією їх рішень; 2. йому властиві ті ж методи правового регулювання, що й конституційному процесу в цілому;3. референдний процес об’єднує у своєму складі переважно процесуальні норми та інститути конституційного права й інших галузей права, що регулюють правовідносини, пов’язані з реалізацією громадянами України права на участь у референдумі. У суб’єктивному значенні – р. п. сукупність низки нормативно визначених послідовних дій, спрямованих на реалізацію права громадян на участь у референдумі. Ці дії (ініціювання, організація та проведення референдумів і реалізація їх рішень) визначаються як стадії референдного процесу. тобто, у суб’єктивному значенні референдний процес — це сукупність нормативно визначених стадій реалізації права громадян на участь у референдумах. 1. цілеспрямований і послідовний характер діяльності суб’єктів референдного процесу; 2.системний характер стадій референдного процесу; 3. об’єктивізація референдного процесу в нормах чинного законодавства; 4. інваріаційний характер референдного процесу залежно від виду референдуму; 5. свобода вибору громадян України щодо участі у референдному процесі на будь-якій його стадії та свобода прийняття рішення щодо питань, які виносяться на всеукраїнський та місцеві референдуми.